А йдіть ви… в болото

На щастя, мої, приблизно десятирічної давності, песимістичні прогнози стосовно ставлення українців до свого здоров’я не справдилися. Дедалі частіше маю нагоду спостерігати, як люд воліє не чекати, поки лихо (читай: хвороба) спіткає, а починає, хоч і не поголовно й не вельми активно, займатися профілактикою ймовірних недуг. Або принаймні не дозволяє останнім набути страшного невиліковного статусу. І тут у великій пригоді небайдужим до свого самопочуття стають санаторії.

Оздоровниця, що мальовничо розкинулася на відрогах Подільських Товтр, має досить милозвучну назву «Медобори». І справді, куди бджоли літають по мед, людина сміливо може їхати по здоров’я. А ще коли ви є прихильником такої медицини, яка сприймає й настроює людину не через окуляр спеціалізації, а комплексно, яка для зцілення використовує здобутки не лише традиційної західної медицини, а й народної, максимально застосовуючи при цьому природні лікувальні чинники, то, поза сумнівом, вибір ваш буде однозначним: Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Конопківка, санаторій «Медобори» (www.medobory.com.ua).

Економіст Тетяна БОНДАРЕНКО з Донецька відкрила для себе конопківську оздоровницю сім років тому. «І досі дивуюся, – признається жінка, – чим мене зачепила реклама оздоровниці, опублікована на сторінках однієї з газет. Я – людина, котра до будь-якої реклами ставиться дуже скептично. А тут уперше їй повірила й, на щастя, не помилилася.

Свого часу багато років поспіль серйозно займалася легкою атлетикою, є кандидатом у майстри спорту. Була, по суті, професіональною спортсменкою, що з роками й далося взнаки. Маю нині проблеми з суглобами, боротися з якими досить ефективно допомагають мені «Медобори». А точніше сульфатно-гідрокарбонатна пелоїдотерапія. Постійні відпочивальники називають цю процедуру болотом або грязями. «Як, ви ще не валялися в болоті?» – жартома цікавляться тут у новачків. «Люблять» мої суглоби й сірководневі ванни, що ними також славиться санаторій.

На власному досвіді переконалася, як цілюще впливають на весь організм і зокрема на мої хронічні захворювання конопківські природні чинники. Але затямила назавжди та щиро раджу затямити всім іншим: якщо маєте «хроніку», до санаторію слід їздити регулярно – бодай раз на рік. А ще краще – раз на півроку».

Навіть давніх своїх шанувальників конопківська оздоровниця не втомлюється дивувати й тішити приємними новинками: і постійним розширенням асортименту медичних послуг, і підвищенням рівня обслуговування, і комфортності кімнат для проживання… Тож цілком закономірно, що до «Медоборів» починає приїздити дедалі більше представників вітчизняного середнього класу. Водночас санаторій завдяки демократичності цін на путівки, широченному спектру лікувальних процедур нерідко виграє тендери на оздоровлення. Тому й людям із вельми скромними статками дорога сюди не заказана.

«До «Медоборів» я отримала так звану соціальну путівку, – розповіла жителька села Пилатківці Борщівського району на Тернопільщині Стефанія ШИНКАРЧУК. – Попри поважний вік, на мою думку, я ще непогано тримаюся. Але, на жаль, дедалі частіше болять ноги, непокоїть шлунок. Допікає й головний біль, нерідко досить сильний. Однак я не прибічниця «хімії», волію по змозі уникати прийому різноманітних пігулок. І треба ж було такому доброму збігові обставин статися, що потрапила я саме до конопківських медиків, котрі мають подібний до мого погляд на лікування пацієнтів. Усвідомлюю, що відразу на зцілення розраховувати не доводиться, адже йдеться про застосування природних лікувальних чинників (діють вони на організм повільніше, але й ефект від них значно триваліший, ніж від, так би мовити, накачування хімією). Маю на увазі передусім дивовижну воду, яку вам тут призначають для пиття. Це – справжня скарбниця мінеральних компонентів, котра за своїми лікувально-оздоровчими властивостями нічим не поступається відомішій моршинській. Сірководневу ж воду, яку в санаторії використовують для ванн, недарма називають живою. Після таких процедур справді оживаєш. Велике спасибі й за фіточаї, які заварюють в оздоровниці. То велика підмога в лікуванні і шлункових захворювань, і нервової системи.

Чула від відпочивальників чимало добрих слів на адресу «медоборівського» медперсоналу. Але, гадаю, мені пощастило найбільше, бо потрапила до чудової масажистки Олесі БУТИНСЬКОЇ. Вона не лише висококласний майстер своєї справи, а й дуже добра та чуйна людина. Нехай ніколи в неї не болять її сильні та вмілі руки, здатні повертати пацієнтам здоров’я!».

Автор: Наталка СЕМИВОЛОС