![]() ![]() |
Українською | In English |
№21, листопад 2013 Кардинальним змінам - ні. Осучасненню - так!Поділитися:Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності та громадські ради, що опікуються підготовкою до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, зібралися на спільну нараду. Тема обговорення: стан підготовки Національного музею Т. Шевченка до ювілею Кобзаря. Місце зустрічі, відповідно, – названий музей.
Передусім слід було з’ясувати, чи такі вже необхідні ремонтнореставраційні роботи в Національному музеї Т. Шевченка. Дмитро Стус нагадав, що востаннє вони проводилися тут іще 1989го. Як свідчать музейники, озброєні актами численних експертиз, будівля перебуває в аварійному стані через тривале надмірне зволоження незахищених гідроізоляцією стін, що стало причиною поширення в підвальних та цокольних приміщеннях колоній пліснявих грибів. Унаслідок неправильно організованої системи водовідведення багато років відбувалося замокання зовнішніх стін, що призвело до руйнації ліпного декору, балконів та тиньку. Стара система інженерних мереж не виконує своєї функції. Не працює вентиляційна система. До того ж, унаслідок геологічних та інженерноконструкторських досліджень виявлено проблеми, пов'язані із руйнуванням гідроізоляції фундаментів, їх неглибокого (місцями) залягання, знесенням усіх водопровідних і каналізаційних мереж. Це є приводом для повної реконструкції мереж і зміцнення фундаментів. Кому і чому загрожує такий стан речей? Поперше, співробітникам музею, котрі змушені вести наукові роботи у вкрай непридатних для великої кількості людей умовах. Подруге, відвідувачам, котрі під час культурного відпочинку не повинні потерпати від вогкості та інших лих. Потретє, надзвичайно цінним експонатам: загалом у музейних фондах – 90 тисяч раритетів Шевченкової доби, мистецькі шедеври, в тому числі, образотворчі та текстові твори Великого Тараса. Реставрація, ремонт і реконструкція комплексу Національного музею Тараса Шевченка проводяться відповідно до Декларації про початок виконання підготовчих робіт № КВ 030131680451 від 17.06.2013 р., затвердженої Інспекцією ДАБК у м. Києві згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт». Відповідно до проекту реконструкції вирішено винести всі інженерні споруди у двір. Там мають збудувати двоярусний атріум. Річ у тім, що коли на музейні заходи збирається до 200 осіб, споруда не вміщає всіх охочих, тож новація видається директорові розумною. (До речі, діяльність музею останнім часом урізноманітнилася, кількість його шанувальників істотно збільшилася. – Авт.). Там само обладнають туалети, а також ліфт для транспортування людей з обмеженими можливостями (це – сучасна міжнародна вимога до будівель публічного користування). Важливо, що конструкція знайде собі місце за межами історичної споруди. Резонний подив викликає той факт, що приміщення музею, який має статус національного, перебуває у власності Київської міської держадміністрації. Вона, власне, і є замовником робіт. А ось їх реального фінансування досі немає. Тоді як на сайті музею знаходимо: «У рамках проведення ремонтнореставраційних робіт у Національному музеї Тараса Шевченка, на які, згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 309р від 20.05.13 р. виділено 27,2 млн. грн., планується провести роботи з гідроізоляції фундаментів, реконструкцію системи опалення, вентиляції, охоронної, пожежної сигналізації. Також планується здійснити капітальний ремонт покрівлі та водовідводів. Особливої уваги потребує фасад головного корпусу музею – пам’ятки архітектури XIX сторіччя». Коли гроші потраплять до адресата? У листопаді, в грудні? Відповіді на це запитання музейники чекати не стали. Адже великий обсяг робіт, зрозуміло, треба виконати до настання холодів. До речі, тема фасаду під час наради спричинила правдиву бурю. Утім, як і спірний для частини співрозмовників вибір компаніїпроектувальника, новий тематичноекспозиційний план музею. Учасників наради турбувало, чи не завдадуть ремонтники шкоди зовнішньому вигляду палацу Терещенка? Вимагаючи прозорості стосовно кожного етапу оновлення, піддали сумніву проект загалом. Озвучили побоювання щодо незрозумілості того, що відбувається: мовляв, невідомо, що тут буде в кінцевому підсумку. У ремонтнореставраційних паперах музею оперативно знайшлося заспокійливе речення: «Без зміни цільового призначення». Музейники повідомили присутнім: не зважаючи на обмаль часу, що залишився до святкування 200річчя від дня народження Тараса Шевченка, за створення проекту взялася Архітектурна майстерня Лариси Скорик. «Я не знаю іншої людини, яка безкоштовно працювала б дев’ять місяців», – сказав Дмитро Стус. Опонентів тим часом мучить острах: вони проводять аналогії зі стилем оновлення у Канівському заповіднику. Не хочуть, щоб історія повторилася в музеї. А що, як звідси приберуть попередню експозицію, створену свого часу живим класиком Анатолієм Гайдамакою? І який такий новий тематичноекспозиційний план музею чекає на киян та гостей міста? Гендиректор пояснив, що над новою експозицією працює науковометодична рада музею і що працівники закладу готові до діалогу і публічного обговорення цього питання. Адже потрібне таке рішення, яке задовольнить усі сторони. «Ми хочемо, щоб сюди ходили діти. А вони нинішню експозицію не сприймають, – зазначив Дмитро Стус. – До старих екскурсій інтерес втрачено. Це не означає, що вони погані. Однак певна модернізація потрібна». Опоненти не заспокоювалися: отже, мета – поліпшити експозицію чи кардинально її змінити? «Моя мета – зробити таку експозицію, яка наблизить нашу молодь до Шевченка. Я за те, щоб експозиція була нова. Але рішення не я прийматиму, а науковометодична рада. Затвердить його Мінкульт», – сказав Дмитро Стус. І, звісно, все загалом – від ремонту до закупівлі виставкового обладнання – залежатиме від реального фінансування. Заступник міністра культури України Віктор Балюрко пообіцяв, що міністерство забезпечить прозорість в обговоренні проекту. Підсумовуючи висловлені під час наради думки, В’ячеслав Кириленко зазначив: «Ми зробимо комітетський запит стосовно проектнокошторисної документації на проведення ремонтнореставраційних робіт, щоб процес був прозорий, зрозумілий. Ми усвідомлюємо, що зміни потрібні, що музей повинен мати вигляд музею найбільшого українського генія. Проте маємо дивитися за тим, аби все відбувалося законно. Мене особисто дуже непокоїть тематикоекспозиційний план. Його маємо обговорити спільно з науковометодичною радою, міністерством і громадськими радами. Врешті, потрібне осучаснення, а не кардинальні зміни». P. S. Ознайомитись зі станом робіт на сьогодні, висновками експертиз, архітектурним проектом, дозвільною та різною іншою документацією можна на офіційному сайті музею: www.museumshevchenko.org.ua. Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА Коментарі Заповніть поля відмічені червоним!
Додати коментар Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення. |
Архів журналу Віче
Останні новини
США попередили Росію про "ціну і наслідки" нової агресії проти України У G7 нагадали про умови для співпраці з МВФ та мікрофіну від ЄС Пентагон: про нарощування військ РФ треба питати Шойгу в Москві ЄС виділить додаткові 121,5 мільйонів євро на нагальні потреби боротьби з пандемією Шмигаль відповів на критику Кличка щодо карантину і запропонував звільнитися Росія пригрозила Україні "наслідками для державності" у разі вступу в НАТО Київ може посилити карантинні обмеження Білий дім: військова присутність РФ біля кордонів України найвища з 2014 року Новини 8 квітня: обшуки в центральному офісі УЗ, співпраця з МВФ, Вітренко Єврокомісія ініціювала підписання угоди про "відкрите небо" з Україною |