передплата Українською | In English

№21, листопад 2013

Усім світом українським Тарасу віддамо борги

Поділитися:

Восьмий міжнародний конгрес україністів «Тарас Шевченко і світова україністика: історичні інтерпретації та сучасні рецепції», присвячений 200-річчю поета, зібрав у Колонній залі Київської міської держадміністрації півтисячі українознавців і шевченкознавців із 22 країн. Найбільша делегація – 47 персон – прибула з Росії. Другою за кількістю учасників стала Польща: її представили 13 делегатів.

Конгрес відкрила президент Міжнародної асоціації україністів, академік НАН України, директор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етно­графії імені М. Т. Рильського НАН України Ганна Скрипник.

— Треба чесно визнати, що останніми роками ми заборгували Шевченку і його музеям. Тому нині влада багато робить задля того, аби ці музеї мали гідний вигляд, — сказав міністр культури Леонід Новохатько, звертаючись до шанованого товариства. Розповівши про інспекцію Національного музею Т. Шевченка, міністр запевнив зібрання в доцільності його нинішньої реконструкції й повідомив, що роботи дійдуть кінця в січні 2014­го. Посадовець також порадив не слухати тих, хто через бажання «попіаритися» на темі реконструкції музею перекручує факти.

До відкриття конгресу організатори приурочили відеопрезентації вітчизняних та зарубіжних наукових праць, серед яких «Повне зібрання творів Т. Г. Шевченка» у дванадцяти томах, «Т. Шевченко в критиці» (заг. ред. Г. Грабовича. – США, 2013. – Т. 1), «Т. Шевченко. Гайдамаки: Факсимільне видання. Історія книжки. Інтерпретація» (США, 2013) та «Сільська фотографія Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ – ХХ ст.». Актуальним проб­лемам розвитку україністики за кордоном та в Україні присвячувалися наукові видання, підготовлені Міжнародною асоціацією україністів. Учасникам продемонстрували роботу виняткової мистецької цінності – вишитий «Кобзар» Т. Шевченка Олени Медведєвої з Рівного. Основою для твору стало перше видання «Кобзаря» (1840). Його обкладинки, ілюстрації та поетичний текст – високохудожнє ручне шиття.

На конгресі працювали 19 секцій, на засіданнях яких учасники обмінювалися повідомленнями, науковими розвідками з історії шевченкознавства і України, присвяченими, зокрема, поетичній спадщині Тараса Шевченка, перекладам його творів мовами світу.

Один із «круглих столів» – на честь 80­річчя від дня народження члена­кореспондента НАНУ, відомого літературознавця Олекси Мишанича – відбувся в Інституті літератури імені Т. Шевченка. Під час заходу презентували видання «Студії з україністики» (К., 2013, вип. 13) та монографію «Сюжет Доби: дискурс шістдесятництва в українській літературі ХХ ст.» (К., 2013).

Гарячими дискусіями позначився «круглий стіл» «Голодомор в Україні 1932–1933 років: відображення та інтерпретації в історії, літературі й мистецтві» за участю відомих учених­дослідників цієї трагедії в історії українського народу, зокрема С. Кульчицького, В. Сергійчука, В. Вятровича, В. Марочка та багатьох інших.

Дослідники з Росії, Азербайджану, Білорусі, Хорватії об’єдналися нав­коло «круглого столу» «Соціокультурні трансформації та ідентифікаційні процеси в постсоціалістичних країнах». Тут презентували нові видання ІМФЕ імені М. Т. Рильського НАН України, з­поміж яких «Матеріяли до Енциклопедії української діяспори» (Том 7. Пострадянські країни. К., 2013), «Фольклор та мистецтво слов’ян у європейському контексті» (К., 2012), «Сучасна фольклористика європейських країн» (К., 2012), Л. Мушкетик «Фольклор українсько­угорського порубіжжя» (К., 2013), «Слов’янський світ» (К., 2012, вип. 10), «Народна творчість та етнологія: Хорватська етнологія» (К., 2011, № 5).

Одна з двох конференцій форуму віддзеркалювала широку наукову проблематику вітчизняної та зарубіжної україністики на рубежі століть. Зокрема, йшлося про особливості її розвитку в Росії, Білорусі, Молдові, Грузії, Польщі, Чехії, Словаччині й Угорщині. Дебати також торкнулися україністичних аспектів у США, Бразилії, Шотландії. Друга конференція, організована і проведена Інститутом енциклопедичних досліджень під назвою «Українська енциклопедистика», консолідувала зусилля багатьох науковців з України, Білорусі, Росії, Молдови, Угорщини, Словаччини, Канади.

На заключному пленарному засіданні Восьмого міжнародного конгресу україністів за регламентом обрано нового президента МАУ – Міхаеля Мозера, професора Інституту славістики Віденського університету, професора університетів Угорщини та Польщі, відомого австрійського лінгвіста, славіста, фахівця зі слов’янських мов, автора понад 250 праць, дослідника сучасного стану української мови.

Автор: Ніла ІВАНЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Словаччина другою в ЄС закупила російську вакцину "Спутник V" - ЗМІ Сьогодні, 01 березня

Клімкін розказав про обіцянки Байдена, коли Росія прийшла забрати Крим Сьогодні, 01 березня

Посли ЄС затвердили санкції проти Росії за арешт і ув’язнення Навального Сьогодні, 01 березня

УЗ запроваджує індексацію цін на пасажирські перевезення: "плюс" 2% на місяць Сьогодні, 01 березня

Пільги для "інвестнянь" і менше податків для "грального": за що Рада буде голосувати на тижні Вчора, 28 лютого

Віцепрем'єр з євроінтеграції розповіла, як Україна може відповісти, у разі завершення "Північного потоку-2" 27 лютого

Кулеба запросив французький бізнес взяти участь у "Великому будівництві" і великій приватизації 27 лютого

Маркарова про своє призначення: робота з МВФ – далеко не основна задача 27 лютого

Уруський: Штат Мінстратегпрому укомплектований більш ніж на 30% 26 лютого

Байден до 7-ї річниці окупації Криму: США разом з Україною протистоятимуть агресії РФ 26 лютого