45-й рік у громаді, як у родині

Спалах… ще один… ще! Молоді щасливі усміхнені обличчя, переповнені гордістю за своє місто, із захопленням вдивляються у височінь. Їхні погляди ловлять кожен вибух святкового феєрверка, що розсипається міріадами вогників на честь 45-го дня народження міста Українки. Ще мить і втомлене та щасливе місто над Дніпром видихне напругу святкових днів, перегорне листок календаря й зробить перший трудовий запис на 46-й сторінці своєї історії.

Три дні в Українці тривало феєричне дійство, присвячене 45-й річниці міста. Ось його хронологія. 7 вересня на сцені Палацу культури «Енергетик» пліч-о-пліч стояли першопрохідці та колеги-сучасники. Історичні кадри будівництва Трипільської ТЕС повідали про те, з чого розпочиналася книга історії міста. Громада щиро вітала кращих із кращих працівників у сфері енергетики, комунального господарства, підприємництва, медицини, культури, спорту тощо.

8 вересня над площею Тараса Шевченка замайоріли стяги міського фестивалю дворів «У громаді, як у родині». Вже сьомий рік поспіль в Українці проводиться унікальний захід, аналогів якому немає в державі. Фестиваль дворів, без сумніву, згуртовує громаду, знайомить сусідів, приймає нових жителів Українки в свою дружну родину. «Дніпровська юність», «Сусідоньки», «Рідна оселя – щедра господа»… – саме так місцеві жителі відтепер називають свої двори. У кожному з них відбувається своєрідне родинне свято: майстри та майстрині змагаються у витонченості й оригінальності своїх вишиванок і рукоділля, на стендових світлинах оживають цікавинки з життя кожного двору, господині презентують власні кухонні витвори на всі смаки. І все це під музику, співи та сміх мешканців двору – від наймолодшого до найстаршого.

Проте в ювілейний день народження міста громада вирішила провести фестиваль за одним святковим столом на головній площі. Так би мовити, себе показати й на інших подивитися.

Увечері гостинність фестивалю дворів поволі поступилася дискотеці однокласників. Навчальні заклади міста втретє проводять зустріч випускників за участю всієї міської вчительсько-учнівської спільноти. Однокласники згадували своє безтурботне шкільне минуле, ставили оцінки кожному в «шкільних» журналах за вже зроблене в житті.

9 вересня міський голова Павло Козирєв вітав громаду й усіх гостей з днем народження рідного міста. І затанцювала, завирувала Українка. Місто, як кажуть, з головою поринуло в спортивний азарт, попрямувало святковою ходою головними вулицями, розпустивши вітрила, обнялося з Дніпром під час вітрильної регати й аж до смерку вирувало в танцях та співах. А перевівши подих, Українка гучними оплесками та радісними вигуками вітала ейфорійний фінал дійства – святковий феєрверк на честь свого 45-річчя. 　

Олеся ЛУЖЕЦЬКА.

***

Шановна громадо та гості Українки!

Щиро вітаю всіх із 45-м днем народження нашого славного міста над Дніпром!

22 квітня вже далекого для сучасників 1967 року відбулася вікопомна подія – було закладено перший куб бетону у спорудження Трипільської ТЕС. Паралельно споруджували й житло для майбутніх енергетиків. І вже з тогорічної осені почало вести своє літочислення місто Українка.

За час, що минув, місто пережило чимало змін
і перетворень. Українка разом із мешканцями зростала, мужніла, стверджувалася в своїх амбітних задумах конкретними справами.

Сьогоднішня Українка – це квітуче й перспективне місто, жителі якого будують своє майбутнє, спираючись на досвід попередників, розвиваючи й примножуючи закладені традиції. Наше завдання – створити місто європейського зразка з якісно новим рівнем життя. І ми це обов’язково зробимо.

З днем народження, громадо Українки!

Бажаю нам успіхів у здійсненні всього задуманого!

З повагою,
міський голова Українки
Павло КОЗИРЄВ.