Європейська інтеграція. Асоціація поглиблюється

«Еталонну англійську версію розділу Угоди про асоціацію з ЄС, який стосується створення поглибленої й усеохопної зони вільної торгівлі, парафовано. Далі йтиме технічна робота з перекладу її українською мовою та мовами країн Євросоюзу», – зазначив Міністр економічного розвитку та торгівлі України Петро Порошенко після парафування частини Угоди щодо ЗВТ у Брюсселі 19 липня 2012 року. Такий політичний крок можна вважати досягненням українських чиновників, котрі першочергово планували завершити технічний процес лише до кінця 2012-го чи максимум – у вересні-жовтні поточного року. Відповідно, якщо згаданий договір буде підписано, а по тому він пройде необхідну процедуру ратифікації у національних парламентах усіх 27 країн–членів Європейського Союзу, українському виробникові відкриється найбільший ринок у світі.

Нині 42,56% опитаних європейців стверджують, що Україна заслуговує на вступ до ЄС уже найближчим часом. Іще третина (30,92%) респондентів вважає, що наша держава може стати членом ЄС у середньостроковій перспективі, якщо поліпшить політико-економічну си­­ту­­ацію. І тільки 2,77% заявляють, що не хочуть, щоб Україна колись увійшла до складу цього об’єднання. Про це свідчать результати першого європейського екзит-полу, який проводила серед 1048 громадян ЄС із 9 червня до 1 липня 2012 року компанія GfK Ukraine на замовлення Інституту світової політики. Дос­лідження відбувалося перед входом на стадіони чотирьох міст, котрі прий­мали чемпіонат Європи з футболу, – Києва, Львова, Донецька та Харкова, до того ж 84,64% опитаних уболівальників (здебільшого з Великої Британії, Швеції та Німеч­чини) раніше жодного разу не відвідували України.

Більш як половина (52,39%) респондентів із країн Європейського Союзу одразу ж висловилися за встановлення безвізового режиму між Україною та ЄС, а 55,82% – визнали, що після відвідування футбольного євротурніру відчувають симпатію до нашої країни, 16,89% – узагалі вважали, що Україна є членом Євросоюзу, а майже 12% – були впевнені в тому, що наша держава є членом НАТО.

«Рішення про підписання Угоди залежатиме від політичної ситуації в країні», – підкреслив речник ЄС з питань торгівлі Джон Кленсі, коментуючи процедуру парафування документа. Справді, підписанню Угоди передуватиме виконання Україною поставлених єврочиновниками вимог, адже ЄС, передовсім, очікує від нашої держави перегляду рішень у кримінальних справах проти колишніх високопосадовців і проведення чесних виборів до Верховної Ради восени 2012 року.

«Перспективи відносин ЄС – Україна могли б бути дуже хорошими. Але, на жаль, нині ми переживаємо складний момент, і ключ до руху вперед у наших відносинах перебуває в Києві, а не в Брюсселі. Наша пропозиція цілком зрозуміла, що доводить парафування Угоди про асоціацію. Але фундаменту цінностей, необхідного для політичної асоціації, немає. Саме Україна повинна продемонструвати політичну волю, здійснивши чіткі та конкретні кроки, щоб переломити негативні тенденції, які ми спостерігаємо з 2010 року», – зауважили президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу та Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон 19 липня. Вони вкотре висловили занепокоєння з приводу незалежності судочинства після судової реформи 2010 року в Україні, скасування Конституційної реформи 2004 року, а також вибіркового застосування правосуддя до політичних опонентів. Адже Україні потрібна Конституція, яка, впровадивши довгострокові базові правила політичного життя, зрозумілі для політиків, виконавчої влади, судів і громадськості, демонструватиме найширший консенсус усіх політичних груп – від уряду до опозиції, витримавши перевірку часом. Відтак було відкрито заявлено, що Україна не дочекається підписання й ратифікації Угоди про асоціацію та ЗВТ, якщо терміново не зверне уваги на різке зниження рівня демократії та верховенства права. Утім, керівники ЄС привітали намір нашої держави запросити повноцінну місію міжнародних спостерігачів за виборами під керівництвом ОБСЄ – БДІПЛ 28 жовтня 2012 року.

Водночас 24 липня 2012 року зареєстровано внесений Президентом України Віктором Януковичем проект закону № 0266 «Про ратифікацію договору про зону вільної торгівлі», текст якого представники держав–членів СНД підписали ще 18 жовтня 2011 року. Наразі українська сторона сподівається на створення ЗВТ СНД без винятків і обмежень, що дасть змогу забезпечити взаємовигідний розвиток і нову, прогресивнішу систему відносин у цьому економічному просторі. Хоча за умов, коли РФ ще не пройшла всіх процедур, необхідних для вступу до СОТ, міжнародна торгівля на пострадянському просторі схожа радше на варіант «обмеженої з елементами вільної», а не на обмін товарами «без бар’єрів»: тільки стосовно українських товарів на теренах СНД діє понад сто різних винятків та обмежень. Причому на продукцію, яка становить найбільшу частину експорту нашої держави (цукор, металопрокат, зернові).

Відтак в економічному сенсі сьогодні спостерігається скоріше «східно-західна невизначеність».
А в сфері соціальної політики на європейському напрямі вітчизняна дипломатія все ж таки досягла практичного результату: 23 липня в Брюсселі підписано Договір про внесення змін і доповнень до Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. Фактично, після набуття цим Договором чинності, право на довгострокові, багаторазові та, що найголовніше, безкоштовні візи отримають члени громадських організацій, релігійних громад, представники професійних об’єднань, котрі беруть участь у міжнародних форумах, конференціях, програмах міжнародного обміну. З огляду на те, що журналісти, студенти, підприємці вже мають таке право, не буде перебільшенням стверджувати: держава створила максимально спрощені умови для поїздок до ЄС соціально найактивнішим представникам суспільства. Більшу прозорість процесу отримання віз забезпечить надання всім бажаючим права клопотатися про візи напряму через посольства та консульства держав–членів ЄС (без залучення посередників у вигляді візових агенцій). Новий документ урегульовує питання видачі багаторазових і довготермінових віз (на термін 1 рік та 5 років, замість термінів до 1 та до 5 років відповідно). Також поліпшується порядок отримання віз для журналістів (замість запрошення приймаючої сторони можна буде подавати клопотання від редакції) та членів їхніх команд (операторів, звукорежисерів тощо).

Розширюється перелік осіб, котрі можуть подорожувати до ЄС узагалі без віз: відтепер, окрім власників дипломатичних паспортів, це право поширюватиметься і на власників службових паспортів (проте лише біометричних, котрі наразі в Україні не просто не видаються, а навіть не мають відповідного нормативно-правового обґрунтування їхнього оформлення). Понад те, окремим застереженням Євросоюз залишив за собою право призупиняти дію цієї норми у разі виявлення зловживання нею. Річ у тім, що в нашій державі доступ до службових паспортів мають набагато більше категорій осіб, аніж у межах ЄС, і це, по суті, потребує уточнення згаданого переліку під час заміни в Україні звичайних службових паспортів на біометричні.

Окрім того, було розширено й коло категорій держслужбовців, котрі можуть користуватися правами на оформлення довгострокових, багаторазових і безкоштовних віз. Якщо в діючій версії Угоди такі пільги надаються службовцям органів державної влади та місцевого самоврядування, Конституційного та Верховного Судів і членам офіційних делегацій, то відтепер ці пільги поширюватимуться на «національних і регіональних прокурорів та їхніх заступників».

«Ми переконані, що європейські стандарти та цінності впроваджуватимуться в Україні тим краще, чим більше українців матимуть можливість шляхом навчання, службових та наукових відряджень, туризму особисто знайомитися з тим, чим і як живе Європейський Союз. Спільний простір цінностей має будуватися на базі спільного простору вільного спілкування та людських обмінів», – наголосив Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, коментуючи підписання оновленого документа.

Автор: Юлія ЦИРФА