№23, грудень 2012

Народний депутат України Дмитро ШПЕНОВ: «Референдуму боятися не потрібно»Народний депутат України Дмитро ШПЕНОВ: «Референдуму боятися не потрібно»

27 листопада Президент України Віктор Янукович підписав ухвалений Верховною Радою Закон «Про всеукраїнський референдум». Про особливості нового законодавчого акта в інтерв'ю «Вічу» розповів його автор – народний депутат Верховної Ради України шостого скликання (фракція Партії регіонів) Дмитро ШПЕНОВ:

– Головна мета закону – надати можливість народу України реалізувати своє право на здійснення влади в державі не тільки через обраних представників, а й безпосередньо, використовуючи такий інструмент, як референдум.

До речі, цей інструмент народовладдя відіграє особливу роль у новітній історії України, адже саме на референдумі 1 грудня 1991 року люди підтримали незалежність нашої держави.

Після того не відбулося жодного плебісциту, рішення якого було б запроваджене в життя. Насамперед це пов'язано з недосконалим законодавством про референдум: Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» ухвалили більш як 20 років тому, ще 1991 року, до прийняття Конституції України. Він не відповідав значній частині положень Основного Закону, й фактично можливість проведення референдумів в Україні була заблокована.

Яскраве підтвердження цього – референдум 2000 року, результати якого так і не імплементували в законодавство. (Тоді, нагадаємо, громадяни підтримали необхідність формування двопалатного парламенту («за» – 81,68 відсотка голосів); розширення підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України (84,69 відсотка); обмеження депутатської недоторканності (89 відсотків); зменшення загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300 (89,91 відсотка голосів «за»). – Ред.). Тож один із основних інструментів народовладдя було фактично нівельовано до рівня масштабного соціологічного опитування, яке не мало жодних наслідків.

Питання ухвалення нового законодавства про референдум набуло актуальності не сьогодні. Воно актуальне з часу прийняття Конституції України. 2008 року Конституційний Суд звертав увагу законодавців на необхідність належного врегулювання питання щодо референдуму. Я вніс законопроект на розгляд 2010 року. В ньому намагався врахувати всі найкращі напрацювання, зроблені фахівцями в попередні роки. Нагадаю, що 2009 року за інших політичних умов Верховна Рада приймала схожий законопроект, але він був заветований.

Тобто це питання не політичної доцільності, а надання народу України дієвого інструменту здійснення безпосередньої демократії.

– Дмитре Юрійовичу, в липні 2010 року Верховна Рада 368 голосами направила проект закону «Про всеукраїнський референдум» на повторне друге читання. Проте через більш як два роки документ ухвалили в редакції першого читання, залишивши поза увагою близько тисячі внесених до нього поправок, а також зауваження Головного юридичного управління апарату Верховної Ради. Як це можна прокоментувати?

– Це питання до головного комітету (Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. – Ред.), який мав більш як два роки для того, щоб опрацювати законопроект на своєму засіданні та надати пропозиції для розгляду в повторному другому читанні.

Верховна Рада України приймає рішення колегіально, у результаті дискусій. Більшість у сесійній залі проголосувала за редакцію законопроекту, прийняту в першому читанні, що я, як автор законопроекту, безперечно, підтримую. Проте зазначу, що до другого читання мною були подані пропозиції для вдосконалення законопроекту, але їх також не розглядали.

– Який порядок проведення референдуму?

– Умовно референдуми можна поділити на ініційовані народом і такі, що проводяться на інших підставах. Хотів би звернути увагу на основні етапи процесу референдуму за народною ініціативою.

 

Кроки референдуму за народною ініціативою

– Створюється ініціативна група в кількості не менш як п'ятсот осіб на зборах громадян, у яких брали участь не менш ніж дві тисячі людей;

– Ініціативна група реєструється в Центральній виборчій комісії;

– Протягом сорока днів ініціативна група збирає підписи громадян на підписних листах на підтримку проведення референдуму. По закінченні терміну підписні листи та інші документи щодо збору підписів передають до Центральної виборчої комісії (необхідно зібрати три мільйони підписів не менш як у двох третинах областей, не менш ніж по сто тисяч у кожній);

– Центральна виборча комісія протягом семи днів розглядає надані документи, здійснює вибіркову перевірку, підрахунок і в разі, якщо зібрано не менш як три мільйони голосів, передає рішення про підсумки збору підписів і протокол Президенту України для підготовки указу про призначення всеукраїнського референдуму;

– Президент України видає указ після надходження документів від Центральної виборчої комісії, дата призначається на останню неділю п'ятдесятиденного терміну після видання указу;

– Після винесення указу Президента України наступного дня після його опублікування Центральна виборча комісія на своєму засіданні оголошує про початок процесу всеукраїнського референдуму;

– Всеукраїнський референдум проводиться в єдиному загальнодержавному окрузі референдуму, до якого належать уся територія України та закордонний округ.

– У єдиному загальнодержавному окрузі Центральна виборча комісія створює двісті двадцять п'ять територіальних округів з проведення референдуму, в межах яких створюються дільниці – звичайні, спеціальні та закордонні;

– Питання, винесене на референдум, вважається схваленим, якщо за нього проголосувала більш як половина громадян, які взяли участь у референдумі;

– Остаточні результати встановлюються та оприлюднюються Центральною виборчою комісією й можуть бути оскаржені у Вищому адміністративному суді України.

 

 

– Критики закону вважають, що він не повною мірою відповідає Конституції України, а також не містить дієвих механізмів реалізації конституційного права громадян на референдум. Чи виправдані такі оцінки?

– Ні, не виправдані. Законодавчий акт саме й спрямований на реалізацію конституційного права громадян на здійснення народовладдя. Передбачений у ньому механізм установлює чіткі правові наслідки референдуму: його рішення є обов’язковим до виконання й не потребує погодження або схвалення органами державної влади.

– Згідно із законом «предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання, за винятком тих, вирішення яких референдумом не допускається Конституцією України, законами України». Чи йдеться про ще якісь обмеження, окрім референдуму щодо законопроектів
з питань податків, бюджету та амністії (стаття 74 Конституції)?

– Окрім згаданих обмежень, закон передбачає, наприклад, що новий всеукраїнський референдум з питань, які раніше виносили на референдум, може бути проведено не раніше, ніж через рік з дня оголошення результатів проведеного референдуму.

До того ж перелік, визначений Конституцією в статті 74, не є вичерпним, а частина 20 статті 92 Основного Закону передбачає, що організація та порядок проведення референдумів визначаються виключно законами України. (Деякі експерти наголошували, що вичерпний перелік цих обмежень якраз і мав міститися в цьому законі. – Ред.).

– Ще одне питання — хто й у який спосіб здійснюватиме контроль за дотриманням цих обмежень у процесі ініціювання чи призначення референдуму? Інакше кажучи, чи не проведуть референдум із забороненого питання?

– Для реалізації одного з початкових етапів процесу референдуму – реєстрації ініціативної групи в Центральній виборчій комісії – до ЦВК подається протокол зборів групи, де викладено питання, які пропонується винести на всеукраїнський референдум, а в разі винесення законопроекту додається відповідний текст. Невідповідність питання чи законопроекту, які пропонуються для винесення на референдум, вимогам Конституції України та законам України є підставою для відмови в реєстрації ініціативної групи.

– Як бути з рішенням референдуму, який проводився не щодо конкретного тексту нормативного документа, а, скажімо, більш загальних питань? Які вимоги закону щодо імплементації такого волевиявлення? Водночас у законі йдеться про те, що відповіді мають бути чіткими: «так» або «ні», а результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі є обов’язковими. Скажімо, які наслідки матиме позитивне голосування про вступ України до Європейського Союзу?

– Положення закону якраз і спонукають до чіткішого та однозначного визначення питань, що виносяться на референдум, аби не було повторення наслідків референдуму 2000 року.

Щодо останнього питання: в деяких країнах–членах Європейського Союзу договір про приєднання до ЄС виносився на референдум, і від цього залежала доля питання про вступ. На мій погляд, для ефективності такого референдуму на нього треба виносити питання схвалення відповідного акта з Євросоюзом. Відповіли «так» – приєднуємося, «ні» – більшість не вважає євроінтеграцію потрібною.

– В аналітичній записці Національного інституту стратегічних досліджень наголошувалося, що прийняття цього закону дасть змогу розв’язати більшість проблем реалізації конституційного права народу на волевиявлення через референдум, які спричинені застарілим Законом «Про всеукраїнський та місцеві референдуми». Водночас експерти рекомендували вилучити статті, що передбачають можливість прийняття на всеукраїнському референдумі нової Конституції та законів України.

– Право народу на прийняття Конституції України та законів України на референдумі підтвердив Конституційний Суд України у рішенні № 6 від 16.04.2008 року («Справа про прийняття Конституції та законів України на референдумі»).

Це рішення було цілком логічним, оскільки джерелом влади в Україні є народ України. Конституція – це Основний Закон. Однак і цей закон, і всі інші закони – це акти вищої юридичної сили, що регулюють найбільш значущі та найважливіші суспільні відносини шляхом установлення загальнообов'язкових для всіх правил.

Народ України має право безпосередньо встановлювати або скасовувати для себе ж такі правила. Заперечувати цю можливість означає заперечувати право народу на волевиявлення та здійснення влади.

– Усе-таки, як можна сформулювати цілісний нормативний акт за народною ініціативою?

– Народна ініціатива означає, що спочатку створюється ініціативна група, яка формулює питання, розробляє законопроект, який далі має знайти певну підтримку тільки для того, щоб бути винесеним на всеукраїнський референдум. Ніхто не забороняє ініціативній групі фахово підійти до цієї роботи, залучити до підготовки тексту відповідних спеціалістів, міжнародних експертів тощо.

– Критики проекту зауважують, що референдум про внесення змін до Основного Закону не потребує висновку Конституційного Суду. Чи немає в цьому небезпеки?

– Небезпеки й невідповідності тут не бачу, оскільки Конституція України передбачає необхідність висновку Конституційного Суду як умови розгляду законопроекту саме у Верховній Раді.

– Як співвідноситимуться закони, ухвалені на всеукраїнському референдумі та прийняті Верховною Радою?

– Усі закони, окрім Конституції України, є рівними за статусом. У разі виникнення колізій (а це трапляється доволі часто й із законами, які приймає Верховна Рада) застосовуватимуться загальні правила щодо співвідношення загальних і спеціальних норм, дати прийняття та інших особливостей залежно від конкретної ситуації.

– До речі, як відреагуєте на закиди про те, що мета цього закону – приймати законодавчі акти в обхід парламенту?

– Парламент – це лише інструмент реалізації однієї з форм демократії – представницької. Повноваження приймати закони парламенту також надав народ, тому, якщо буде підтримано ініціативу щодо прийняття певного закону на референдумі, це таке саме здійснення народовладдя, тільки в іншій формі.

Автори таких запитань, мені здається, побоюються давати народу України дієві інструменти волевиявлення та прагнуть підвищити свою значущість як народних депутатів.

Ті, хто побоюється «валу» референдумів, просто не розуміють його природи. Референдумів не може бути багато або мало – їх має бути стільки, скільки народ України вважатиме за потрібне самостійно вирішувати питання загальнодержавного значення. 

Інтерв'ю вів Олексій СИЩУК.
Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня