Шукаємо верховенство

Нотатки з міжнародного форуму та науково-практичної конференції "Проблеми теорії і практики законотворчості в контексті формування громадянського суспільства"

Прецедент і закон

Рішення Верховного Суду щодо справи за скаргою на рішення, дії та бездіяльність Центральної виборчої комісії зі встановлення результатів повторного голосування з виборів Президента України 21 листопада 2004 року можна сміливо віднести до таких зразків світового конституціоналізму, як рішення Верховного Суду США у справі WILLIAM MARBURY v. JAMES MADISON. Якщо друге стало прецедентом в американській правовій системі, за яким правові акти Конгресу визнано предметом розгляду Верховного Суду США щодо відповідності Конституції, то Верховний Суд України визначив своїм рішенням конкретний зміст принципу верховенства права, задекларований статтею 8 Конституції України. По суті, йдеться про право судової гілки влади розглядати будь-які рішення, дії і бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб незалежно від того, чи передбачена така процедура законом, виключно ґрунтуючись на Конституції України.

Власне цьому й було присвячено форум "Право і демократія для України", що відбувся в конференц-залі одного з фешенебельних готелів Києва. Програма заходу обіцяла зібрання представників найтитулованіших українських і світових юридичних брендів, суддів судів України та США, а важливість і значення події підкреслювалися присутністю у програмі прізвищ Президента України Віктора Ющенка та його представника у Верховному Суді народного депутата Миколи Катеринчука.

Основна дискусія розгорнулася з приводу самого принципу верховенства права. Тут не довелося почути такої само одностайності, як в оцінці доленосного рішення. Річ у тім, що Україні у спадок від СРСР дісталося нормативне уявлення про право, де основне місце посідає писаний закон. Тому для більшості юристів пошук права полягає насамперед у пошуку припису закону, а принцип верховенства права спрощується до ієрархії правових норм, вершину якої становить Конституція. Натомість правова спільнота ще не виробила єдиного розуміння цього принципу. Є пропозиції визначати верховенство права через справедливість, природні права людини та механізми їх захисту або ж через цілу низку принципів, що також охоплюють і механізм функціонування державної влади. Як зазначали деякі з промовців, правосвідомість багатьох українських юристів ще неготова до такої переоцінки й може призвести до суб'єктивізму правових суджень і волюнтаризму судових рішень.

Ця проблема також гостро обговорювалася в контексті забезпечення незалежності судової гілки влади та її спроможності до самоочищення. Відомі адвокати Сергій Власенко та Олексій Резніков навіть вдалися до оголошення мораторію на виступи в судах. Залишається лише очікувати, що оголошений мораторій матиме якусь суспільну користь…

Єдине, що судді, які приймали доленосне рішення й до яких ми звернулися під час підготовки матеріалу з проханням дати коментар про своє бачення застосування принципу верховенства права, на жаль, відмовилися це зробити. Мабуть, суддя Федерального суду США Богдан Футей, який також відвідав форум, мав рацію, коли сказав, що судді не повинні коментувати свої рішення, вони вже це зробили, постановивши їх.

Політика минає, а право?

Розвиток принципу верховенства права був предметом дискусії учасників науково-
практичної конференції "Проблеми теорії і практики законотворчості в контексті
формування громадянського суспільства".

Її організували Інститут законодавства Верховної Ради України разом із Українською школою законотворчості та ОБСЄ. Станіслав Шевчук, який представляв ОБСЄ на конференції, зазначив: "З одного боку, великий обсяг законотворчої роботи для забезпечення реформ потребує спрощення процесу прийняття законів, з другого – це може позначитися на якості прийнятих норм". Урахування цих тенденцій у процесі законотворчості багато в чому обумовило інтерес наукової громадськості до обраної теми.

Науковці обговорили доктринальні підходи до визначення права та законотворчості. І що цікаво: обговорення не обмежилося лише юридичними аспектами.

Доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук Олександр Бондаренко визначив вплив етичних цінностей на законотворчий процес. На його думку, передовсім має враховуватися ментальність народу, адже "політика – це те, що минає, а культура – що залишається".

Позитивними рисами українців є ставлення до любові як обов'язку, відсутність категорії зиску, схильність до самопожертви. Такі риси, на думку професора, не притаманні західноєвропейській цивілізації. Тому інтеграція правових систем повинна відбуватися так, щоб не зашкодити культурним засадам суспільства. Приміром, безсумнівною є толерантність відносин статей в українській культурній парадигмі.

Руська правда передбачала успадкування вдовою за померлим чоловіком, тоді як у середньовічній Європі спадкоємцем був лише первісток по чоловічій лінії. Заздрість сестер до брата заклала ще в ті часи підвалини сучасного фемінізму.

Звичайно, це дискусійна тема, бо оцінка ментальних чинників завжди має переважно суб'єктивний характер. Нині визначити, які культурні риси були власними, а які привнесені ззовні протягом усього історичного розвитку, уявляється майже неможливим.

Автор: Ярослав ГАНЗЕНКО