«Сивий Львове, столице моєї мрії...»

Василь Симоненко, освідчуючись цими поетичними рядками у любові Львову, напевно, дивився на нього з висоти пташиного польоту. Як і автор світлини (на обкладинці) – 18-річний Володимир Пилип'юк. Разом із батьком – фотохудожником, лауреатом Національної премії імені Т. Г. Шевченка Василем Пилип'юком він підготував до ювілею міста фотоальбом «Львів». Живучи у Львові, батько і син день у день відкривають його для себе і для нас. І лише людині невтаємниченій здається, що фотопростір львівських вулиць «охоплено» вздовж і поперек...

Отже, саме з висоти пташиного польоту у кожного небайдужого мандрівника розпочинається знайомство з містом Лева. І не нарікайте, «чому я не сокіл, чому не літаю». Спробуйте піднятися крутими сходами на вежу ратуші або на вершечок Замкової гори із фотоапаратом чи відеокамерою й натхнення одразу вщерть переповнить вашу душу. Не дивуйтеся, коли саме тієї миті ви почнете писати вірш чи заспіваєте.

Потому ви почимчикуєте на площу Ринок, яку у комплексі центральної частини міста внесено до списків культурної спадщини ЮНЕСКО. Тут ви дізнаєтеся, що львівська бруківка «пам'ятає» ще цісаря Франца-Йозефа. До слова, найясніший дбав про освіту й культуру у своїх володіннях, а тому вдячні галичани вже не раз пропонували спорудити йому пам'ятник. Ця сама бруківка останніми місяцями стала своєрідним «каменем спотикання» і спричинила бурхливі дискусії. Одні шанувальники Львова що є сили захищали її автентичність. Мовляв, який тут може бути бетон, у давнину його не було! Інші патріоти – із числа господарів міста, його комунальних служб – запевняли, що Львів – не атракція. Тут треба жити, проводити комунікації, вивозити важкими машинами сміття і т. ін. Гм, коли любові забагато, це також зле...

Спільною для всіх закоханих у Львів є радість від самого факту ювілейних святкувань, які притягнули до міста чималі кошти. Бо годі було дочекатися їх у робочому порядку. Відтак комунікації і бруківку оновили, ратуша і довколишні споруди засвітилися веселковими барвами, як у часи своєї молодості. А про подарунки годі й говорити. Вони воістину королівські! Міркуйте самі. З нагоди свята у місті провели перший вуличний фестиваль «КіноЛЕВ-2006». Молоді кіномитці репрезентували ігрові, анімаційні та документальні стрічки. Вдень і вночі у внутрішньому дворику ратуші музичні твори звучали у виконанні учасників фестивалю фольклорної і джазової музики «Флюгери Львова». Мандрівку вглибину віків забезпечив фестиваль середньовічної культури – зі справжнім лицарським турніром, стародавніми танцями. А найяскравіша родзинка свята – світлове шоу Герта Хофа довкола будівлі Львівського оперного театру. Таке дійство відомого постановника світломузичних феєрій в Україні відбулося вперше.

І не називайте Львів маленьким Парижем. Бо фахівці стверджують, що це – єдине у світі місто, яке зберегло розмаїття усіх архітектурних стилів. Що ще? Запитайте охоронців древнього міста – камінних левів. Вони розкажуть...

У добірці матеріалів про Львів
використано знімки Володимира ПИЛИП'ЮКА.

Автор: Оксана ТЕЛЕНЧІ