Винаходів удосталь. Слово - за просунутим бізнесом

– В Україні майже втрачено зв’язок між наукою та виробництвом, – констатував віце-президент Національної академії наук України Антон Наумовець під час прес-конференції в рамках Всеукраїнського фестивалю науки. – Відособлення від виробництва найболючіше позначається на науці, завдає їй шкоди.
Із цією тезою погодився й віденський гість – директор Міжнародного інституту прикладного системного аналізу професор Павел Кабат.

Панує думка, що причиною такого стану речей є банальна відсутність фінансування. Проте А. Наумовець зазначає, що не дотацій чи матеріальної допомоги чекає наука від держави. Його мрія як академіка – сприятливий інвестиційний та інноваційний клімат в Україні, зацікавленість бізнесу в практичному використанні винаходів.

– Хочу, щоб підприємці «полювали» за вітчизняними науковими розробками, – напівжартома каже вчений.

Тим паче що винаходів не бракує: понад 60 установ Національної академії наук України представили свої розробки на виставці «Наука – виробництву», урочисто відкритій у перший день фестивалю. Відвідувачів дивували інноваційними розробками в різних сферах – машинобудуванні, транспорті, сільському господарстві, зв’язку… Стенограф спонтанного мовлення, безпілотний літальний апарат, модуль для одночасного отримання теплової та електричної енергії за рахунок сонця – ось такого порядку винаходи! Не лише цікавими, а й життєво корисними виявилися розробки в галузі медицини. Наприклад, Інститут проблем реєстрації інформації експонував лінзи для лікування косоокості, розроблені спільно з Київською міською клінічною офтальмологічною лікарнею «Центр мікрохірургії ока». Досить актуальний винахід, адже в Україні щороку фіксують близько 30 000 випадків захворювання на косоокість серед дітей. А Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького представив вакцину, яка використовується в терапії хворих на рак шлунка, легенів тощо.

Презентували свої доробки й науковці Малої академії наук. Талановиті школярі охоче демонстрували власні здобутки, з-поміж яких – технологія вирощування рослин у космосі, зволожувач повітря, сонячна батарея, що сама відстежує рух Сонця… Залишаєш виставку з переконанням: за українськими науковими розробками підприємцям таки варто полювати.

На причину розриву між наукою та виробництвом вказала співробітник Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.
Р. Є. Кавецького, кандидат біологічних наук Тетяна П’ятчаніна. На її думку, винаходи вітчизняних науковців не досить затребувані, бо в штаті Національної академії наук немає маркетологів і менеджерів. Завдання вченого – розробити, винайти. Проте науковці не вміють, та й, зрештою, не повинні займатися рекламою та просуванням на ринку власних винаходів. Для цього є спеціалісти-маркетологи.

Всеукраїнський фестиваль науки став традиційним, адже проводиться вже всьоме. Це свого роду звіт українських учених перед громадськістю, демонстрація Національною академією наук власних здобутків, а також чудовий привід звернути увагу підприємців на новинки в різних сферах промисловості.