№13, липень 2013

Народний депутат України Андрій Кожем'якін: «Ми готові реформувати прокуратуру»Народний депутат України Андрій Кожем'якін: «Ми готові реформувати прокуратуру»

Прийняття нової редакції закону про прокуратуру, що є однією з ключових умов підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, довго було поза увагою медіа. Проте завдання це далеко не з легких, адже зобов’язання реформувати сферу кримінальної юстиції наша держава взяла 18 років тому, вступаючи до Ради Європи. За цей час експерти Венеціанської комісії визнали всі напрацьовані у Верховній Раді ІІІ, IV, V і VI скликань проекти закону про прокуратуру такими, що не відповідають європейським стандартам. Утім, 30 травня на зустрічі з віце-президентом Європейського парламенту Яцеком Протасєвичем Голова Верховної Ради Володимир Рибак оптимістично заявив: усі необхідні для євроінтеграції закони парламент ухвалить у вересні конституційною більшістю. Який проект закону – президентський чи депутатський буде зрештою прийнято в сесійній залі? І, головне, чи успішно пройде він «сито» Венеціанської комісії? Про можливі варіанти в інтерв'ю «Вічу» розповів Голова Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій КОЖЕМ'ЯКІН:

– Реформування прокуратури України – це не тільки наші міжнародні зобов’язання, а й конституційна вимога, що залишається невиконаною з 1996 року. Нагадаю: Перехідними положеннями Конституції передбачено введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, а також формування системи досудового слідства та її законодавче забезпечення. Поки що ці повноваження залишаються у прокуратури й закріплені в 25 законах України, які стосуються різних сфер суспільного життя.

Слід зазначити, що в грудні 2012 року набули чинності зміни до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури, якими виключено головні елементи механізму загального прокурорського нагляду за законністю діяльності державних органів. Новий Кримінальний процесуальний кодекс позбавив прокуратуру функції досудового розслідування (за старою редакцією КПК – попереднього слідства).

Із прийняттям Закону «Про центральні органи виконавчої влади», котрий визначає особливості функціонування інспекцій як органів, що здійснюють контрольно­наглядові функції за дотриманням актів законодавства, фактично зникає потреба збереження функції прокуратури з нагляду за додержанням і застосуванням законів.

За останні 18 років ухвалено 30 законів України про внесення змін до чинного Закону «Про прокуратуру», але ми всі розуміємо, що цього недостатньо для концептуального оновлення моделі відомства згідно з європейськими стандартами. Наближення саміту Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді цього року – не просто привід для чергових роздумів про вдосконалення правового регулювання діяльності прокуратури, а й необхідність конкретних дій. Головне, що і Верховна Рада, і Президент України мають політичну волю нарешті вирішити це питання. Нагадаю: рішенням РНБО України від 12 березня 2013 року «Про невідкладні заходи щодо європейської інтеграції України» передбачено до 1 жовтня 2013 року підготувати законопроект щодо реформування прокуратури та направити його Венеціанській комісії для отримання висновку.

– А чому, до речі, європейських експертів не задовольняли попередні законодавчі ініціативи?

– У Плані дій Ради Європи для України на 2011–2014 роки йдеться, що у сфері кримінальної юстиції прокуратура в Україні має стати єдиним органом, на який покладається виконання таких функцій:

– нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно­розшукову діяльність та досудове розслідування;

– кримінальне переслідування особи, в тому числі висунення обвинувачення, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та складання обвинувального акта;

– нагляд за додержанням законів органами та установами, які виконують судові рішення у кримінальних справах, а також застосовують інші заходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.

За великим рахунком, висновки експертів зводяться до того, що в усіх раніше поданих народними депутатами проектах ідеться про «косметичні» зміни інституту державного обвинувачення, що ми «консервуємо» відомство радянського типу з надмірними функціями та повноваженнями.

Таку саму характеристику отримав «найсвіжіший», якщо так можна назвати, законопроект 5­річної давнини (№ 2491, зареєстрований у парламенті в травні 2008 року й прийнятий наступного року Верховною Радою за основу). Цю редакцію Закону «Про прокуратуру» напрацювали народні депутати – члени профільного Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності шостого скликання. Протягом 2009–2012 років комітет підготував кілька варіантів порівняльної таблиці до другого читання, намагаючись урахувати пропозиції та зауваження авторитетних учених і практиків, деякі положення з висновків Венеціанської комісії, які надходили раніше. Утім, європейські експерти не підтримали ані нової, ані попередніх редакцій, що не дало змоги подати порівняльну таблицю на розгляд Верховної Ради.

Отже, естафета перейшла вже до нового складу законодавчого корпусу. 2 квітня ухвалений раніше за основу проект закону «Про прокуратуру» з новим реєстраційним номером № 0886 внесли до порядку денного цієї сесії парламенту для підготовки до другого читання. Згідно з Регламентом Верховної Ради протягом двох тижнів суб’єкти законодавчої ініціативи мали право внести до тексту свої поправки. Ви здивуєтеся, але, окрім мене, ніхто не виявив такого бажання.

– Як для Голови профільного комітету тут немає нічого дивного. Інше питання – чому документ проігнорувала решта парламентаріїв?

– Важко сказати. Хтось не звернув уваги, хтось не надав цьому законопроекту великого значення, хтось більше переймався поточними проблемами Верховної Ради.

17 квітня 2013 року комітет на своєму засіданні підтримав внесені мною пропозиції, які ґрунтуються, зокрема, на рекомендаціях поважних експертів вітчизняного Центру політико­правових реформ, а також ураховують висновок Венеціанської комісії № 667/2012 від 15 жовтня 2012 року щодо проекту закону «Про прокуратуру», підготовленого президентською Комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права.

Члени комітету також вирішили прийняти остаточне рішення про внесення доопрацьованої порівняльної таб­лиці на розгляд Верховної Ради після проведення комітетських слухань у вересні або жовтні. На слуханнях плануємо проаналізувати отримані висновки органів державної влади, суддівського корпусу, провідних науковців, експертної спільноти й, звичайно, Венеціанської комісії.

– Усе­таки, в оцінках переважають схвальні чи критичні відгуки щодо проекту?

– Висновки різні. Наприклад, у листі Генпрокуратури йдеться, що норми проекту є неприйнятними, бо свідчать про необґрунтовані спроби його розробників усунути прокуратуру від виконання конституційних функцій, обмежити її повноваження та скоротити штатну чисельність. На думку ГПУ, більшість положень законопроекту є декларативними, не узгоджуються з усталеними принципами організації та діяльності органів прокуратури.

Академія адвокатури України наголошує, що проект є концептуально досконалим і відповідає положенням чинного законодавства України та потребам прокурорської практики.

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» зазначає, що поза увагою залишилося питання реалізації повноважень прокуратури. Так, функціям прокуратури в тексті проекту присвячена лише одна стаття, що дублює конституційні положення. Проте порядок здійснення вказаних функцій не розкривається.

Міністерство юстиції підкреслює, що відмова в проекті від здійснення загального прокурорського нагляду є позитивним кроком у напрямі виконання взятих перед Радою Європи зобов’язань.

– Не таємниця, що міжвідомча робоча група з питань реформування прокуратури та адвокатури при адміністрації Президента готує свій проект закону. Чи співпрацюєте ви між собою?

– На жаль, робоча група не підтримує жодних контактів із нашим комітетом, тому поки що ця співпраця має односторонній характер. Так, ми направили їм текст порівняльної таблиці для можливого використання деяких положень. Переконаний, що профільний комітет Верховної Ради не може й не має права залишатись осторонь цієї роботи, бо маємо всі можливості підготувати проект до другого читання з урахуванням європейських стандартів роботи служб обвинувачення.

Про це я казав і під час зустрічі з Послом Офісу Ради Європи в Україні Владіміром Рістовскі. Більше того, запропонував на базі його офісу провести зустріч із робочою групою, де обговорити не лише підготовку проекту закону «Про прокуратуру», а й співпрацю над комплексом пов’язаних законодавчих актів, наприклад, щодо створення Державного бюро розслідувань.

Водночас комітет готовий до будь­якого розвитку подій, зокрема до несподіваної появи в парламенті законопроекту, розробленого за сприяння європейських інституцій. Як відомо, з 1 січня 2013 року до 30 червня 2015 року в нашій державі реалізується проект Ради Європи «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні».

У будь­якому разі робота комітету спрямована на те, щоб дати «зелене світло» вирішенню цього питання, адже без розгляду сесійною залою законодавчого акта (реєстр. № 0886) Регламентом Верховної Ради заборонено реєструвати інші проекти з цієї проблематики. Можливо, депутатський проект закону «Про прокуратуру» буде знято з розгляду або робоча група не подаватиме свого законопроекту, а запропонує до нашої редакції певні правки. Другий варіант – це оперативніший розгляд у сесійній залі, й великі шанси, що такий узгоджений проект підтримає конституційна більшість народних депутатів. За великим рахунком, процедура розгляду абсолютно не принципова, адже нині головне – реформувати прокуратуру України відповідно до Конституції України та європейських стандартів, що свідчитиме про виконання однієї з важливих умов підписання Угоди про асоціацію.  

Розмову вів Олексій СИЩУК.
Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Парламент Греції не зміг оголосити вотум недовіри уряду Сьогодні, 29 березня

Молдова не підтверджує дані про проліт ракет своєю територією під час удару РФ по Україні Сьогодні, 29 березня

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня