Законодавство має орієнтири

Навчально-методичний семінар на тему «Роль законодавця у зміцненні верховенства права на основі європейських та міжнародних стандартів» в Інституті законодавства Верховної Ради України (25–26 березня) організували в рамках українсько-голландського проекту МАТРА «Верховенство права» за сприяння Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди. Торік у грудні в Гаазі представники партнерських установ – Інституту законодавства Верховної Ради України та Інституту ім. Т.М.С. Ассера – брали участь у засіданні «круглого столу» на тему «Сприяння впровадженню принципу верховенства права: досвід Голландії, Європейського Союзу та України».

На київському семінарі Інститут ім. Т.М.С. Ассера представляли експерти з Європейського Союзу: доктор Вібе Доума – головний науковий співробітник відділу досліджень, доктор Тамара Такач – головний науковий співробітник відділу досліджень, а також Клаудіо Матера – науковий співробітник відділу досліджень. Ані рекордна кількість снігу, що випала у столиці напередодні, ані спричинений нею транспортний колапс не зіпсували настрою гостям, які з гумором розповідали про поїздки засніженим Києвом та щиро дивувалися витримці українських водіїв у таких незвичних погодних умовах.

На семінарі обговорювали принципи конституційного права, що забезпечують верховенство права в законодавчій діяльності (доповідь доктора Т. Такач), реалізації стандартів міжнародного та європейського права щодо верховенства права в Україні (доктор юридичних наук О. Київець).

У контексті євроінтеграційних прагнень України особливо актуальною була доповідь доктора В. Доума щодо шляхів наближення до стандартів ЄС з боку держав—не членів. Він окреслив поняття наближення та гармонізації законодавства як основних кроків держав – претендентів на членство в ЄС на шляху інтеграції.

Резонанс на семінарі викликала і доповідь доктора юридичних наук, професора А. Мірошниченка, в якій він обстоював доцільність поступової відмови від публікації нормативно-правових актів у друкованих виданнях і переходу на оприлюднення їх в Інтернеті. На його переконання, це зручніше для постійного внесення численних змін у законодавство. Втім, присутні на семінарі фахівці, які здійснювали експертизу законопроектів з пропозиціями оприлюднювати законодавчі документи за допомогою Інтернету, мали змогу особисто пояснити причини надання експертного висновку про недоцільність відмови від опублікування нормативних актів у друкованих ЗМІ, адже нині ще невелика кількість громадян України має доступ до Інтернету.

Експерта з Нідерландів, звісно, може, й здивувало порушення такої проблеми, бо в його країні «світовим павутинням» охоплені всі – від малого до старого.

Щодо питань конституційно-правових засад і досвіду законодавчої діяльності Верховної Ради України доповідач І. Снігур  проаналізувала норми чинної та попередньої редакцій Конституції України, порівняла їх і окреслила проблематику оприлюднення законів та інших нормативних актів України. Науковець з Інституту ім. Т.М.С. Ассера К. Матера розповів про правила парламентського законотворення, зокрема і за участю громадськості. Наукову частину першої сесії завершила представник Всеукраїнського центру правової допомоги А. Мукшименко. В доповіді вона окреслила основні тенденції та проблеми у сфері діяльності громадських організацій і, зокрема, громадських рад при органах державної влади.

Учасники семінару мали змогу обмінятися досвідом у правозастосовній сфері, інформацією про наукові досягнення.

Упродовж другого робочого дня семінару до уваги учасників запропонували, зокрема, доповіді щодо конституційно-правового забезпечення реалізації законодавства в контексті міжнародного права (Т. Такач), а також реалізації законодавства ЄС у галузі кримінального права (доповідь К. Матера), регуляторної та охоронної функцій кримінального права України (професор
П. Андрушко). Про адміністративно-правовий аспект забезпечення реалізації законодавства ЄС доповів доктор В. Доума, а аналогічні питання законотворення в Україні розглянула доктор юридичних наук Н. Нижник.

Доктор юридичних наук, професор Р. Стефанчук проаналізував положення Конвенції ООН проти корупції, яку Україна підписала 2003 року і яка набула чинності 2010-го, та чинне українське законодавство. Прикладом формального, а не реального законотворення стало затвердження  Міжнародних стандартів фінансової звітності, в застосуванні яких, скажімо, через відсутність глосарію виникає можливість різних тлумачень та розуміння певних термінів.

Науковець загострив увагу і на деяких невиправданих нормах, якими доповнено Цивільний кодекс України. Так, з’явилася норма, згідно з якою  правочин, що суперечить інтересам держави, є недійсним. Доповідач наголосив, що це як мінімум нелогічно з точки зору цивільного права як такого, бо в ньому панує принцип «дозволено все, що не заборонено законом», та суті цивільно-правових відносин, в яких має значення приватний інтерес, вигода осіб, котрі вступають у певні цивільні відносини, але аж ніяк не інтерес держави .

Голова Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя С. Ківалов надіслав офіційне привітання учасникам семінару. У ньому, зокрема, йшлося про готовність брати участь у процесі приведення законодавства у відповідність до чинних міжнародних та європейських стандартів, а також висловлювалася подяка Інституту законодавства ВР України за допомогу парламенту в законопроектній роботі.

За результатами семінару всім учасникам було вручено сертифікати.

Автор: Оксана СКРИПНИК