передплата Українською | In English

№22, листопад 2006

«Нові» наші в ПАРЄ.«Нові» наші в ПАРЄ.

Поділитися:

Працювати їм у Страсбурзі ще 18 сесій

На чергову сесію Парламентської асамблеї Ради Європи, що відбулася на початку жовтня у Страсбурзі, приїхали члени нової делегації парламенту України, сформованої незадовго до осінньої сесії. Хтось із наших депутатів почувався в Палаці Європи як удома, оскільки завітав туди аж ніяк не вперше. А дехто приїхав уперше. Хотів передусім подивитися на інших. І, безперечно, себе показати...

 

Євроінтеграція потребує стабільності
27 жовтня у Гельсінкі в рамках саміту Україна–ЄС парафовано угоди про спрощення візового режиму між Україною й ЄС та реадмісію. Ці документи стали результатом співпраці двох сторін і свідченням впливу їх на життя конкретних громадян. Тепер віза матиме фіксовану плату – 35 євро, і в разі відмови її видавати посольство зобов'язане пояснити своє рішення (раніше відмовляли без пояснень). Окрім того, громадяни України матимуть можливість отримувати довготермінові та багаторазові візи, збільшено також перелік осіб, які мають право на безплатне оформлення візи: журналісти, учні, студенти, аспіранти, інваліди, учасники міжнародних спортивних, наукових або культурних заходів, пенсіонери, близькі родичі. З початку 2007 року розпочнеться робота над поглибленою новою угодою між Україною та ЄС, основним положенням якої стане створення зони вільної торгівлі. Цьому має передувати довгоочікуваний вступ України до СОТ, який прогнозується на лютий 2007 року. Новий рівень економічних відносин між Євросоюзом і Україною потребує від парламенту прийняття необхідного пакета законопроектів найближчим часом. Не менш важливим напрямом співпраці України й ЄС є енергетична сфера: інтегрування української транзитної мережі до великих енергетичних проектів, активне використання європейськими партнерами українських газосховищ, а також добудова нафтопроводу Одеса–Броди–Плоцьк.

У нашій новій делегації – традиційно 12 постійних членів. Стільки само їхніх заступників. Тобто загалом – 24 парламентарії. Першого ж дня своєї роботи у жовтні ПАРЄ затвердила їхні повноваження. Отже, відтепер у Палаці Європи працюватимуть: 5 «регiоналiв», 4 представники БЮТ, 2 «нашоукраїнцi» та один соцiалiст. Представника СПУ і голову Комітету Верховної Ради у закордонних справах Вiталiя Шибка обрали головою делегації у ПАРЄ. В нього є три заступники. Раніше, нагадаємо, екс-голова Борис Олійник мав лише одного заступника – Анатолія Раханського. Віднині заступниками Віталія Шибка є: Сергій Головатий, Григорій Немиря та Борис Колеснiков. Сергія Головатого – екс-міністра юстиції та одного зі «стовпів» минулих делегацій України у ПАРЄ – асамблея затвердила ще й на посаді віце-президента. Серед нових постійних членів вже немає комунiстiв – лідер КПУ Петро Симоненко є заступником одного з постійних членів делегації парламенту України.

Цього разу парламент України нарешті виконав одну з принципових вимог Ради Європи: до нової делегації потрапили жінки. Адже минулі 10 років їх там не було. За що Рада Європи систематично критикувала Україну. Це – Олена Бондаренко, Оксана Бiлозiр та Раїса Богатирьова. Голова делегації України в ПАРЄ Вiталiй Шибко був задоволений її новим складом i робочим настроєм своїх колег:

– Так, сьогодні бiльшiсть складу нашої делегації оновлено. Є лише троє, які мають певний досвід роботи в Палаці Європи. Але гадаю, що з часом новообрані члени так само матимуть, хочу наголосити, необхідний досвід, щоб тут плідно працювати. I ще раз хочу наголосити: не лише говорити про те, що стосується України, й порушувати тут відповідні питання, які зачіпають наше внутрішньополітичне життя, а й працювати над іншими проблемами й питаннями загальноєвропейського значення.

Своєрідного «звучання» складу делегації надавало прізвище одного з наймолодших її членів за квотою «регiоналiв». Це представник делегації України у ПАРЄ Вiктор Янукович – син Прем'єр-мiнiстра України:

– Партія регіонів завжди мала багатовекторну політику. І тавро, мовляв, новий склад «проросійський», ставлять на нас несправедливо. Ми завжди виступали за європейську інтеграцію. Але передусім маємо дуже чітко розуміти та добре усвідомлювати, в якому вигляді можемо прийти до Європи, з якою економікою. Наскільки сьогодні ми потрібні Європі і наскільки сьогодні потрібна Європа нам?..

Оптимiстичнi очікування щодо роботи у Страсбурзі i в іншого молодого члена делегації парламенту України у ПАРЄ від БЮТ Валерія Писаренка. Зрозуміло, що для всього потрібен час. Для адаптації на такому високому рівні, як Рада Європи, час також потрібний. Але ритм роботи у ПАРЄ – це не ритм баталій у Верховній Раді. Тож призвичаїтися, можливо, буде і легше, і швидше:

– Я вже бачив тут кількох парламентаріїв, якi досить спокійно почуваються i навіть подекуди на засіданнях дозволяють собі трохи подрімати. Але це не означає, що тут немає робочого процесу. Навпаки, робочий процес триває. Звісно, Європа велика. I питання, якi розглядають у Раді Європи, мають ширший та масштабний характер. Тому неправильно було б очікувати, що буде якась конкретизація усіх питань.

Як одне з питань порядку денного осіння сесія ПАРЄ розглядала «гарантії рiвностi чоловіка та жінки у прийнятті рішень». У тому числі й рішень політичних. Депутат від України в ПАРЄ Олена Бондаренко не без задоволення зазначила, що врешті й Україна зрозуміла важливість цього питання. А присутність у нашій новій делегації жінок є яскравим прикладом цього:

– Ми можемо приймати в цій сфері будь-які розкiшнi закони. Але вони можуть просто не діяти. Тому що треба змінювати ставлення влади виконавчої, ставлення суспільне до жінок. А найголовніше – ставлення жінок до себе! Якi досі не навчилися, я переконана, оцінювати себе як повноправну одиницю українського полiтикуму нарiвнi з чоловіками.

Депутат Григорiй Немиря – член БЮТ та один із заступників голови делегації прокоментував ті політичні моменти, щодо яких у Ради Європи цієї осені постало найбільше запитань:

– Це головно – доповідь щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини. I Україна опинилася серед 5 країн, які тут критикували. Під час обговорення цього питання вживали терміни на кшталт «системне порушення виконання». Переконаний, це також пов'язане з тим, що не зменшується, а збільшується обсяг запитів i звернень з України до Європейського суду з прав людини. Думаю, що всі в Україні, зокрема новий уряд, мають приділити цій проблемі особливу увагу.

Автор: Сергій Дойко

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад