передплата Українською | In English

№13, липень 2012

Хід вітчизняним «Євро-конем». Шах і матХід вітчизняним «Євро-конем». Шах і мат

Поділитися:

Поступово позбавляючись спадщини зашореності й намагаючись відродити (а в певному сенсі й заново окреслити) власні, притаманні нашій державі споконвіку цінності, Україна повсякчас вимушена боротися за створення свого позитивного іміджу, робити те, що допомогло б усій нації увійти до глобальної спільноти на умовах рівноправ’я, взаєморозуміння та поваги. І хоч як це прикро, доволі часто така копітка праця, що потребує професійних кроків у світовому інформаційному просторі задля «розкручування» українського бренду та реалізації іміджевої стратегії держави, зазнає досить стрімких і, що найголовніше, потужних ІТ-атак ззовні, котрі, на жаль, сьогодні Україна просто не в змозі вчасно й ефективно відбивати. І причина де-факто криється не в бездіяльності чи апатії вітчизняних PR-менеджерів, небажанні влади здобути «плюси» на свою користь перед світовою громадськістю чи поліпшити безнадійно негативне іміджеве становище в усіх сферах суспільного життя. Фокус у тому, що Україна постійно стає об’єктом інформаційної агресії, адже наразі зовнішньополітична складова офіційного Києва та її численні грані (розміщені з усіх сторін горизонту) створили ситуацію, коли навіть спорт став заручником чиновницьких перипетій.

Напередодні Євро-2012 західні ЗМІ просто вибухнули низкою матеріалів, у яких наша держава постала напівдиктаторською, ненадійною, небезпечною для іноземців, котра ще й отримала право на проведення чемпіонату не в останню чергу через прагнення УЄФА показати, що Україна й Польща дуже змінилися після того, як похмура епоха правління Москви, що тривала не одне десятиліття, відійшла в минуле. Проте на тлі настійливої реалізації євроінтеграційного курсу наша держава нібито не просто недостатньо змінилася, а й узагалі має чимало загроз, котрі можуть стати перешкодою для перебування європейців на території країни під час проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Відтак контраст між болючими очікуваннями іноземців та справжньою українською реальністю, що відкрилася широкому світовому загалу вже після початку змагань, виявився просто вражаючим. По-перше, вдало спрацювала так звана народна дипломатія, по-друге, вразила неабияка українська гостинність і, зрештою, сама підготовка до чемпіонату. «Завдяки Євро-2012 Україна зробила крок уперед на 30 років», – заявив президент УЄФА Мішель Платіні, підбиваючи підсумки здійснення заходу 30 червня 2012 року. Та й сам УЄФА, до речі, заробив під час чемпіонату близько 1,3 млрд. євро, що перевищує доходи від проведення попередньої європейської футбольної першості в Австрії та Швейцарії чотири роки тому.

Для України та Польщі в економічному сенсі організація Євро a priori не могла окупитися навіть за найоптимістичнішими прогнозами. Проте наша держава отримала від цього набагато вагоміші довготермінові дивіденди: про Україну як об’єкт туризму нарешті дізналися широкі маси європейців, і не просто через ЗМІ, а від друзів і знайомих, які побували на її території, на власні очі побачивши, що в колишніх країнах «Східного блоку» живуть нормальні люди. Сюди можна спокійно їздити, пити пиво, відпочивати, а розповіді про расизм, вуличні банди й тотальне насильство, м’яко кажучи, перебільшені. Відтак мають зрости доходи туристичної сфери, адже, за даними соціологічних опитувань, 60% фанів-респондентів заявили, що обов’язково приїдуть до України ще. А модернізована інфраструктура має стати додатковим «бонусом» для залучення мандрівників. До речі, незважаючи на невтішні прогнози перед початком чемпіонату, відповідно до даних Державної митної служби України, під час Євро нашу державу відвідало більш як чотири мільйони осіб. За даними інформаційного центру «Україна-2012», 56% іноземних футбольних уболівальників уперше в житті спробували українське сало. 54% нічого не чули про такий відомий «бренд», як сало, але серед тих, хто його скуштував, 27% запам’ятали навіть назву, не кажучи вже про смак. Було спростовано міфи про дорожнечу харчування та обслуговування, нетолерантне поводження з представниками секс-меншин, «розгул» проституції та расизм. Із боку українців не було зафіксовано агресії щодо іноземців і жодного епізоду з проявами расизму, на відміну, до речі, від Польщі, де все-таки відбулися заворушення через расистські витівки вболівальників національної збірної Росії під час матчу останньої з командою країни–співорганізаторки чемпіонату 12 червня 2012 року, після чого 17 червня УЄФА оголосив про відкриття справи проти російської футбольної збірної, зобов’язавши її виплатити 35 тисяч євро за поведінку фанатів під час матчу.

Найкращим спростуванням таких псевдопроявів в Україні стала акція британських фанів у Донецьку, проведена 19 червня, напередодні вирішального матчу між учасниками групи D – командами Великої Британії та України, – під час якої на спеціально придбаній в одній із ритуальних контор міста труні вболівальники розмістили написи «Кемпбелл, ти не правий» і «Ми робитимемо те, що хочемо». Таким кроком фанати висловили своє ставлення до коментарів колишнього капітана британської збірної з футболу Сола Кемпбелла щодо проблем расизму в Україні, додавши, що він «не мав права говорити про те, чого не знає», а тому мусить вибачитися за свої коментарі, які були неправдивими. «Уболівальники, які приїздять до України, особисто переконалися у безпідставності звинувачень, що лунали на адресу нашої держави з боку іноземних ЗМІ, починаючи від The Guardian і закінчуючи ВВС», – підкреслив Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, коментуючи 21 червня 2012 року небажання деяких політиків відвідувати футбольні матчі, котрі мали відбутися на території нашої держави. «Уболівальники повезуть із собою позитивні враження про нашу країну, а потім приїдуть десятки тисяч інших, щоб після почутих розповідей особисто познайомитися з українською кухнею, українською культурою», – додав він.

Однак, якби ще в рамках підготовки України до Євро-2012 усі заплановані проекти забезпечувалися грамотним PR-супроводом (що впливає як на імідж регіону загалом, так і на міжнародний імідж України), реальні здобутки могли б бути набагато більшими. Адже стратегічна орієнтація PR-активності передбачає баланс висвітлення комерційних і соціальних аспектів відповідних проектів: це означає, що тактичними інструментами можуть бути як презентації, інвестиційні форуми, «круглі столи», Інтернет-конференції, так і патріотично орієнтоване висвітлення у спортивних та суспільно-політичних ЗМІ основних кроків щодо підготовки, а вже потім – і реалізації чемпіонату. За відсутності таких маневрів у сфері світового інформаційного простору ключовим опонентам держави виявилося досить легко задіяти для реалізації поставленої мети машину соціального піару, котра знищила будь-який позитив навіть від практичних намагань України втілювати в життя необхідні для Євро проекти. Адже інформаційний тиск, спрямований на формування свідомих переконань саме в лавах широких верств громадськості, призводить до найнебезпечніших наслідків, а в цьому разі може стати причиною й фінансового фіаско.

До речі, Польща, готуючись до Євро-2012, зробила ставку не тільки на будівництво інфраструктури: чи не основним завданням тамтешніх PR-технологів напередодні чемпіонату стало поліпшення іміджу їхньої країни за кордоном. Справді, поява зображень Леха Валенси у спортивних шортах чи композитора Фредеріка Шопена з футбольним м’ячем допомогла державі не тільки залучити якомога більше вболівальників саме до польських фан-зон, а й відкрити країну іноземцям, значно збільшивши потік туристів із Європи. Якраз заради цього поляки й рекламували країну всіма доступними методами, до того ж ці зусилля досягли максимуму вже за рік до початку чемпіонату. Ще 2011-го близько 85% британців, 70% німців і половина всіх французів як мінімум тричі бачили рекламу Польщі в мережі Інтернет, пресі або на телебаченні. Таке промо обійшлося доволі недешево: рекламна кампанія за кордоном коштувала 18,8 млн. дол. США. Щоправда, майже 17 млн. вартості покривалося кошторисом ЄС, чим Україна, на жаль, похвалитися не може.

Отож лише після початку чемпіонату українські організатори зрозуміли суть і вагу «соціального капіталу», котрим наразі вони мають скористатися, адже українська гостинність і людяність створили таку можливість, відкривши прямий шлях до європейських націй, куди до останнього часу офіційний Київ мав лише обмежений доступ. Проте банальне розуміння необхідності має супроводжуватися використанням чітких технологій створення і залучення до ціннісного ряду соціальних груп образу держави з метою закріплення цього образу як ідеального й необхідного в їхньому житті за існування суспільно-економічних і політичних систем конкуренції. По суті, піар, як управління громадською думкою, має сприяти вибудовуванню взаємин суспільства й державних органів або комерційних структур, зокрема й для об’єктивного осмислення іноземцями соціальних, політичних чи економічних процесів, що відбуваються в Україні. Тож маємо над чим працювати. Проте наразі настала мить, яку хочеться зупинити – мить українського ствердження, визнання величі української нації, патріотизму, щирості та сердечності українців. Зрештою, їхнього права на самобутність, історію, власні цінності. Їхнього права обирати власний шлях розвитку, в тому числі й європейський. Хоча, скоріше, підтвердження того, що вони вірно обрали цей шлях і недарма намагаються його торувати.

Фото Ольги ПРОКОПЧУК.

Автор: Юлія ЦИРФА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Імпічмент Трампа: у США представили проект обвинувачення за двома статтями Сьогодні, 10 грудня

Уряд Фінляндії очолила наймолодша у світі прем’єрка Сьогодні, 10 грудня

Анатолій Лопата: Трагедія в одеському коледжі викрила слабкі місця української влади Сьогодні, 10 грудня

В оборонний бюджет США заклали санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку" Сьогодні, 10 грудня

В оборонний бюджет США заклали санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку" Сьогодні, 10 грудня

Нафтогаз: Україна та РФ не домовилися про нові газові контракти Сьогодні, 10 грудня

Голова МЗС Польщі: ЄС продовжить санкції проти РФ Сьогодні, 10 грудня

Путін не погодився на пропозиції Зеленського щодо нових газових контрактів – Нафтогаз Сьогодні, 10 грудня

Нормандський саміт домовився про забезпечення умов виборів на Донбасі вже за 4 місяці Сьогодні, 10 грудня

Меркель сподівається, що Мінські домовленості будуть переглянуті Сьогодні, 10 грудня