передплата Українською | In English

№5, березень 2014

Час боротися й час творитиЧас боротися й час творити

Поділитися:

Атаки на Майдан, зіткнення, протистояння, напружені ситуації, агресія, велика небезпека для суверенітету й незалежності України… Час боротьби не закінчився, хоча вже й розпочався час творення. Що далі? На це та інші запитання нашого кореспондента Миколи Славинського відповідає народний депутат України, член фракції ВО «Батьківщина», автор художньо-документальної дилогії «Волинянин» Ярослав ФЕДОРЧУК.

– На які найболючіші запитання самому собі шукаєте відповіді сьогодні?

– Питання одне: майбутнє України. Саме це тривожить душу і, як кажуть у народі, не дає спати. Наше завдання – відстояти суверенітет, цілісність і неподільність держави. Кремлівські дії загрожують миру та безпеці не лише в Україні, а й у всій Європі. Це велике потрясіння для цивілізованих держав.

– Майдан виняньчив, скропив кров’ю нову Україну й, увійшовши в історію, сам почав ставати історією. Що хотіли б сказати про нього нині?

– Майдан – це велика історична подія, з якої розпочалася нова епоха розвитку України. Ніколи не забудуться жертовність людей, їхні героїзм і патріотизм, віра в перемогу. Майдан боровся проти злочинної влади, корупції, непрозорої економіки. Я написав вірш, який, сподіваюся, стане піснею. Там є такий рядок: «Майдане мій, ти честь і слава». На жаль, чимало політиків безсоромно використовують його задля власних інтересів та амбіцій. Дається взнаки й наша давня хвороба – пустопорожня балаканина. А ще маємо повсюдне швидке перефарбовування. Гидко на це дивитися. До речі, в Україні ворогів прощали, зрадників – ніколи.

– Як ви оцінюєте перспективи цілковитого перезавантаження влади?

– Обличчя вже змінилися, а ось система… Немає сумніву в тому, що її необхідно рішуче трансформувати. Але як? Потрібна принципово нова еліта. За роки незалежності сформувався великий прошарок тих, хто звик до обману, злодійства, аморальності, зневаги до людей. Усе це – в крові багатьох. Отож необхідне очищення й оздоровлення, повсюдне утвердження принципу невідворотності покарання за злочини. Приклад цього – постанова парламенту «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді». Цей документ, якщо його положення будуть повністю втілені в життя, відновить законність та справедливість і стане пересторогою для всіх. Після революційних підходів до розв’язання пекучих проблем настав час побудови нової держави, створення інститутів справжньої демократії, чіткого розподілу трьох гілок влади – законодавчої, виконавчої та судової.

– Новий уряд називають по­різному: тимчасовий, перехідний… Яке ваше визначення?

– Я назвав би так: це уряд великої відповідальності. Треба надати можливість йому працювати. Я особисто довіряю Арсенію Яценюку. Тепер головне, щоб у його команду не потрапили непідготовлені люди. Не забуваймо: успішний недоумок – велика біда для навколишніх, а для держави, якщо він при владі, – катастрофа. Пам’ятаймо також, що революції часто­густо завершуються чварами, непорозуміннями чи й міжусобицями. Вірю, що новий уряд спростує моє давнє формулювання: якщо пустеля – Бог без людей, то українська влада – люди без Бога.

– Новий Прем’єр­міністр України наголосив: «Ніяких привілеїв для уряду». Хочеться вірити в це, та все ж гіркий досвід нагадує про невмируще: обіцянки – цяцянки.

– Я проти будь­яких привілеїв. Для всіх – Президента України, народних депутатів, урядовців, суддів, прокурорів. Але – і це однозначно – високопосадовці повинні мати достойні зарплати. Суспільство просто­таки зобов’язане контролювати «слуг народу», адже відомо, що влада не буває аскетичною: вона раніше чи пізніше обростає жирком. Боротьба за українську державу – це й боротьба за моральність влади, її духовність.

– Які вкрай необхідні, хоча й болючі, реформи слід провести найближчим часом?

– Назріло стільки реформ, що важко їх навіть перелічити. Назву лише деякі: скорочення управлінського апарату й витрат на нього, рішуче оновлення судової системи та силових структур, творення професійної армії… Необхідні ринкові ціни – від енергоносіїв до проїзду в транспорті. На порядку денному – виконання вимог Міжнародного валютного фонду. Потрібне принципове розуміння: паски мають затягнути всі без жодного винятку. Годі вже одним злидарювати, а іншим із викликом розкошувати. Коли народ у біді, шикувати аморально.

– Уже розпочалася кампанія з дострокових виборів Президента України. Які її визначальні особ­ливості?

– Я переконаний, що це будуть справді чесні, прозорі вибори – без підкупу, шантажу, різноманітних маніпуляцій, «каруселей», адміністративного тиску й так званих паралельних серверів. Вибори реальні, а не такі, які малювала на папері вчорашня влада. Боротьба буде рівновелика. Симпатії людей розпорошуватимуться, виборці оцінюватимуть не гасла, а справи й віддадуть перевагу тому, хто запропонує переконливу програму виходу України з економічної та політичної кризи, відродить довіру до влади.

– Громадськість обстоює проведення дострокових виборів до Верховної Ради України.

– На мою думку, вони таки мають відбутися у жовтні чи листопаді нинішнього року за пропорційною моделлю з відкритими списками.

– Як ви ставитеся до законопроекту, який надає право громадянам відкликати депутатів усіх рівнів та суддів?

– Позитивно.

– Чи не краще проводити вибори київського голови в два тури?

– Чому столиця має стати винятком? Якщо й проводити вибори в два тури, то в усіх містах.

– Запит суспільства на люстрацію однозначний. Щоправда, скептики запитують: «А судді хто?». Думається, суддя один – народ, і всі, хто так чи так був причетний до влади, має пройти через чистилище. Чи я помиляюся?

– Потрібний закон про люстрацію, вироблення чітких критеріїв цієї непростої процедури. Вона – надзвичайно гострий двосічний меч. Очищення повинне йти і згори, і знизу. Воднораз ніхто нікого не має права ставити на коліна. Я категорично проти самосудів, зведення порахунків, підозріливості й ворожості в стосунках наших громадян. Далеко не всі, хто засуджує зло, стають захисниками добра. Щоб світ став кращим, треба самому стати кращим, відкинути власні скверни.

– Як ви ставитеся до проведення негайної реприватизації?

– Особисто я проти реприватизації. За винятком тих випадків, де приватизація відбулася з порушенням законів. Слід враховувати й суспільно­психологічні аспекти. Так, бідняк засуджує мільйонера за його нечесність і аморальність. Але чи зустрічався вам бодай один такий критик, кот­рий не хотів би стати мільйонером?

– Юлія Тимошенко повернулася з ув’язнення в принципово іншу країну.

– Юлія Володимирівна знає не лише нинішню ситуацію, а й шляхи виходу з кризи, була й залишається беззаперечним лідером Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина».

– І цим, за формулою відомого поета, все сказано?

– Так.

– Чи зможе нова влада ще до літа підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом?

– Україна вже готується до підписання такої угоди. Що раніше це буде зроблено, то краще.

– На території Межигір’я можна ще знайти залишки давнього монастиря, там віє козацькою славою. Поблизу – Дзвонкова криниця, воду з якої пив Тарас Шевченко. Можливо, варто колишню резиденцію Януковича перетворити саме на історико­культурний центр?

– А де взяти кошти на його справді цивілізоване утримання? До того ж слід опікуватися не лише Межигір’ям, хоча воно знакове, а десятками чи й сотнями інших розкішних комплексів, які незаконно побудовані за вкрадені народні гроші. До розв’язання цієї проблеми необхідно підходити зважено, з урахуванням специфіки: десь відкрити музей, а десь – лікарню або дитячий садочок.

– Чи настав час завершувати третю книжку художньо­документального циклу «Волинянин»?

– На жаль, як писав цей твір, так і пишу уривками, хоча й відчуваю свій обов’язок (може, це не зовсім скромно) розповісти об’єктивно, правдиво про події, в яких брав участь або був їхнім свідком. Героями, як і в попередніх книжках, будуть реальні особи. Не забуваю й про короткі образні вислови чи фрази, які дехто називає афоризмами. Ось лише один із них: «Той, хто відчуває обов’язок перед батьківщиною, ніколи не буде рабом. Лише обов’язок перед нею робить людину вільною й щасливою».

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Степан Хмара: Степан Хмара. У Зеленського є бажання працювати Сьогодні, 21 травня

Україна вносить зміни до Угоди про вільну торгівлю з Грузією Сьогодні, 21 травня

Посол при НАТО готовий очолити МЗС, Зеркаль – піти в АП Сьогодні, 21 травня

Місія МВФ прибула в Україну на тлі оновлення влади Сьогодні, 21 травня

Зеленський закликав США до посилення санкцій проти Росії Сьогодні, 21 травня

Гройсман закликав Зеленського якнайшвидше внести кандидатуру нового прем’єра Сьогодні, 21 травня

Перевернуті догори дригом державні прапори та герб України: які казуси відбулися на інавгурації Вчора, 20 травня

У Єврокомісії Зеленському прогнозують "дуже швидкий старт" Вчора, 20 травня

Єврокомісар: Північна Македонія отримає "зелене світло" від ЄС ще до літа Вчора, 20 травня

В ЄС відреагували на рішення Зеленського розпустити Раду Вчора, 20 травня