Сім пострілів у Шевченка

У вогні Другої світової палала Шевченкова земля. Війна зачепила нещадним крилом музей Кобзаря та його монумент над Чернечою горою.

Нагадаємо, що Літературно­меморіальний музей Шевченка (так у ті часи називався Шевченківський національний заповідник у Каневі) був закладений 1934­го. Спроектував його знаний архітектор Василь Кричевський. Пам’ятник Великому Тарасу роботи скульптора Матвія Манізера відкрили у 1939 році.

Коли в серпні 1941­го фашисти увійшли в Канів, вони мародерствували й на території музею. Сума збитків, за свідченнями сучасників подій, становила 300 тисяч карбованців. Спочатку споруду пристосували під казарму. А з осені 1943­го до січня 1944­го там функціонував концентраційний табір – один із багатьох, створених загарбниками на Черкащині.

За час захоплення, окупації та визволення власне приміщення не зазнали істотної руйнації. Хоча у 1950­х заповідник капітально реставрували, сліди від куль і снарядів подекуди нагадують про війну і тепер. Сумним спогадом є прострелений наскрізь томик енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона. Гарматні снаряди вразили сходи до пам’ятника. Сім пострілів потрапили в скульптуру поета.

Як розповіла парламентському журналу «Віче» провідний науковий співробітник Шевченківського національного заповідника Зінаїда Панасівна Тарахан­Береза, у лютому 1944 року інвентаризаційна комісія детально оглянула музей та монумент і склала акт стосовно завданої фашистами шкоди. У ньому, зокрема, резюмувалося, що німецько­фашистські окупанти показали обличчя представників «культурної» нації: вони поглумилися над тим, що є святим для українського народу.

Автор: Ніла ІВАНЕНКО