передплата Українською | In English

№23, грудень 2013

206 кандидатів на п'ять мандатів

Поділитися:

15 грудня цього року відбудуться вибори до Верховної Ради України у п’яти виборчих округах: № 94 – Київська область, № 132 – Миколаївська область, № 194, та № 197 – Черкаська область та Черкаси, № 223 – Київ.

За даними ЦВК, на довиборах зареєстровано 206 кандидатів у народні депутати. Так, у 194 та 197 округах у виборах братимуть участь 17 та 18 претендентів, у 132 – 13, а от рекордсменами за кількістю кандидатів виявилися Київ та Київська область, де кількість бажаючих потрапити у парламент сягнула 74 та 84 особи відповідно. Отже, у двох округах виборці заповнюватимуть метрові бюлетені. За інформацією прес­служби ЦВК для 94 та 223 округів їх розмір буде 20 на 100 сантиметрів. Проте велика кількість кандидатів навряд чи суттєво відкоригує перелік лідерів перегонів у проблемних округах, оскільки фаворити серед кандидатів на крісла в парламенті залишились здебільшого ті самі.

На Миколаївщині головними претендентами на депутатський мандат політологи визнають фаворита минулорічних виборів єдиного опозиційного кандидата Аркадія Корнацького та самовисуванця Миколу Круглова, голову Миколаївської ОДА, лідера регіональної організації Партії регіонів. Проте серйозно вплинути на боротьбу може і самовисуванець Михайло Соколов, раніше очільник Миколаївської обласної організації ВО «Батьківщина». Він подав заяву до ЦВК, не зважаючи на те, що об’єднана опозиція вже визначила єдиного кандидата, за що і був виключений із партії.

Риторика передвиборних програм зазначених кандидатів загалом досить схожа: щорічне зростання пенсій та зарплат, гарантування безкоштовної освіти, медицини, судова реформа, підтримка молоді та інші обіцянки, до яких українці вже звикли. Проте є й оригінальні пункти програм, які стосуються, здебільшого, проблем округу. Приміром, Аркадій Корнацький обіцяє встановити депутатський контроль над діяльністю місцевих органів влади. Михайло Соколов у депутатському кріслі хоче домогтися розширення зони спостереження Південноукраїнської АЕС з 30 до 40 кілометрів для збільшення кількості людей, які можуть скористатися пільгами, передбаченими для її мешканців. А от Микола Круглов обіцяє встановити сонячні та вітрові електростанції в регіоні, домогтися чистої води для мешканців округу, та облаштувати вуличне освітлення в населених пунктах.

Передвиборна кампанія у 197 окрузі, з центром у Каневі, не вирізнялася особливою бурхливістю і в 2012 році, проте сьогодні над дніпровськими кручами зовсім штиль. Головним конкурентом опозиційного кандидата Леоніда Даценка на минулорічних виборах був Богдан Губський, проте цього разу він вирішив не брати участі у змаганнях за депутатський мандат. Водночас конкуренцію опозиціонеру складе його колишній соратник – народний депутат України Верховної Ради VI скликання, член партії ВО «Батьківщина» Павло Костенко. Після реєстрації на вибори в 197 округ він поплатився місцем в партії, без підтримки якої шанси виграти вибори практично падають до нуля. Також у цьому окрузі балотуються два кандидати—члени Партії регіонів Володимир Доманський та Микола Ладан, які поки що не мають офіційної підтримки від партії влади. А цей факт, за словами політологів, знижує їхні шанси на виграш приблизно до тієї ж цифри, що й у вже безпартійного Павла Костенка. Тому єдиний опозиційний кандидат Леонід Даценко, який обіцяє надати спеціальний статус Каневу, побудувати у Черкасах сміттєпереробний завод і відновити транспортні перевезення на Дніпрі цілком ймовірно може зайняти одне з вільних місць у парламенті.

У 194 окрузі, що охоплює половину Черкас, ситуація дещо цікавіша. Тут, найімовірніше, за звання народного депутата України «у фіналі» змагатимуться троє головних претендентів: єдиний опозиційний кандидат, очільник Черкаської обласної організації ВО «Батьківщина» Микола Булатецький, ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський та президент корпорації «Богдан» Олег Свинарчук. Два останні кандидати зареєстровані в ЦВК як самовисуванці. Варто зазначити, що Микола Булатецький брав участь у минулих виборах і за даними ЦВК здобув досить таки переконливу перемогу: 40.79 проти 25.29 відсотків голосів свого найближчого переслідувача Валентини Жуковської. Тоді вона подала низку судових позовів проти окружкому, задоволення одного з них і стало причиною визнання Центральною виборчою комісією голосування в окрузі недійсним. У нинішніх виборах Валентина Жуковська участі вирішила не брати.

Отже, черкащани обиратимуть між Миколою Булатецьким, який обіцяє підтримувати малих та середніх підприємців і повернути Черкащині статус колиски кращих синів та борців за волю України; Олегом Свинарчуком, господарником (як він сам стверджує), і борцем за інтереси віт­чизняного виробника, який у своїй програмі обіцяє ламати корупційні схеми і зробити Черкаси лідером серед обласних центрів за розвитком економіки і рівнем життя, та Михайлом Поплавським, пріоритетом програми котрого є турбота про кожну людину і підтримка села. Окрім того ректор один з небагатьох кандидатів, який обіцяє будувати дороги, особливо у сільській місцевості.

У 94 виборчому окрузі Київської області, з центром у місті Обухів, серед рекордної кількості кандидатів політологи головними претендентами на депутатське крісло називали єдиного опозиційного кандидата Віктора Романюка, члена партії «Батьківщина». Балотуються також депутат Київської облради Руслан Бадаєв і лідер Партії захисників Віт­чизни Юрій Кармазін. Та 1 грудня Київський адміністративний апеляційний суд ухвалив рішення про скасування реєстрації Віктора Романюка кандидатом у народні депутати у 94 виборчому окрузі. Служителі Феміди задовольнили позов Володимира Шпаковича (на виборах 2012 року висувався у 95 окрузі від партії «Наша Україна»). Лідери опозиції розцінюють таке рішення як політично вмотивоване — ухвалене з метою зняти з перегонів кандидата з найвищим рейтингом. Проте на момент здачі номера журналу до друку юристи готували скаргу в апеляційну інстанцію.

На звання народного депутата в цьому окрузі претендують й інші два Віктори Романюки (не мають жодного стосунку до опозиціонера), два Сергії Власенки (обидва повні тезки адвоката Юлії Тимошенко, який, до речі, у виборах участі не бере), Остап Семерак (двійник народного депутата України Верховної Ради VI скликання Остапа Семерака, котрий теж на вибори не піде). Раніше був зареєстрований ще один Юрій Кармазін, але потім він зняв свою кандидатуру.

Окрім того, особливістю округу є спосіб агітації одного з кандидатів. Віктор Романюк спілкується з виборцями через «Скайп» з Італії, де переховується від кримінального переслідування. У такий цікавий спосіб кандидат обіцяє виборцям домогтися реагування правоохоронних органів на корупційні дії посадових осіб місцевого самоврядування, розв’язання проблем з несвоє­часною виплатою заробітної плати працівникам, створення належних умов життя для малозабезпечених верств населення. Юрій Кармазін, спілкуючись із виборцями на зустрічах, стверджує: якщо стане депутатом, спрямує зусилля на збільшення кількості робочих місць у всіх виробничих галузях, захищатиме права і життєві інтереси найбільш соціально вразливих верств населення і добиватиметься поліпшення якості медичних послуг. Іще один фаворит передвиборної гонки Руслан Бадаєв обіцяє гарантоване надання першого робочого місця молодим спеціалістам, забезпечення безповоротною фінансовою допомогою фермерських і селянських господарств і захист людей від свавілля місцевих можновладців.

Інтрига щодо кандидатів у 223 виборчому окрузі в Києві зберігалася найдовше. Екс­голова Шевченківської районної адміністрації в місті Києві Віктор Пилипишин подав до Центральної виборчої комісії документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України 14 листопада за декілька годин до завершення прийому документів. Таким чином в окрузі основна боротьба за депутатський мандат точитиметься між ним і свободівцем, єдиним кандидатом від об’єднаної опозиції Юрієм Левченком. Нагадаємо, що минулого року саме ці кандидати зібрали левову частку голосів виборців, проте ЦВК так і не змогла порахувати – хто більше. Цього року риторика передвиборних кампаній кандидатів кардинально не змінилась. Юрій Левченко обіцяє повернути у власність держави стратегічні підприємства, запровадити обрання місцевих суддів громадою, узалежнити пенсійний вік від середньої тривалості життя, ухвалити закон «Про захист української мови». Віктор Пилипишин у своїй передвиборній програмі стверджує, що виступатиме за заборону великому бізнесу («олігархам») брати участь у політичному житті країни, створення незалежного Бюро по боротьбі з корупцією, запровадження податкової амністії та введення спеціального режиму перевірки малих і середніх підприємств, переведення соціальних пільг у грошовий еквівалент.

Конкуренцію фаворитам у 223 окрузі спробував скласти колишній народний депутат Юрій Гримчак, кот­рий, щоправда, зняв свою кандидатуру на користь єдиного кандидата від опозиції. Окрім того, як і в 94 окрузі, в Києві за депутатський мандат спробують позмагатися ще два Юрія Левченки, а також Віктор Пелипишин (майже тезка екс­голови Шевченківської райдержадміністрації).

Тож можна підсумувати, що майбутні довибори у Верховну Раду України зберігатимуть інтригу до дня опублікування результатів, адже жоден політолог не береться присуд­жувати перемогу тому чи іншому кандидату передчасно. Українські вибори дуже непередбачувані, – в один голос стверджують вони. Тим паче що вже нині є певні підстави для того, аби не всі виборці в п’яти проблемних округах отримали своїх представників у парламенті. Наприклад, члени ОВК, які на минулих виборах так і не змогли порахувати голоси, цього разу знову будуть в комісіях, а двійники кандидатів дезорієнтовуватимуть виборця тощо. Та попри все хочеться вірити: п’ятірку гідних оберуть.

Автор: Тарас РОМАНЮК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата