Севастопольський варіант

Після десятилітньої роботи з просування у Верховній Раді рішення про прийняття закону про статус міста-героя Севастополя воно понині залишається на стадії розгляду.
Тому депутатському корпусу на чолі з головою міськради Валерієм Саратовим під час вирішення важливих питань доводиться знаходити реальні механізми взаємодії і в місцевих радах, і у взаєминах з виконавчою владою.
Який же результат? З цього простого запитання ми й почали бесіду з головою Севастопольської міськради Валерієм Саратовим (на знімку).

– Нещодавно ми затвердили угоду про взаємодію Севастопольської ради 5-го скликання і Севастопольської міської державної адміністрації. Це означає, що ми об'єднали зусилля у вирішенні питань соціального, економічного й культурного розвитку міста. Відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Бюджетного й Земельного кодексів нова угода визначає основні напрями і форми взаємодії ради й адміністрації.
Хочу сказати, що ще рік тому це здавалося неможливим. Але саме такий правовий акт послабив напруженість між нами. Пішла справжня робота, є взаєморозуміння і бажання допомогти севастопольцям будувати нормальне життя.
У місті сформовано достатньо акривний і грамотний депутатський корпус. Виборність за списками дала можливість заощадити час, тому що люди знають один одного по фракції і до фракції, з перших днів приступили до виконання нагальних завдань. Тішить і те, що багато хто з них має глибокі знання і досвід роботи у сфері місцевого самоврядування.

– Що все-таки вдалося зробити Севастополю в таких особливих умовах розвитку місцевого самоврядування?
– Адміністративно-територіальний устрій Севастополя, з одного боку, унікальний, а з другого – звичний для кожного члена громади. Наша влада – це наші ради: міська, районна, селищна, сільська.
Нині у місті активно створюються осередки самоорганізації населення. Це вуличні, домові, квартальні комітети. Вони є основою системи місцевого самоврядування. У їхньому складі більш як 63612 осіб – це майже 17 відсотків усього населення міста.
Ми довели, що органи самоорганізації населення можуть бути дієвими, замінюючи виконавчу владу там, де це необхідно. В нас уже є прецедент – у селі Штормовому, на території Балаклавського району, місцева рада делегувала частину повноважень свого виконавчого органу квартальному комітетові, щоб він здійснював контроль за утриманням, ремонтом і благоустроєм району.
Громадські центри в Нахімовському районі організують зустрічі з керівниками, цікавими людьми, а також дозвілля.
Активісти квартальних комітетів «Стара Балаклава» два роки добивалися повернення у власність територіальної громади міського пляжу, яким незаконно заволодів приватний підприємець. Активісти зібрали 3,5 тисячі підписів і в результаті пляж повернули громаді.
А от нещодавній приклад! Жителі вулиці Терещенка разом з депутатами зуміли зупинити будівництво на стадії земляних робіт. До успіхів самоврядування в Ленінському районі можна віднести роботу зі створення кондомінімумів, а в Гагарінському – результати діяльності комунальних підприємств, створених у 1991 році.
Це був успішний досвід. Комунальні підприємства виявилися рентабельними. За рахунок грошей, що надійшли від їхньої діяльності, район розв'язував проблеми благоустрою, освітлення й озеленення.

– Останнім часом у міськраді до комунальних служб додають прикметник «збитковий». У місті багато проблем з вивозом сміття і поганий стан доріг. Хто за це відповість? Що про це думають депутати?
– Ми прийняли рішення про реформування житлово-комунального господарства. Нам ще потрібно розробити критерії оцінки роботи комунальних підприємств і ефективного контролю за їхньою діяльністю. Нас цікавить не лише точність бухгалтерських розрахунків, а й ефективне використання ресурсів.

– Які перспективи розвитку місцевого самоврядування в Севастополі?
– Гадаю, що в місті, де є вікові традиції демократії, місцеве самоврядування було, є і буде завжди.

– Дякую за бесіду.

Автор: Лучія ПУЗИКОВА