Вогник пам'яті на підвіконні

У XX столітті народ України тричі пережив періоди великого голоду: у 20-х, 30-х і 40-х роках. Проте Голодомор 1932–1933 років був наймасовіший, найжорстокіший, найтяжчий із них. Здійснена радянської владою тотальна конфіскація врожаю зернових та інших продуктів харчування в селян призвела в ті трагічні часи до багатомільйонних втрат населення в сільській місцевості на території УСРР (таку назву тоді мала республіка, яку пізніше називали житницею країни). Тривалий час факти про той період, включаючи дані перепису населення, були засекречені. Комуністичний режим сподівався, що правда про Голодомор ніколи не буде оприлюднена й тому забудеться, зітреться з народної пам’яті. Але зі здобуттям Україною незалежності розпочалися відродження національної свідомості, відтворення реальної історії України, зокрема однієї з її найдраматичніших сторінок – Голодомору 1932–1933 років.

Щороку в четверту суботу листопада проводяться поминальні заходи Дня пам'яті жертв голодоморів, запровадженого указом Президента України від 26 листопада 1998 року. У квітні 2010 року ПАРЄ ухвалила постанову, в якій привітала рішення української влади встановити національний День пам'яті жертв голодоморів, і закликала владу інших постраждалих країн встановити аналогічну пам'ятну дату для вшанування пам’яті жертв режиму.

Цьогоріч 24 листопада їх поминатимуть в Україні й понад трьох десятках країн. Це свідчення того, що українці всього світу незалежно від політичних уподобань, релігійної належності та громадянства об'єдналися, щоб віддати шану пам'яті мільйонів загиблих від голоду. Традиційно о 16-й годині розпочнеться загальнонаціональна хвилина мовчання. А також акція «Запали свічку пам’яті». Увечері в мільйонах українських осель горітимуть свічки. Ці вогники є і символом нетлінної пам’яті, і знаком скорботи, і світлом очищення, і провісником єднання…

Автор: Олександр ТРОХИМЕНКО