Поразка. Може, це і є початок становлення?

19 червня на «Донбас Арені» в Донецьку національна збірна України провела завершальний поєдинок у рамках Євро-2012.

З огляду на турнірне становище «синьо-жовтим» для виходу в наступний раунд турніру в матчі зі збірною Англії потрібна була лише перемога, і українці зробили все можливе для цього. Підопічні Олега Блохіна повністю контролювали гру, атакували до останньої секунди матчу, перевершили англійців майже за всіма статистичними показниками, однак необов’язковий м’яч звів нанівець усі потуги українських гравців. На 48-й хвилині поєдинку Стівен Джерард прострілив з правого флангу, Андрій П’ятов пропустив м’яч між руками, шкіряний потрапив до Уейна Руні й форвард англійців з метра переправив його у сітку наших воріт –1:0. За 15 хвилин зусиллями Марко Девича українцям вдалося відігратися, однак арбітр зустрічі не зарахував чистий м’яч. Незважаючи на поразку, сказати, що це був провальний виступ, язик не повертається. А розмірковуючи про причини непотрапляння українців до чвертьфіналу чемпіонату Європи, не можна виокремити якусь одну.

Зі шведами збірна України зіграла блискуче. Здобувши перемогу (хоча гра наших хлопців була небездоганна), підопічні Олега Блохіна змусили повірити українських уболівальників у вдалий виступ «синьо-жовтих» на Євро-2012. Українські футболісти були єдиним організмом, однією командою. Той матч запам'ятається самовіддачею, зарядженістю на боротьбу, бажанням перемогти. Та не менш важливо й те, що шведи не були готові до такої України. А в спорті, і у футболі зокрема, не може бути недооцінки суперника, тим більше на змаганні такого рівня, як чемпіонат Європи. Однак збірна Швеції в матчі з українцями і в поєдинках з англійцями та французами – то були дві різні команди. На іменитого суперника і рівень мотивації вищий. А ось французи підійшли до матчу із «синьо-жовтими» у всеозброєнні. Недооцінки з боку підопічних Лорана Блана не було. «Триколірним» практично відразу вдалося налагодити свою гру, і біля воріт збірної України почали виникати гострі моменти. Лише завдяки вдалим діям Андрія П'ятова рахунок на користь гостей не змінився ще в першому таймі. Українці намагалися «заспокоїти» гру, контролювати м'яч, контратакувати, але нереалізований вихід Андрія Шевченка сам на сам з воротарем французів – це єдиний по-справжньому небезпечний момент, який вдався нашим футболістам у першому відрізку матчу. Другу половину зустрічі підопічні Олега Блохіна і зовсім програли. Жеремі Менез і Йоан Кабає по разу розписалися у воротах збірної України, і якби не чудова гра нашого голкіпера, рахунок на табло міг бути розгромним.

Якщо в поєдинку проти збірної Франції в українців, виходячи з турнірного становища, ще були певні варіанти, можливість маневрів, то в матчі з англійцями нашій команді для виходу в наступний раунд Євро-2012 потрібна була лише перемога. Українці повністю переграли збірну Англії, однак фортуна цього вечора була не на їхньому боці. Ми пропустили необов’язковий м’яч. Швидко відігралися, але через помилку головного арбітра рахунок на табло так і не змінився.

Олег Блохін не раз зазначав, що футболісти підійшли до Євро в різному фізичному стані й за такий короткий відрізок часу складно побудувати команду і в тактичному, і в психологічному аспектах. Таке відбувається з різних причин. Хтось не грає через травми, хтось не витримує конкуренції і тому «гріє лавку». Крім того, українські футболісти часто є «вічними запасними» через погану трансферну політику клубів. Мірилом для провідних футбольних команд України, до слова, основних постачальників гравців для збірної, є результат. Результат не в перспективі, а вже сьогодні й щодня. Призові місця в чемпіонаті країни – це виступ у єврокубках. Крім престижу клубу, коефіцієнтів для країни, яку представляє та чи інша команда, виступ, наприклад у Лізі чемпіонів УЄФА, – це ще і значні грошові винагороди для команд-учасниць. УЄФА сплачує по три мільйони євро кожній команді, яка вийшла в Лігу чемпіонів УЄФА, а також 2,4 млн. за участь на груповому етапі. За кожну перемогу у груповому раунді сплачують 600 тис. Крім того, кожний чвертьфіналіст одержує 2,5 млн., кожний півфіналіст – 3 млн., фіналіст – 4 млн. і переможець 7 млн. Для досягнення найвищих результатів клуби запрошують легіонерів. Та Бог з ними, за таким принципом живе весь футбольний світ, але в Україні трансферна політика клубів часто шкодить інтересам збірної. Наприклад, лінія нападу та півзахисту в наших провідних командах на 80% складається з іноземних гравців, звідси проблеми збірної України попереду. За три матчі Євро українці відзначилися лише двічі, м'ячі на рахунку Андрія Шевченка. Після поєдинку з англійцями 35-річний капітан нашої збірної заявив про завершення виступів за національну команду і вже не допоможе «синьо-жовтим» у відбірних матчах на чемпіонат світу з футболу 2014 року, який відбудеться у Бразилії. І проблема не в тому, що в Україні немає другого Шевченка, а в тому, що в нього немає шансу з'явитися. В нас реальні речі, коли легіонер поступається в майстерності українському футболістові, коли вітчизняний гравець перспективніший, але через те, що були витрачені великі кошти на трансфер і запрошеному футболістові виплачують солідну зарплату, виконавець з українським паспортом не отримує місця в основному складі. Для того щоб молодий, перспективний футболіст розкрився, потрібен час, проте не кожний тренер або президент клубу в Україні готовий чекати. Без легіонерів у сучасному футболі не обійтися, але трансферна політика клубів повинна бути виваженою, раціональною. Якщо запрошувати іноземного гравця, то – лише високого класу. А тепер ще й тренери іноземні з'явилися. То чи дбатимуть вони за інтереси національної збірної?

Ще одну проблему для збірної України створено штучно. У футболі, як і в будь-якому іншому виді спорту, завжди є переможець і той, хто програв. Рівень українського чемпіонату зростає, реальну боротьбу за призові місця в першості з кожним роком ведуть дедалі більше команд. Але, на жаль, боротьба нерідко ведеться за межами футбольних полів і не завжди за спортивними правилами. До старту Євро і протягом усього виступу нашої команди під час чемпіонату окремі журналісти, футбольні експерти, вболівальники переносили клубні протистояння і проблеми на збірну України. Гравців «синьо-жовтої» дружини одягали в кольори команд, які вони представляють. На телебаченні, в інтернет-ЗМІ, на форумах не раз лунали «компетентні» поради тренерському штабові про доцільність включення того чи іншого футболіста до основного складу команди на майбутню гру. І коли наставник збірної дозволяв собі не послухатися, то таке рішення критикували, в чому можна розпізнати завуальовані звинувачення у прихильності до футболістів одного клубу і несприйнятті або недооцінці гравців іншої команди. Але хіба не тренер відповідає за результат? Хіба не наставник збірної керує тренувальним процесом, хіба не він знає про готовність того чи іншого спортсмена до майбутнього матчу? А може, журналісти, експерти чи вболівальники обирають тактику на гру? Навіщо зіштовхувати гравців, навіщо вносити розбрат у команду, тоді як наша збірна, навпаки, мала згуртуватися? Мусили об'єднатися і всі ми: футбольна громадськість, функціонери, вболівальники і навіть ті люди, яким геть не цікавий футбол, але кому не байдужий жовто-синій прапор. Адже перемога збірної України – це не просто спортивне досягнення, це і можливість голосно заявити світові про нашу країну, нашу силу, нашу єдність! Історія знає багато прикладів, коли битви, і не тільки спортивні, вигравали завдяки силі духу, волі, самовіддачі, прагненню перемогти. У роз'єднаної збірної, де кожний футболіст грає сам за себе або за свій клуб, немає душі, серця, віри. Така команда приречена на поразку.

Майбутнє невідоме, і це найцікавіше в ньому. Збірна України не змогла пробитися до чвертьфіналу домашнього чемпіонату Європи з футболу. Нехай ми бачили поразки, але ж і перемогу також. А ще ми побачили, що в Україні є молоді й талановиті футболісти, які можуть і хочуть грати, не шкодуючи себе відстоювати честь рідної країни. В одному з коментарів головний тренер національної збірної Олег Блохін відзначив, що нині створюється нова команда. В ній багато молоді, вона не завжди стабільна. Проте наставник «синьо-жовтих» певен, що в майбутньому Україна матиме дуже сильну збірну з футболу!

Автор: Сергій УСЕНКО