передплата Українською | In English

№5, березень 2014

Дивосвіт Таврійського краюДивосвіт Таврійського краю

Поділитися:

Херсонщина – чарівний куточок півдня України, унікальний край, де гармонійно поєднуються культурні традиції різних історичних епох і народів, у березні відзначає 70 років від дня утворення. На землях Таврійського краю чимало загадкових курганів, що зберігають пам’ять про древні кочівні племена кельтів, кімерійців, скіфів, античні міста-поліси, рештки найбільшого міста-порту Київської Русі – Олешшя, фортифікаційні споруди татар, турків та Литовського князівства.

Сьогодні культурна спадщина Херсонщини є невід’ємною складовою загальнодержавної та світової історії. В області на державному обліку 5807 пам’яток археології, історії та мистецтва, 170 пам’яток архітектури, серед них 32 пам’ятки національного значення. А такі міста, як Херсон, Берислав, Генічеськ, Каховка, Нова Каховка, Скадовськ, Цюрупинськ, внесено до списку історичних населених пунктів України. В регіоні також функціонують шість державних музеїв, два театри, обласна філармонія, училище культури та музичне училище, 487 клубів, 512 бібліотечних установ, 41 дитяча школа естетичного виховання.

Земля, овіяна легендами

Відвідавши Херсонщину, кожен має можливість прой­нятися духом легендарної Еллади. На овіяній легендами священній землі Гілеї проживали миролюбні кімерійці й кельти, войовничі племена скіфів. За легендою, славнозвісного Геракла (герой грецьких міфів. – Авт.), який повертався додому після десятого подвигу, на цих землях спокусила дівчина­змія. У них народився син Скіф, від якого й пішов родовід скіфських царів.

Безкраї степові простори північного Причорномор’я бережуть пам'ять і про славнозвісних амазонок, котрі не боялися вступати в бій зі скіфами й часто перемагали їх (недалеко від Каховки знайдено поховання жінки—вождя амазонського племені. – Авт.). Тільки тут можна побачити унікальну спадщину світового рівня – кургани: ритуальні священні місця, в яких знаходили останній спочинок вожді кочівних племен. До речі, таємниці курганів, що не поступаються за силою енергетики єгипетським пірамідам і Стоунхенджу друїдів, не розкрито до сьогодні.

Завдяки вигідному географічному розташуванню територія краю завжди була важливим логістичним цент­ром. Тут проходив знаменитий шлях «із варягів у греки», розташовувалася Вітовська митниця Литовського князівства, турецька Таванська переправа, головний порт Київської Русі – Олешшя…

Але Херсонщина – це й свідок «чудес дипломатії»: в результаті переговорів між Катериною II і турецьким ханом Гіреєм землі від Бугу до Дніпра мирним шляхом перейшли до Російської імперії. Це також колиска Чорноморського флоту Російської імперії, головний опорний пункт експансії Росії проти Османської імперії, край доблесних вчинків і славних перемог генералісимуса Олександра Суворова та адмірала Пола Джонса, національного героя США.

Південний Амстердам Російської імперії

Місто Херсон 1778 року заснував князь Григорій Потьомкін на місці російського укріплення Олександрівський шанець, зруйнованого турками. Цікаво, що голов­ним зодчим міста став генерал Іван Ганнібал (предок Олександра Пушкіна), а будівництвом флоту керував адмірал Федір Ушаков (легендарний російський флотоводець, який не програв жодної морської битви, долучений нині до лику православних святих. – Авт.).

Потьомкін називав створене ним нове місто південним Амстердамом та південною столицею Російської імперії. Потенціал Таврійського краю високо оцінювали не тільки в Росії: в XIX столітті тут функціонували консульства 5 країн, сюди масово емігрували європейці, засновуючи великі господарства, відкриваючи торгові будинки. Переселенці поступово ставали великими магнатами, пов’язували своє майбутнє з Херсонщиною. На території було побудовано верфі, лісопильний, винний заводи (продукція останнього не раз здобувала Гран­прі в Парижі), взуттєва, тютюнова, хутропереробна фабрики (вся Європа одягалася у вовну, вироблену в Таврійському краї). В посушливих степах закладали унікальні яблуневі та персикові сади (саджанці привозили з Європи та Америки), створювали парки з унікальними рослинами й тваринами. Через чотири порти Херсонщини щорічно експортували понад мільйон тонн хліба (висока якість зерна приваблювала навіть Англію).

У ХХ столітті Херсонщина перетворилася на великий промисловий, сільськогосподарський і культурний центр півдня України. Тут спорудили електромашинобудівний завод, кондитерську фабрику, консервний завод, елеватор – один із найбільших у країні на той час. З херсонських верфей сходили великотоннажні танкери, нафтопереробний завод став одним із найбільших у Європі, а комбайни заводу імені Пет­ровського й автобуси «Скіф» були відомі далеко за межами України. Вигідне логістичне розташування дало змогу розпочати будівництво найбільших промислових зон у Цюрупинському, Каховському, Генічеському районах. Яскравими прикладами того, як людина змінювала природу, робила з річок моря, повертала течію у зворотному напрямку, є Каховська ГЕС, Каховське море, Північно­Кримський канал.

Де уклали «Конституцію Пилипа Орлика»

Безкрайні таврійські степи зберігають дух українського козацтва, яке відіграло важливу роль не тільки у становленні української державності, а й у розвитку демократичних цінностей.

Незаперечним фактом є те, що у ХVI–XVIII століттях саме завдяки козакам на південних просторах Україні з’являється нова, прогресивна модель суспільного устрою, яка протиставила кріпосництву й тоталітаризму ідеали свободи, рівноправності та демократії.

Козаки захищали український народ від татаро­турецької агресії, впроваджували нову форму господарювання з гарантіями вільної праці й приватної власності. В «козацьких січах» завжди діяв кодекс «прав і вольностей». Тут шанували старших, були вірні друзям і чесні перед ворогом. За порушення публічно карали, за розбій і зраду вішали.

Отже, Херсонська область – особливий край, який зберігає залишки двох останніх козацьких поселень – Каменської та Олешківської Січі (територія Бериславського та Цюрупинського районів). Саме туди 1710 року вирушили козаки після розгрому Запорозької Січі військами Пет­ра І. Саме тут світоглядні ідеї козацтва, перевірені часом, здобули особливу чіткість і стали основою першої європейської Конституції – «Конституції Пилипа Орлика».

Цікаво, що Конституція, яка була написана в 1710 році, стала своєрідним договором між гетьманом Війська Запорозького (Пилипом Орликом), Старшиною і Козацьким військом. Від імені всієї Старшини та Козацтва її підписав кошовий отаман Кость Гордієнко – заснов­ник Каменської та Олешківської Січі. А затвердив Основний Закон Війська Запорозького шведський король Карл XII.

Україномовний оригінал Конституції нині зберігається в Москві, а латиномовний – в Національному архіві Швеції, на території якої під час розкопок його було знайдено в глиняному горщику (екземпляр готувався для вручення дипломатам європейських держав. – Авт.).

Сьогодні більшість істориків світу визнають, що «Конституція Пилипа Орлика» – це перша в світі Конституція, яка з’явилася на 77 років раніше за Конституцію США і на 81 рік раніше за Конституцію Франції. «Наріжний камінь правової думки», випереджаючи час, проголошував принципи конституціоналізму та правопорядку, а Україну демократичною республікою з виборними законодавчими й виконавчими органами. Це був маніфест державної волі української нації всьому світові.

Плавні, скіфські кургани та кам’яні баби

Тільки в Херсонській області могутній Дніпро ділиться на безліч рукавів і маленьких річок, утворюючи численні озера із зеленими островами.

Вирушивши на захопливу прогулянку «Маленькою українською Венецією», ніхто не залишиться байдужим до навколишньої краси: тихі заводі дзеркальних озер, чарівна краса лілій, шепіт очерету, первозданна природа маленьких островів ...

Безліч баз відпочинку з найкращими традиціями української гостинності пропонують кожному змістовний відпочинок: катання на водних велосипедах, байдарках, човнах, плотах, яхтах, сонячні ванни, купання в мальовничих заплавах Дніпра. Лісові угіддя чекають на любителів полювання, а річки та озера, багаті рибою і раками, – любителів риболовлі.

Тиша, ні з чим не порівнянна чарівна краса дніпровських плавнів, потріскування багаття, аромат щойно звареної рибної юшки, варені раки, власноруч зібрані овочі та фрукти...

Проте якщо мандрівника манять таємниці і скарби древніх світів, рекомендуємо обов’язково відвідати скіфські кургани. Залишки давніх поселень степняків, язичників, антів, іудеїв, мусульман, християн, половців, кімерійців, скіфів, хазарів, сарматів, греків, римлян, турків тощо. Найбільша із відомих у світі цивілізацій залишила на Херсонщині 3600 давніх курганів. Тож золото скіфів, хоч би в яких скарбницях світу воно опинилось, належить землі Таврії.

А ще на території безкрайніх просторів Херсонщини можна побачити кам’яні статуї зі схрещеними руками – їх називають «кам’яні баби». Стародавні поселенці вірили, що в статуях живе дух предків, від містичної сили яких залежить урожай і добробут (якщо їх потривожити, біди не минути). Тож, розглядаючи старовинні пам’ятки, будьте шанобливі.

Автор: Євген ТИЩУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата