передплата Українською | In English

№12, червень 2013

Правові наслідки для України укладення Договору про зону вільної торгівлі в межах СНД

Поділитися:

Підписання Договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) зі Співдружністю Незалежних Держав стало однією з найрезонансніших подій в Україні за останній час. Ураховуючи те, що спроби
запровадити режим вільної торгівлі як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівні було зроблено ще на початку 1990-х рр., можна сказати, що Договір про ЗВТ засвідчив реальний
прогрес у східному напрямі економічної інтеграції, який вважається альтернативою аналогічним ініціативам України щодо створення ЗВТ з ЄС. І нині, коли договір набув чинності, надзвичайно важливо детально з’ясувати суть цього документа та спрогнозувати наслідки функціонування ЗВТ, передовсім для України.

З огляду на той факт, що після укладання Договору про ЗВТ із СНД минуло дуже мало часу (чинний з 20 вересня 2012 року), характеристики ЗВТ, переваги та недоліки для окремих країн ще мало досліджено. Наразі на цю тематику написано тільки деякі статті, а фахівці, переважно з країн СНД (І. Бураковський,
А. Кушніренко, В. Мунтіян, В. Сіденко та ін), з цього приводу висловлюють оцінки, що не дають змоги зробити однозначні висновки. 

Активна робота над Договором про ЗВТ у рамках СНД тривала протягом трьох років, загалом відбулося 14 раундів переговорів [1]. Незважаючи на те, що про готовність сторін до підписання договору повідомлялося ще з 2010 року, сам факт його підписання виявився неочікуваним для багатьох. 18 жовтня 2011 року в Санкт-Петербурзі на саміті голів урядів країн—учасниць СНД Україна, Росія, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Киргизстан, Молдова та Таджикистан уклали на необмежений термін Договір про зону вільної торгівлі [2]. Азербайджан, Узбекистан і Туркменистан, який з 2005 року має статус спостерігача в СНД, поки що не підписали договір, мотивуючи своє рішення тим, що основною статтею їхнього експорту є енергоносії. Однак вони заявили про намір підписати його в короткостроковій перспективі. Договір про ЗВТ із СНД має 25 статей і 6 додатків. Його проект розробило Міністерство економічного розвитку РФ [3]. Відповідно до правил договір набрав чинності 20 вересня 2012 року, через 30 днів після того, як Виконавчий комітет СНД отримав третє повідомлення про ратифікацію парламентом країни-учасниці. Слідом за Росією та Білоруссю третьою країною, яка надіслала таке повідомлення, стала Україна [4], де цей процес відбувався так:

— у середині листопада 2011 року текст договору з’явився на сайті Кабінету Міністрів України;

— 24 липня 2012 року Президент України В. Янукович передав договір на ратифікацію до Верховної Ради України [5];

— 30 липня Верховна Рада 260 голосами ухвалила Закон України «Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі» [6];

— 9 серпня закон підписав Президент [4];

— 21 серпня Виконавчий комітет СНД отримав повідомлення про ратифікацію договору в Україні [7].

На сьогодні договір також ратифікували парламенти Вірменії (11.09.2012 р.), Молдови (27.09.2012 р.) і Казахстану (04.10.2012 р.), після чого президент Казахстану Н. Назарбаєв 25 жовтня 2012 року затвердив ратифікацію відповідним законом. Киргизстан і Таджикистан планували завершити необхідні процедури ратифікації до кінця 2012 року.

Зазначимо, що первісний Договір про зону вільної торгівлі між країнами СНД підписано ще в 1994 році. У такий спосіб країни-учасниці прагнули зняти торговельні обмеження, стимулювати товарообіг і вийти на стабільне економічне зростання. Однак позитивних результатів не вдалося досягти, адже більшість країн, зокрема й Росія, не ратифікували його, тож фактично він не діяв [2]. Повторну спробу було здійснено 2008 року. А потім у листопаді 2010-го тодішній прем’єр-міністр Росії В. Путін, розглянувши цей документ, який об’єднував понад 100 угод щодо регулювання торговельних відносин між країнами СНД, запропонував довести почату справу до кінця [8].

Характерно, що Україна уклала двосторонні договори про вільну торгівлю з усіма країнами СНД іще у
1990-ті та на початку 2000-х рр., однак на практиці було багато виключень з режиму вільної торгівлі для певних груп товарів, тому ефект від таких угод був менший, ніж очікувалося.

Постає запитання: що дасть новий договір країнам-підписантам, зокрема Україні? Основним результатом створення зони вільної торгівлі, відповідно до ст. 2 договору, має стати скасування експортних та імпортних мит і еквівалентних їм платежів, окрім переліку, зазначеного в Додатку 1, причому сторони відмовляються підвищувати рівень митних ставок для товарів з цього переліку, що трохи нагадує процес зв’язування тарифів у межах СОТ [9]. За словами уповноваженого Кабінету Міністрів зі співробітництва з РФ, країнами СНД та ЄврАзЕС Валерія Мунтіяна, щодо виключень країни домовилися про такі три позиції:

— анулювати більшість виключень у взаємній торгівлі;

— не запроваджувати нові виключення з режиму вільної торгівлі;

— для виключень з режиму вільної торгівлі, що діятимуть, визначити кінцеві терміни їх ліквідації [10].

У ст. 3 також зазначається, що скасовуються будь-які заборони та кількісні обмеження експорту й імпорту, окрім переліку в Додатку 2 до договору.

Безперечно, процес ліквідації виключень з режиму вільної торгівлі сприятиме полегшенню та зростанню взаємного товарообороту в межах СНД, зміцненню ділових зв’язків між партнерами з різних країн та посиленню конкуренції на внутрішніх ринках. Однак доцільно розглянути й те, на які результати від створення ЗВТ сподіваються країни та які потенційні плюси й мінуси криються в підписаному договорі. З цього приводу є різні погляди.

Так, головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Володимир Сіденко скептично поставився до перспектив цього договору й зазначив, що він лише зберігає «статус-кво торговельного режиму, який діяв на основі двосторонніх договорів, тобто він не усуває жодного обмеження, які були на практиці» [11]. Із ним солідарний і директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський, який стверджує, що в торговельних відносинах України з країнами–членами ЗВТ нічого не зміниться, бо в додатках до договору дублюються виключення щодо певних товарних груп і тарифи, які були прописані в двосторонніх угодах про вільну
торгівлю [6].

А деякі фахівці з питань інтеграційних процесів на теренах СНД  припускають нейтралізацію впливу Договору про ЗВТ на торгівлю через такий чинник, як членство або набуття членства в СОТ у короткостроковій перспективі країнами–учасницями договору. Наприклад, Білорусь, Казахстан і Таджикистан уже давно ведуть переговори про вступ до СОТ і нині мають статус спостерігачів у цій організації [12]. Інші країни вже є повноправними її членами. На думку цих експертів, в умовах членства в СОТ та ЗВТ відповідні країни просто дублюватимуть частину процедур щодо зниження та усунення тарифних і нетарифних бар’єрів у торгівлі. На противагу цим точкам зору керівник департаменту економічного співробітництва Виконавчого комітету СНД Андрій Кушніренко каже, що кількість товарних позицій, які підпадають під виключення з режиму вільної торгівлі, значно скоротилася: з 37 до 3–4 (а з урахуванням деталізації товарних кодів – до 7). Насамперед це газ, нафта, горілка, спирт, сигарети та цукор [10].

Розгляньмо докладніше вигоди та проблемні аспекти для України.

Українська влада розраховує на такі плюси після набуття чинності Договором про ЗВТ із СНД: щорічне зростання номінального ВВП на 4,7 млрд. доларів США, реального ВВП – на 2,5%, доходів державного бюджету – на 1,2 млрд. доларів США. Прогнозується також зростання на 35% експорту в країни, які є учасниками ЗВТ у межах СНД. Як зазначив Прем’єр-міністр М. Азаров, Україна може отримувати певні вигоди від запровадження свободи транзиту товарів на  території країн — членів договору відповідно до ст. 7. Він також заявив, що нарешті з’являється можливість реальної диверсифікації газових поставок, тобто Україна зможе скористатися трубопроводами Росії для поставок туркменського газу [6]. Однак у тій самій ст. 7 зауважується, що свобода транзиту не стосується трубопровідного транспорту, хоча й зазначається, що зацікавлені сторони почнуть переговори стосовно розроблення Договору про транзит трубопровідним транспортом і завершать їх протягом шестимісячного терміну після набуття чинності Договором про ЗВТ із СНД [9].

Щодо мінусів, то одразу зазначимо, що на сучасному етапі громадська думка в Україні про доцільність підписання договору неоднозначна. Не всі схвально ставляться до цього кроку. Скажімо, Комітет ВР у закордонних справах не рекомендував Верховній Раді ратифікувати договір у такому вигляді, в якому його внесли на розгляд, бо в ньому містяться певні ризики втрат для України, а також можливості виникнення певних правових колізій [6]. Багато експертів вважають, що в договорі закріплено певну нерівноправність. Наприклад, деякі країни мають більше виключень з режиму вільної торгівлі, ніж інші. Також помітно, що пріоритетність надається країнам Митного союзу. А Казахстан і Росія, згідно з Додатком 3, окрім усього, користуються виключеннями на перехідний період для ст. 5 «Національний режим» (Казахстан може висувати вимогу місцевого компонента до інвестиційних проектів і контрактів на надрокористування, а також надавати пільги вітчизняним виробникам під час здійснення закупівель державними компаніями) та ст. 10 «Надання субсидій» (Казахстан, наприклад, може субсидувати відсоткову ставку за кредитами банків експортоорієнтованим підприємствам, а Росія – використовувати субсидії в Калінінградській і Магаданській областях) [9]. Іще однією несподіванкою для України стало запровадження Росією з 1 вересня 2012 року утилізаційного збору на імпортні автомобілі. Примітно, що це відбулося якраз незадовго до набрання чинності Договором про ЗВТ. У відповідь Україна 3 вересня 2012 року запровадила аналогічний збір з автомобілів російського виробництва [13].

Зупинімося на виключеннях, що залишаються. Особливу увагу звернімо на їх вплив на Україну. Спочатку приклади імпортних мит:

— Росія, Білорусь та Казахстан поки що не відмовляються від імпортного мита на український цукор
(340 дол. США за 1 т) [7];

— Молдова до 1 січня 2015 року стягуватиме імпортне мито на тростинний та буряковий цукор, молочні продукти, сиропи тощо в розмірі 75%. Після цього діятиме система квот на безмитне ввезення;

— у відповідь – аналогічне збереження в Україні імпортних мит на цукор у розмірі 50% для зазначених чотирьох країн;

— Казахстан і Молдова зберігатимуть імпортне мито відповідно на українську горілку (2 євро за 1 л до 01.01.2015 р.) та спирт (0,5 євро за 1 л до 01.01.2013 р.) [11];

— Вірменія з 1 січня 2014 року стягуватиме імпортне мито з сигарет, які ввозяться з будь-якої країни — сторони договору;

— Таджикистан і Киргизстан узагалі не стягують імпортних мит [9].

Що стосується експортних мит, які залишаються, то їх набагато більше, ніж імпортних. І найбільше їх зберегла Росія. За деякими даними, на приблизно 100 товарів (саме товарів, а не товарних позицій, бо, як уже було сказано, їх набагато менше). Серед них нафта і нафтопродукти, природний газ, скраплений природний газ, продукти нафтохімії, необроблена деревина, кольорові метали, цемент, спирт, риба і морепродукти та насіння олійних культур [11]. Згодом цей перелік має обмежитися лише нафтою та газом. Висловлювалися припущення, що саме задля збереження експортного мита на енергоносії Росія не ратифікувала попереднього Договору про зону вільної торгівлі в 1994 році.

А ось конкретні приклади експортних мит:

— Росія при експорті газу за межі Митного союзу стягує мито у 30% (причому окремо записано, що для України використовується спеціальна формула розрахунку) [7], спирту – 6,5%, деяких руд і коксу – 6,5%, риби – 5%. Для сирої нафти та нафтопродуктів є спеціальна формула, залежно від цін на світовому ринку;

— у Казахстані при експорті газу за межі Митного союзу також стягується мито в розмірі 30%, алюмінію та виробів із нього – 15%, але не менш як 100 євро за 1000 кг;

— Україна зберігатиме експортне мито на насіння соняшнику, ставка якого щорічно з 1 січня 2007 року зменшується на 1 п.п. з 16% до значення в 10%, а також на сталь, чорні й кольорові метали та вироби з них, різного роду брухт за такою схемою (залежно від року членства України в СОТ): 1 – 30%, 2 – 27%, 3 – 24%, 4 – 24%, 5 – 21%, 6 – 18%, 7 – 15%. При експорті в Казахстан та Росію великої рогатої худоби з моменту вступу до СОТ ставка щороку скорочується на 5 п.п. з 50% до 10%. При експорті в Молдову шкір з моменту вступу до СОТ ставка щороку скорочується на 1 п.п. з 30% до 20%. При експорті в Росію та Молдову відходів і брухту чорних металів, ливарного чавуну мито зменшується залежно від року членства України в СОТ: від 25 євро за 1000 кг у 2008 році до 10 євро в 2014-му та наступні роки;

— Білорусь при експорті за межі ЄврАзЕС калійних добрив стягуватиме 75 євро за 1000 кг, деревини –
100 євро за 1 куб. м;

— Киргизстан для деяких молочних продуктів запровадив мито у розмірі 11 сомів за 1 кг;

— Таджикистан у відповідь залишив за собою право запровадити експортне мито на такі товари: електроенергія – 10 євро за 1000 кВт-год, вовна – 20%, але не менш як 100 євро за 1000 кг, фрукти, овочі – 7%, живі тварини та м’ясо – 10%, газоподібні вуглеводні – 30%;

— Вірменія та Молдова взагалі не стягують експортних мит, хоча остання залишила за собою право вжити заходів у відповідь [9].

Усі країни–учасниці договору, відповідно до ст. 3, не встановлюють та не зберігають будь-яких кількісних обмежень і заборон експорту/імпорту, окрім дозволених СОТ. Згідно з Додатком 2, в усіх країнах-учасницях, окрім Киргизстану, немає заборон і кількісних обмежень, які підлягають скасуванню, відповідно до ст. 3. Тільки в Киргизстані до 1 січня 2015 року зберігається квотування імпорту алкогольної продукції, включаючи пиво, але за виключенням коньячного спирту та виноматеріалів для виробництва коньяку та шампанського [9].

Окремо варто звернути увагу на схожість положень договору з угодами СОТ. Так, Договір про ЗВТ також передбачає вирішення спірних питань. Сторони можуть проводити консультації для пошуку прийнятного для всіх розв’язання проблеми. У разі недосягнення згоди супе-речку, за вибором першої сторони, може бути передано на розгляд Економічного суду СНД, якщо обидві сторони є учасниками Угоди про статус Економічного суду СНД від 06.07.1992 р., або на розгляд комісії експертів (3–5) [14]. Окрім того, в договорі передбачено випадки, коли не забороняється застосування спеціальних захисних заходів, компенсаційних і антидемпінгових заходів, надання субсидій [7]. Усе це відображає відповідну практику угод СОТ. Більше того, керуючись положеннями Угоди СОТ про технічні бар’єри в торгівлі, сторони договору застосовують технічні регламенти та стандарти, а санітарних і фітосанітарних заходів уживають відповідно до правил і принципів Угоди СОТ про санітарні й фітосанітарні заходи [9].

Щодо можливих наслідків підписання цього договору в контексті проектів співробітництва країн-сторін, то, очевидно, що скасування митних бар’єрів сприятиме процесам кооперації між країнами на різних рівнях, зокрема в межах створення спільних підприємств для виробництва, наприклад, наукоємної продукції. Як приклад можна навести співробітництво України та Білорусі, котрі наприкінці жовтня 2011 року (одразу після підписання договору) узгодили Міждержавну програму інноваційного співробітництва. Було обговорено питання створення спільного українсько-білоруського підприємства з виробництва світлодіодної техніки, двох спільних фармацевтичних науково-промислових комплексів із перспективою виходу на повний цикл, а також спільного виробництва сільськогосподарської техніки. Можна припустити, що Договір про ЗВТ посприяє такій співпраці [15].

Насамкінець розгляньмо політичні аспекти укладання Договору про ЗВТ. Звісно, з цього приводу висловилися багато експертів. Західна преса наголошувала, що Україна у своїй зовнішньополітичній орієнтації зробила крок у бік Росії (а дехто зазначив, що й під тиском Росії), а може, навіть, таким чином змінила геополітичну розстановку сил у Європі. Зазвичай ці заяви лунали з інтонацією засудження. Проте не менше думок, особливо в країнах СНД, висловлювалося й на підтримку такого кроку України, як цілком логічного та прагматичнішого. Тепер швидка ратифікація Договору про ЗВТ із ЄС видається менш імовірною. Цікаво, що навіть такий варіант був також передбачений у Договорі про ЗВТ. Якщо якась країна-сторона підпише аналогічний договір із третьою країною, то ставки мита стосовно країни, яка підписала такий договір, можуть зрости.

Отже, економічні перспективи втілення договору в життя є переважно позитивними, Україна може мати велику вигоду від участі в зоні вільної торгівлі. Економічна користь створення зон вільної торгівлі, насамперед для споживачів у країнах-членах, уже була не раз доведена теоретично та практично. На нашу думку, внаслідок підписання Договору про зону вільної торгівлі вісьмома країнами закладено новий фундамент торговельно-економічних відносин у межах Співдружності Незалежних Держав, який можна вважати альтернативним економічній інтеграції з ЄС шляхом для України. Подальші дослідження можуть порівняти тенденції розвитку взаємної торгівлі країн–учасниць ЗВТ до та після набуття чинності договором.

 

Джерела

1. МИД РФ: Договор о зоне свободной торговли СНГ вступает в силу для трех стран. — [Електронний ресурс]. –http://www.rbc.ru/rbcfreenews/20120920161308.shtml

2. Подписано соглашение о свободной торговле. — [Електронний ресурс]. – http://www.kommersant.ru/doc/1798355

3. Підписано угоду про вільну торгівлю в СНД. Знову [Електронний ресурс]. – http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2011/10/111019_cis_free_trade_az.shtml

4. Будем торговать. — [Електронний ресурс]. –http://expert.ru/2012/08/14/budem-torgovat/

5. Янукович внес в Раду для ратификации договор о зоне свободной торговли с СНГ. — [Електронний ресурс].  — http://news.zn.ua/ECONOMICS/yanukovich_vnes_
v_radu_dlya_ratifikatsii_dogovor_o_zone_svobodnoy_torgovli_s_sng-105843.html

6. Зона свободной торговли СНГ: трое в одной лодке. — [Електронний ресурс]. – http://ria.ru/economy/20120730/713014488.html

7. Вступил в силу договор о зоне свободной торговли в СНГ. — [Електронний ресурс]. – http://news.zn.ua/ECONOMICS/vstupil_v_silu_dogovor_o_zone_svobodnoy_torgovli_v_sng-109004.html

8. Насколько жизнеспособен Договор о свободной торговле в СНГ? — [Електронний ресурс]. – http://www.voanews.com/russian/news/CIS-Free-Trade-Agreement-2011-10-18-132126343.html

9. Договор о зоне свободной торговли. — [Електронний ресурс].– http://cis.minsk.by/reestr/ru/printPreview/text?id=3183&serverUrl=http://cis.minsk.by/reestr/ru

10. Свободная торговля. Для кого? — [Електронний ресурс]. – http://www.investgazeta.net/politika-i-ekonomika/svobodnaja-torgovlja.-dlja-kogo-162046/11. В соглашении о зоне свободной торговли с СНГ для Украины почти нет свободы [Електронний ресурс]. –http://www.business.ua/articles/politics/V_soglashenii_o_zone_svobodnoy_torgovli_s_SNG_dlya_Ukrainy_pochti_net_svobody-22600/

12. Список стран — членов ВТО. — [Електронний ресурс]. – http://www.rgwto.com/wto.asp?id=5223

13. Договор о зоне свободной торговли в рамках СНГ вступил в силу. — [Електронний ресурс]. –http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ukraine_in_russian/2012/09/120920_ru_s_cis_free_trade.shtml

14. Договір про зону вільної торгівлі СНД уклали на невизначений термін. — [Електронний ресурс]. – http://www.unian.net/ukr/news/news-467863.html

15. Украина и Беларусь будут совместно производить светодиоды, сельскохозтехнику и лекарства. — [Електронний ресурс]. – http://www.business.ua/articles/companies/Ukraina_i_Belarus_budut_sovmestno_proizvodit_svetodiody_selskohoztehniku_i_lekarstva-21210/

Автор: Олександра ЛІЦЬКА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Меркель подзвонила Путіну – говорили про "нормандську зустріч" Вчора, 11 листопада

Молдова: соціалісти відкинули пропозиції прем’єрки для виходу з кризи Вчора, 11 листопада

Забудовник Оверко мстить прокурору Дмитруню замовними статтями за арешт будівництва Вчора, 11 листопада

Рада планує на цьому тижні ухвалити держбюджет-2020 Вчора, 11 листопада

Йоганніс переміг у першому турі виборів президента Румунії Вчора, 11 листопада

Новини вихідних: земельна реформа, Центренерго, указ Зеленського 10 листопада

ЗМІ назвали імена російських донорів партії прем'єра Британії 10 листопада

Дубілет пропонує відмовитись від захищених урядових стаціонарних телефонів 10 листопада

Трамп збирається опублікувати текст ще одного дзвінка з Зеленським 10 листопада

Гончарук: Я не вважаю, що Коломойський повертається 09 листопада