Бездіяльність = шкода

21 березня за ініціативою ООН відзначаєтьcя Всесвітній день лісів

Щороку цієї пори фахівці всього світу обговорюють нагальні проблеми лісів. Не повинно залишатися осторонь цього процесу й населення. Людям необхідно більше дізнаватися про те, як відбувається ефективне управління лісами, невиснажливе використання лісових ресурсів із метою їх збереження для майбутніх поколінь, але не тільки.

Всесвітній день лісів фактично започатковано в 1971 році під час загальних зборів Європейської конфедерації сільського господарства, метою яких було обговорення важливості вміння цінувати значення власних лісових ресурсів. Цю ідею одразу підтримала Організація ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО).

Відтоді багато країн перейняло цю практику. Зокрема, у Швейцарії преса, радіо та телебачення з року в рік наприкінці березня активно висвітлюють діяльність органів державного управління в лісовому господарстві. Інформаційні випуски роз’яснюють, яку важливу роль відіграють ліси та лісове господарство в економіці, захисті та збереженні нав­колишнього природного середовища, в гірській спадщині, а також у культурі населення Швейцарії.

Загалом цього дня увагу до багатства та раціонального використання лісових ресурсів привертають у більшості країн–членів ООН. Йдеться про необхідність захисту лісів, зокрема від незаконної вирубки. Наприклад, США, Канада, Бразилія, Австралія та інші «лісові» країни щороку ініціюють заходи для пропаганди захисту «легень планети», розуміючи, що ліси – це запорука майбутнього всієї нашої планети. Проте інколи цього, на жаль, замало. Пізніше зрозумієте, чому.

Щодо нашої держави, то ліси України сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сос­на, дуб, бук, ялина, береза, вільха та ін. Хвойні дерева становлять менше як половину загальної площі лісів, чільне місце належить сос­ні. Решта – твердолистяні насадження, серед яких найпоширеніші – дуб і бук. Лісовий фонд України становить 10,8 млн. га. Це 15,9 відсотка території країни, але не варто забувати, що значна площа лісів – у зоні радіо­активного забруднення, а тому не такий уже й великий запас наших «зелених легенів» і він потребує невідкладного захисту. Нині проблема збереження лісів України є дуже гострою. Бо немає жодного регіону в країні, де не було б порушень у лісній зоні, як­от незаконна вирубка лісових насаджень, пожежі, утворення стихійних сміттєзвалищ тощо. Але, мабуть, настав час зупинитися й усвідомити, що бездумними діями ми руйнуємо свій життєвий простір, без якого загине все живе. Ліс – це не тільки «легені планети», це середовище проживання третьої частини всіх видів рослин, тварин і грибів, що існують на планеті. Без лісу не можливе існування річок і озер, а світ ризикує перетворитись на мертву пустелю.

Нам вкрай потрібна реалізація державної політики щодо запровад­ження сталого управління лісами. На законодавчому рівні треба забезпечити повноцінну нормативно­правову базу для покарання правопорушників, що самовільно розпоряджаються лісами – власністю народу. Адже жодний штраф не може компенсувати руйнівних наслідків нищення живої природи. Проте модернізація законодавства – аж ніяк не єдиний секрет успіху.

У нетрях «світової павутини» є сайт проекту Global Forest Watch, що дає змогу в режимі реального часу відстежувати ситуацію з лісовими ресурсами майже в будь­якій точці планети. Cервіс – плід співпраці Світового інституту ресурсів та компанії Google – засновано 1997 року. Ці та багато інших організацій започаткували проект, покликаний створити світову мапу лісів, що формується за рахунок фотографій із супутників NASA за останні 17 років та даних із Землі. Алгоритми обробки зображень дають змогу доволі точно підрахувати обсяги втрачених і відновлених лісів на певній території чи конкретній країні щорічно.

Відповідно до даних сайта територія нашої держави має порівняно невисоку лісистість, проте Україна належить до десятки найбільших лісових держав Європи, посідаючи 8­ме місце за площею лісів та 6­те – за запасами деревини. Проект «стежить» за віт­чизняними лісами з 2000 року. За даними сайта, втрати лісового покриву по Україні за 2000–2013 роки становили 565,6 тис. га, приріст – 352,9 тис. га. Як бачимо, тенденція негативна.

Лідер серед країн із від’ємним приростом залісненої площі – Росія. За період із 2000­го по 2012 рік статистика свідчить, що країна втратила 36,5 млн. га лісу, тоді як з’явилося лише 16 млн. га. На другому місці за цим показником – Бразилія, а третю сходинку посідають США. У першу п’ятірку ввійшли також Канада й Індонезія. Україна посіла 42­ге місце.

Згідно з даними он­лайн сервісу, практично жодна держава не може похвалитися тим, що площа лісів на її території останніми роками зросла. До цього невеликого переліку потрапили, з­поміж інших Єгипет, Сінгапур і Палестина.

Звісно, мапи та цифри на сайті мають певні огріхи, проте дають загальне уявлення про динаміку розвитку лісових ресурсів протягом певного періоду. Але геть іншу картину дає Державне агентство лісових ресурсів, до відання якого належить майже 70% площі всіх українських лісів. Ця організація повідомляє про стабільне зростання лісового покриву на території України з 1996­го по 2011 рік. За даними їхнього сайта, протягом останнього десятиліття загальна площа лісового фонду агентства збільшилася на 119 тис. га, або на 2%, а середній запас деревостанів на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель зріс з 231 до 241 м3.

Напрошується висновок, що цифри однієї з організацій не зов­сім точні. Звинувачувати в упередженості Світовий інститут ресурсів немає підстав. Проте можемо припустити, що дані Державного агентства лісових ресурсів не завж­ди можуть містити об’єктивну інформацію про нелегальну, стихійну, неконтрольовану вирубку деревини, яка завдає непоправної шкоди лісовим багатствам України. Адже ні для кого не таємниця, що, на превеликий жаль, більшість перевірок та інспекцій (і не тільки у лісовій галузі), в нашій державі з відомих причин перетворилися на формальності.

Але для того, щоб розуміти, що без лісу життя на планеті неможливе, не потрібно аналізувати цифри або чекати звітів від уряду чи громадських організацій. Це й без них очевидно, коли виїздити за межі міста. І не варто переконувати себе в тому, що коли ви не рубаєте дерев, то не завдаєте шкоди лісам. Адже злочин вчиняється також і у формі бездіяльності, особливо за надзвичайної нинішньої екологічної ситуації у світі загалом і нашій державі зокрема. Запам’ятаймо, що неспроста Всесвітній день лісів відзначають під час весняного рівнодення в північній півкулі, бо за традицією цей день вважається першим днем весни і є символом нового життя та нових починань. І південній півкулі це – день осіннього рівнодення, але це не змінює того, що в усіх куточках планети цей період найсприятливіший для висадки дерев.

Автор: Тарас РОМАНЮК