передплата Українською | In English

№15, серпень 2012

Закон і прапорЗакон і прапор

Поділитися:

23 серпня — День Державного Прапора України

Уже вісім років минуло відтоді, як 23 серпня започаткували нову святкову дату – День Державного Прапора України (згідно з Указом Президента України (№ 987/2004)). Щороку на честь цього свята здійснюють цілий комплекс урочистих заходів у Києві та Севастополі, обласних і районних центрах. Водночас у нас ще й досі не реалізували положення статті 20 Конституції України про законодавче встановлення опису й порядку використання державних символів. У чому ж причина такого зволікання з «прапорним» законом?

Питання національної символіки демократичні сили порушували ще в грудні 1989 року на другому з'їзді народних депутатів СРСР. 3 квітня 1990 року синьо-жовтий прапор вивісили на вежі Львівської ратуші, 15 квітня – на вежі Івано-Франківської ратуші…

Пасіонарний настрій киян у дні голодування студентів, прийняття парламентом 16 липня 1990 року Декларації про Державний суверенітет України вихлюпнувся й відгуком у серці Київради. На флагштоці на Хрещатику 24 липня 1990 року сталося несподіване і таке жадане – перед Київською міською радою народних депутатів замайорів синьо-жовтий прапор поруч із державним (червоно-синім).

23 серпня 1991 року (після провалу путчу в Москві) на позачерговій сесії парламенту В’ячеслав Чорновіл, Іван Заєць, Володимир Яворівський, Микола Поровський внесли до сесійної зали синьо-жовтий прапор. Саме ця дата пізніше була відображена в згаданому президентському указі (№ 987/2004): «На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України постановляю: 1. Установити в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня…».

Уперше над парламентським куполом синьо-жовтий прапор підняли четвертого вересня 1991 року на честь Акта проголошення незалежності України. Ще через п’ять місяців народні обранці ухвалили постанову (№ 2067-XII від 28.01.1992 р.): «Затвердити Державним Прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2 : 3».

У червні 1996 року ухвалили нову Конституцію, в якій було визначено таке: «Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих смуг синього й жовтого кольорів» (ч. 2 статті 20 Основного Закону).

У липні 2009-го Іван Заєць, Юрій Костенко та Ярослав Джоджик розробили законопроект № 4782 про Державний Прапор України. Згідно з цим документом, зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення потрібно було доповнити статтею 186-7: «Порушення вимог законодавства щодо офіційного використання Державного Прапора України тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Проте «прапорному» законопроекту так і не судилося стати законом. Через два роки (у липні 2011-го) Верховна Рада України 263 голосами відправила його на доопрацювання. Фактично позиція народних обранців збіглася з висновком головного науково-експертного управління (ГНЕУ) апарату Верховної Ради України: «За своїм змістом та обсягом поданий законопроект не забезпечує вичерпного регулювання порядку офіційного використання Державного Прапора України та не встановлює загальних правил щодо його неофіційного використання…».

На думку ГНЕУ, потрібно «розробити й прийняти єдиний закон, який би встановлював опис та порядок використання всіх державних символів України». Очевидно, на порядку денному це питання знову постане лише після парламентських виборів-2012. За чинною Конституцією цей закон приймається не менш як двома третинами конституційного складу Верховної Ради України.

Як відомо, українська «прапорна» традиція формувалася протягом багатьох століть починаючи ще з Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (його землі вже в XIII столітті називали Україною).

Після розвалу Російської імперії на розробку державної атрибутики серйозно вплинула Центральна рада УНР: 22 березня 1918 року жовто-блакитний прапор став символом українського народу. Ініціатором цього рішення був Михайло Грушевський. Проте з приходом гетьмана Павла Скоропадського порядок кольорів змінили на синьо-жовтий.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

"Нафтогаз" оновив склад правління Сьогодні, 22 січня

Троєщина комуністична або як Кличко призначав людину з Адміністрації Януковича керувати Деснянським районом Сьогодні, 22 січня

Гончарук, після зустрічі з Зеленським, доручив переглянути зарплати державних топ-менеджерів Сьогодні, 22 січня

Оржель розповів, чим буде займатися новостворена держкомпанія "Укрвугілля" Вчора, 21 січня

Сенат США розпочинає судовий розгляд справи про імпічмент Трампа Вчора, 21 січня

Лукашенко хоче знизити імпорт нафти з РФ на користь України та Балтики Вчора, 21 січня

Концепція Мінекоенерго на 2050 рік: 70% "зеленої" енергетики, 0% - вугільної Вчора, 21 січня

Фаріон про скандал з тризубом: Якщо держава слабка, то сусіди не зважають на міжнародне право Вчора, 21 січня

Франція може достроково закрити два ядерних реактори Вчора, 21 січня

Іранські фахівці перевірять можливості України для розшифровки чорних скриньок 20 січня