№19, жовтень 2013

Володимир ЗАЙКОВ: «Спільно подолаємо всі перешкоди»Володимир ЗАЙКОВ: «Спільно подолаємо всі перешкоди»

Цього літа почав діяти Закон «Про морські порти України». Пов'язане з ним реформування виробничої та соціальної сфери галузі поставило нові завдання перед профспілками щодо забезпечення захисту прав портовиків, їхніх соціальних гарантій. Саме про це розмова з головою профспілки працівників морського транспорту «Одеський морський порт», координатором Координаційної ради профспілок морського транспорту України, президентом Асоціації «Ветеранський рух Одеського регіону» Володимиром ЗАЙКОВИМ.

– Володимире Никифоровичу, як відбилося ухвалення Закону «Про морські порти України» на рядових працівниках Одеського морського порту?

– Сьогодні ми робимо все можливе, аби соціальні гарантії, які були прийняті раніше, збереглися. За підтримки керівництва порту й завдяки мобілізації коштів за рахунок інших статей профспілкового бюджету нам удалося зберегти основний соціальний пакет портовиків на належному рівні. Насамперед це стосується медичних програм. Функціонує та забезпечується всім необхідним медико­санітарна частина порту, де надається терапевтична, хірургічна й інша допомога портовикам, працівникам Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України», стивідорних компаній і непрацюючим ветеранам. Збережено й програму медичного страхування.

Наші працівники, як і раніше, можуть оздоровлюватися в нашому профілакторії «Чабанка» в Комінтернівському районі Одеської області. Щоправда, виникли проблеми з виділенням путівок на оздоровчо­курортне лікування Державним фондом соціального страхування. Але ми знайшли вихід: профспілка уклала прямі договори з декількома оздоровницями Прикарпаття, зокрема із санаторієм «Смерічка», завдяки чому нині портовики одержують путівки за нижчими від ринкових цінами.

Як і раніше, портовикам виплачують одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення за поданням профспілкового комітету у випадках, передбачених колективним договором (переважно на оплату дорогих медикаментів, часткову оплату операцій і лікування). Профспілка також курирує культурно­масову й спортивну роботу на підприємствах. Зав­дяки її фінансуванню проводяться загальнопортові урочистості та масові заходи з нагоди Дня Перемоги над німецько­фашистськими загарбниками, Дня флоту України, дня заснування Одеського порту, зустрічі Нового року. Спрямовуються кошти й на проведення спортивних змагань, спартакіад і свят.

Загалом в умовах реформування вдається не допустити погіршення соціального забезпечення.

– Володимире Никифоровичу, а як взаємодіють із профспілками філії адміністрації морських портів?

– У кожній філії створено первинну профспілкову організацію, що раніше входила до складу тієї або іншої профспілки портовиків. Відпрацьовано колективні договори на базі вже наявних у портах. У свою чергу, керівник кожної філії має право укладати колдоговір із тією профспілковою організацією, членами кот­рої є його співробітники. Тут головне – бажання самого колективу.

Так, на прикладі Одеського порту створено первинну профспілкову організацію, що як підрозділ увійшла до складу нашої профспілки працівників морського транспорту «Одеський морський порт». Ми сформували комісію з розроблення його колективного договору разом з адміністрацією, опрацювали на базі наявного колективного договору, й це загалом діє.

Ну а щодо фінансового становища профспілки, то, звісно, тимчасові труднощі є. Бо протягом усього періоду реформування кошти, передбачені колективним договором на соціальні потреби, на рахунок профспілки не надходили. А це, природно, ускладнює нам життя.

– Розкажіть, будь ласка, про Координаційну раду, в якій ви обіймаєте відповідальну посаду?

– Після ухвалення Закону «Про морські порти України» багато профспілок вирішили об'єднати зусилля для реалізації спільних рішень.
4 червня 2013 року зібралися голови профспілкових організацій морського транспорту України. На Координаційній раді було запропоновано нові неординарні заходи в діяльності профспілок, які нині практично втілюються.

Сьогодні багато чого у справі захисту соціальних інтересів працівників портової галузі залежить від голови ДП «Адміністрація морських портів України» Юрія Юрійовича Васькова. Відрадно, що він є нашим однодумцем і готовий допомогти портовикам не лише словом, а й ділом, що підтверджує його особиста участь в останньому засіданні Координаційної ради, яке відбулося в червні. Нині з різних напрямів роботи виникає чимало питань, усі вони узагальнюються й виносяться на обговорення для прийняття рішень на раді. У такий спосіб нам вдається відстоювати свої інтереси. Скажімо, були спроби втручання в діяльність профспілкових організацій з боку керівників новостворених філій адміністрації морських портів. Але завдяки тому, що мене вчасно поінформували, ми разом із Юрієм Васьковим ці спроби локалізували. А нещодавно надійшло звернення з Ізмаїльського порту, де скорочують майже 30 осіб. На черговій зустрічі з Юрієм Юрійовичем ми розглядатимемо цю ситуацію. Щодня виникають проблеми, на які потрібно швидко реагувати. Ось цим ми й зай­маємося в Координаційній раді...

– Які проблеми у зв'язку з реформуванням портової галузі найбільше вас непокоять?

– Основні з них – це збереження робочих місць і соціальних пільг для працівників порту. Нам поки що вдається з ними впоратися багато в чому завдяки теплим конструктивним партнерським стосункам із нашою адміністрацією та керівництвом Асоціації морських портів України. Нині складна ситуація у філії адміністрації: вона не може забезпечити фінансування соціальної програми, бо ще не затверджений фінансовий план, у якому передбачене виділення потрібних коштів. Тим часом Одеський порт має можливості фінансувати цю програму. І за рахунок його коштів ми сьогодні перекриваємо соціальні програми іншого підприємства. Це наша взаємна підтримка, що допомагає колективам розв’язувати згадані проблеми.

– Володимире Никифоровичу, наостанок загляньмо в перспективу: чи почуватимуться люди соціально захищеними після проведення реформ?

– Усі ми чекаємо від нового закону про порти позитивних зрушень: залучення інвестицій, нових вантажопотоків, підвищення конкурентоспроможності. Безперечно, у кожному українському порту, що освоїв нову модель, відбудеться реформування приблизно за тою схемою, яка раніше була застосована в Одеському порту. І, на мій погляд, для загальної користі слід об'єднати зусилля двох створених у морській галузі структур – центральної і профспілкової координаційних рад.

По суті, для того й ухвалювали новий закон, щоб підвищити рівень соціального захисту працівників, щоб галузь дістала новий поштовх для розвитку, що в результаті забезпечить появу нових робочих місць, нових вантажопотоків і прихід інвесторів, які посприяють ефективнішому використанню потенціалу українських морських портів.

Ось конкретний приклад. В Одеському порту успішно реалізується проект контейнерного термінала «Карантинний мол», що має вражаючу перспективу. Наведу лише де­які цифри. Вартість проекту – 4,9 мільярда гривень. Загальна територія термінала – 19,3 гектара. Два причали довжиною 650 метрів і глибиною 15 метрів дають змогу обробляти великі контейнеровози, які сьогодні ніде прийняти. З'являться понад дві тисячі нових робочих місць.

Тому я впевнений, що спільно ми подолаємо всі перешкоди на нашому шляху.

Вів розмову Євген ТИЩУК.
Фото автора.

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата