передплата Українською | In English

№8, квітень 2013

Аналіз наукових поглядів щодо змісту судового захисту та адміністративно-правового регулювання його здійснення

Поділитися:

Проблема формування в Україні ефективної судової системи гостро постала вже в перші роки незалежності України, що зумовлено потребою формування правової держави, розбудови
громадянського суспільства і початком інтеграційних процесів молодої держави в європейське співтовариство. Це й сьогодні є актуальним, адже ухвалений порівняно недавно Закон України «Про судоустрій і статус суддів» [1], новелізація адміністративного та кримінального процесуального законодавства не лише не розв’язали більшості проблем формування ефективного правосуддя, а й певною мірою зумовили виникнення додаткових питань, зокрема, із застосування до суддів дисциплінарної відповідальності. Це стосується й адміністративно-правового регулювання відносин у сфері реалізації права на судовий захист, що передбачає насамперед критичне опрацювання наукового доробку.

Останнім часом проблематика, присвячена організації діяльності судової влади в Україні загалом, а також де-яким її аспектам,  була досліджена вченими в галузі адміністративного права, теорії права, організації судових і правоохоронних органів. Зокрема, слід зазначити праці  В. Авер’янова, О. Бандурки, Ю. Битяка, В. Бринцева,
С. Ківалова, В. Колпакова, О. Рябченко та інших.

Метою статті є дослідження та аналіз наукових поглядів на деякі аспекти адміністративно-правового регулювання реалізації  конституційного права на судовий захист в Україні, систематизація напрямів наукової думки.

У значному масиві дисертаційних і монографічних досліджень з проблем правового забезпечення реалізації конституційного права на судовий захист в Україні вказана тематика розглядалася в межах різних галузевих юридичних наук – теорії права, конституційного права, адміністративного права, кримінального процесу і криміналістики, а також у працях, присвячених питанням розвитку судової системи.

Відповідно до предмета наукового аналізу всі наукові роботи систематизовано в такі групи:

1) правове регулювання реалізації права на судовий захист матеріальними і процесуальними нормами;

2) формування системи судів та організація їх
діяльності;

3) кадрове забезпечення діяльності судів;

4) організаційні та процедурні питання притягнення суддів до відповідальності, зокрема дисциплінарної.

Розгляньмо деякі наукові напрацювання в межах виокремлених груп досліджень.

Предмет наукового пошуку вчених, котрі плідно опрацьовували загальнотеоретичні питання, стосувався правових можливостей реалізації права на судовий захист. У цьому контексті доречно звернутися до напрацювань
А. Смирнова, який у дисертаційному дослідженні «Правовий статус жертв правосуддя та зловживання владою як особливий вид правового статусу людини» доводить, що «серцевиною» (ядром) правового статусу жертв зловживання владою та правосуддям є право на доступ до правосуддя. Як аргумент дослідник зазначив, що реалізація жертвою похідних від нього прав неможлива без безпосередньої реалізації цього права [2]. Для формулювання таких висновків було опрацьовано наукові категорії «жертва правосуддя», «жертва зловживання владою», «правовий статус жертв зловживання владою та правосуддям», а право на захист насамперед публічних прав було розкрито з позицій спеціального правового статусу людини.

Серед досліджень, виконаних у галузі конституційного права, доцільно  розглянути роботу Л. Липачової, в якій розкрито зміст суб’єктивного права людини та громадянина на звернення по захист своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини та вперше сформульовано дефініцію цього права [3]. У праці також проаналізовано питання конституційного регулювання форм, процедур і механізмів звернення до Європейського Суду з прав людини.

У галузі адміністративного права варто назвати наукові праці О. Анпілогова, О. Бачуна, В. Бевзенка, П. Вовка,
А. Осадчого, Е. Шведа, Ю. Шереніна та інших. Науковий доробок зазначених учених наведено з метою типізації напрямів дослідження проблем адміністративно-правового регулювання реалізації конституційного права на судовий захист. Це стосується таких груп наукового пошуку: а) установлення та реалізація правових можливостей звернення до адміністративного суду по захист
(А. Осадчий, Е. Швед та інші); б) процесуальні форми здійснення судового захисту в адміністративних судах
(П. Вовк, Ю. Шеренін та інші); в) адміністративна процесуальна правосуб’єктність окремих суб’єктів адміністративного судочинства (О. Анпілогов, О. Бачун, В. Бевзенко та інші). Наукові дослідження цих та інших науковців, виконані в галузі адміністративного права, спираються на організаційний, упорядкувальний потенціал цієї науки.

У дослідженнях, що становлять другу групу, також доцільно визначити  напрями наукового пошуку: а) становлення та здійснення адміністративного судочинства; б) управління забезпеченням діяльності судів; в) організація функціонування судів.

У межах першого з виокремлених напрямів наукового пошуку зазначено про дослідження, присвячені розв’язанню організаційно-правових проблем запровадження та здійснення адміністративного судочинства в Україні. В цих працях обґрунтовується сутність базових категорій  адміністративно-правового регулювання реалізації конституційного права на судовий захист, а саме: «адміністративне судочинство», «адміністративна юстиція», «адміністративний процес», «адміністративна юрисдикція» тощо, а також визначаються гарантії законності в адміністративному судочинстві, розкриваються особливості забезпечення права на судовий захист та доступності фізичних і юридичних осіб до адміністративного судочинства.

У науковому доробку, присвяченому державному управлінню забезпеченням діяльності судів загальної юрисдикції, слід указати на дисертаційне дослідження
А. Стрижака, в якому обґрунтовано особливості управлінської діяльності в цій сфері. З-поміж них пріоритет надано визначенню обмеженого (звуженого) характеру повноважень суб’єкта управління (керівника суду, посадової особи державної судової адміністрації) порівняно з іншими видами владно-розпорядчої діяльності, що зумовлено особливостями сфери судової діяльності, яка вимагає суворого дотримання принципу самостійності, незалежності суддів як носіїв судової влади. До теоретичних здобутків А. Стрижака потрібно також віднести узагальнення організаційно-правових відносин у сфері забезпечення діяльності органів правосуддя загальної юрисдикції, обґрунтовану концепцію ефективного здійснення державного управління в органах судової влади України щодо забезпечення діяльності суддів [4].

Серед наукових праць із адміністративного права, присвячених питанням забезпечення діяльності судів, на рівні кандидатських дисертацій викликають зацікавленість наукові положення, обґрунтовані М. Запорожцем та А. Борком, які стосуються  питань адміністративно-правового забезпечення діяльності місцевих загальних та адміністративних судів України.

Автори визначили місце внутрішньоорганізаційної діяльності судів у структурі предмета адміністративного права, а також сутність внутрішньоорганізаційних відносин у місцевих загальних та адміністративних судах, їхні особливості та види, з’ясували значення інституту адміністративної відповідальності в системі адміністративно-правових засобів забезпечення цих судів [5;  6].

Доцільно згадати монографічне дослідження
В. Бринцева «Стандарти правової держави: втілення у національну модель організаційного забезпечення судової влади», в якому поєднано досягнення декількох галузевих наук: кратології, судової соціології, теорії держави і права, теорії судової влади. У монографії проаналізовано такі питання: організаційне забезпечення судової діяльності; механізм підготовки кадрів для судової системи; процедури наділення повноваженнями професійного судді; судове адміністрування; забезпечення незалежності правосуддя; організаційне забезпечення суддівського самоврядування; формування судової влади [7]. Зрозуміло, що праця В. Бринцева присвячена проблемі організації функціонування судової влади, проте здобутки вченого, безперечно, мають бути враховані під час опрацювання шляхів удосконалення адміністративно-правового регулювання реалізації конституційного права на судовий захист.

Третій напрям наукового пошуку, виокремлений у межах групи досліджень, предметом яких є формування системи судів та організації їхньої діяльності, представлений роботами дослідників, котрі аналізували питання організації функціонування судів. Зокрема,
А. Неугодніков у дисертаційному дослідженні «Правовий статус адміністративного суду в Україні: адміністративно-правовий аспект» розглядає порядок створення, реорганізації та ліквідації адміністративного суду; його завдання, принципи та функції діяльності. У контексті проблеми адміністративно-правового регулювання реалізації права на судовий захист це дослідження цікаве насамперед тим, що автор обґрунтував тезу про сутність звернення громадянина до суду як прояв реалізації ним так званого захисного права [8].

Новаційний характер має наукова монографія
М. Мельника «Кадрове забезпечення діяльності судів: теорія, практика, світовий досвід здійснення». У ній проаналізовано питання сутності функції кадрового забезпечення діяльності судів та деякі практичні проблеми її реалізації в Україні, узагальнено міжнародний досвід організації судочинства в Іспанії, Португалії, в тому числі щодо кадрового забезпечення судів, виокремлено специфіку реалізації досвіду кадрового забезпечення діяльності судів у США і провідних країнах Європи,
опрацьовано шляхи його адаптації у національне
законодавство України [9].

Важливим напрямом наукового пошуку щодо адміністративно-правового регулювання реалізації права на судовий захист є дослідження, присвячені проблемам формування належної правової процедури притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Цю проблему можна аналізувати в контексті гарантування реалізації вказаного права, що випливає, зокрема, зі Спільного висновку Венеціанської комісії та Дирекції із співпраці Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи, підготовленого стосовно проекту закону України «Про судоустрій і статус суддів». У пунктах 73, 74 Висновку було вказано на проблемні питання, пов’язані з реалізацією принципу диспозитивності в дисциплінарному провадженні щодо судді [10]. Слід підкреслити також, що проблема вдосконалення правового регулювання відносин у сфері дисциплінарної юрисдикції щодо суддів актуальна і в Російській Федерації [11]. Серед наукових досліджень з адміністративного права, присвячених, зокрема, проблемі дисциплінарного провадження щодо судді, треба зазначити працю Р. Голобутовського «Суддя як суб’єкт дисциплінарного провадження», в якій не тільки критично проаналізовано стан правового регулювання дисциплінарних відносин, а й пропонується теоретична модель належної юрисдикційної процедури [12].

Отже, узагальнення сучасних наукових досліджень щодо змісту судового захисту та адміністративно-правового регулювання його реалізації дало змогу систематизувати й виокремити чотири групи досліджень: проблем правового регулювання реалізації права на судовий захист; проблем формування системи судів та організації їхньої діяльності; питань кадрового забезпечення діяльності судів; проблеми вдосконалення дисциплінарної юрисдикції стосовно суддів. Остання група наукових досліджень, виконаних у галузі адміністративного права, є найменше проаналізованою, хоча дисциплінарну відповідальність суддів можна розглядати з позицій гарантування реалізації права на судовий захист. Доведено доцільність виокремлення певних напрямів наукового пошуку, здійснюваного в межах першої і другої груп досліджень. Зокрема, серед наукових робіт, присвячених проблемам правового регулювання реалізації права на судовий захист, встановлено, що науковий пошук здійснюється в таких напрямах: реалізація права на звернення до адміністративного суду; процесуальні форми правозахисної діяльності; процесуальні права
деяких суб’єктів адміністративного судочинства. Також виокремлено три напрями наукового пошуку, присвяченого проблемі формування системи судів та організації їхньої діяльності: дослідження, присвячені становленню і здійсненню адміністративного судочинства; аналіз питань управління забезпеченням діяльності судів; дослідження організаційних аспектів функціонування судів [13]. Варто зазначити, що проаналізовані наукові пошуки, безперечно, є вагомим науковим підґрунтям розв’язання проблеми адміністративно-правового забезпечення конституційного права на судовий захист. Однак не в повному обсязі висвітлено деякі принципові питання, зокрема: поняття судового захисту та місце права на судовий захист у системі конституційних прав людини і громадянина; відносини у сфері реалізації конституційного права на судовий захист як предмет адміністративно-правового регулювання; адміністративно-правові засоби реалізації конституційного права на судовий захист та їхнє місце в системі державно-правових засобів; гарантування реалізації права на судовий захист тощо. Це зумовлює не лише актуальність, а й наукову значимість подальшого аналізу проблеми адміністративно-правового регулювання реалізації конституційного права на судовий захист.

 

Джерела

1. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р. № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41–42, № 43, № 44–45. – Ст. 529.

2. Смирнов А. М. Правовий статус жертв правосуддя та зловживання владою як особливий вид правового статусу людини: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / Смирнов Анатолій Михайлович / Національний університет внутрішніх справ. – Х.: 2004. – 21 с.

3. Липачова Л. М. Реалізація конституційного права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського суду з прав людини: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 / Липачова Лілія Миколаївна / Юридична академія Міністерства внутрішніх справ. – Д.: 2002. – 196 с.

4. Стрижак А. А. Державне управління забезпеченням діяльності судів загальної юрисдикції: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Стрижак Андрій Андрійович/ Інститут законодавства Верховної Ради України. – К.: 2005. – 21 с.

5. Запорожець М. П. Адміністративно-правове забезпечення діяльності місцевих загальних судів України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Запорожець Михайло Петрович / Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків: 2004. — 20 с.

6. Борко А. Л. Організаційно-правове забезпечення діяльності адміністративних судів України: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Борко Андрій Леонідович / Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л., 2009. – 220 с.

7. Бринцев В. Д. Стандарти правової держави: втілення у національну модель організаційного забезпечення судової влади / В. Д. Бринцев. – Х.: Право, 2010. – 464 с.

8. Неугодніков А. О. Правовий статус адміністративного суду в Україні: адміністративно-правовий аспект: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Неугодніков Андрій Олександрович / Одеська національна юридична академія. – Одеса,  2006. – 20 с.

9. Кадрове забезпечення діяльності судів: теорія, практика, світовий досвід здійснення / Микола Григорович Мельник / Нац. ун-т. «Одеська юридична академія». – Вид-во «Ліга-прес», 2012. – 268 с.

10. Спільний висновок Венеціанської комісії та Дирекції із співпраці Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи на основі коментарів пана Стефана Гасса (експерт, Дирекція із співпраці), пана Джеймса Гамільтона (заступник члена, Ірландія), пана Поля Лемменса (експерт, Дирекція із співпраці), пані Ганни Сухоцької (член, Польща) щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» // Юридическая практика. – 2010. – 25 жовтня. – [Електронний ресурс]. – http://pravo.ua/news.php?id=0023556#ct6

11. Шиняєва Н. Помилки,
яких не пробачають /
Н. Шиняєва // Закон і бізнес. – № 31(1018). – [Електронний ресурс]. – http://zib.com.ua/ua/4204-pomilki_yakih_ne_probachayut.html

12. Голобутовський Р. З. Суддя як суб’єкт дисциплінарного провадження: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Голобутовський Роман Зіновійович / Національний авіаційний університет. – К., 2012. – 17 с.

13. Костенко О. Юридичний позитивізм – ідеологічна основа для
зловживань кримінальним законодавством // Віче. – 2012. – № 5. –
С. 16—17.

Автор: Оксана УЛ’ЯНОВСЬКА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата