Терапія зоряним пилом

Сьомий міжнародний форум сучасного мистецтва ART KYIV contemporary переформатувався відповідно до нинішнього культурно-історичного моменту.

Так, так, усе правильно: гіпермасштабне зібрання в Мистецькому Арсеналі віднедавна позиціонує себе саме як форум, а не ярмарок. Тепер
ART KYIV contemporary теоретизує, розмірковує, зважує, аналізує. Форум обзавівся освітньою
та паралельною програмами, які передбачають велику кількість «круглих столів», лекцій, панельних дискусій за участю перших осіб сучасного художницького життя.
Уся різнопланова експозиція ніби волає про необхідність по-новому розставити акценти, встромитися в глибину процесу. «Форумність» заходу відчувається й просто під час розглядання творів: адже де, як не в цих залах, наслухаєшся від чужого люду стільки відвертих відгуків.

Перехід до форуму роками виношувався в саме цих строкатих думках, що нашаровувалися у пиріг об’єктивності. Врешті, виникла необхідність прокласти міст між тезою про мистецтво в глухому куті та поросячим захватом від плодів актуальної творчості, між тугою за академізмом і кайфуванням від бешкетництва, іронії, гри. ART KYIV contemporary впорався із завданням.

Логічно вийшло, що наголос події припав на фігуративне мистецтво. У старих арсенальних стінах представили проект «Виключно живопис. Новітній український фігуратив». Ностальгію за цим перманентно живим, перманентно мертвим напрямом культивували під час форуму добре знайомі персонажі вітчизняного арт-буття (серед них Ройтбурд, Цаголов, Савадов, Ралко, Чічкан, Шубіна, Мамсіков, Сидоренко…).

Традиційно ART KYIV contemporary познайомив столичну публіку зі свіжими доробками українських (Київ, Одеса) та іноземних галерей (Москва, Відень, Берлін, Париж).

Власниця галереї імені себе Barbara Paci Gallery привезла з Італії вишукану добірку творів мистецтва, з-поміж яких найбільший магнетизм випромінювали скульптури (так звана Італійська платформа). Угорська платформа продемонструвала призабутий оп-арт прямісінько від його основоположника Віктора Вазарелі (французький художник угорського походження).

Легендарна серія Енді Ворхола «Десять портретів євреїв ХХ століття» дісталася Києва саме з нагоди форуму.

До відглянцьованого гіперреалізму повернув відвідувачів проект «Х. Десять» тандему одіозних російських митців Олександра Виноградова та Володимира Дубосарського, презентований знаменитою московською галереєю «Тріумф».

Виставковий простір закрутив у коловороті образів, усієї цієї фантасмагорії, зведеної до побутовухи, і побутових речей, занурених у фантасмагорійність. У розмаїтті баченого на межі елегантності й кітчу балансував портретний цикл англійця Рассела Янга. Лики Мерилін Монро, Софі Лорен, Марлона Брандо, Коко Шанель та інших ідолів другої половини минулого століття митець виконав у техніці розсипу діамантового пилу.

Автор: Ольга КРАСОВСЬКА