Світ позбувся страхів

Чемпіонат з футболу Євро-2012 закінчився. А разом із ним світ позбувся страхів про місто Лева, які намагалися навіяти.

Львівська міська рада основний акцент зробила на комфортних умовах праці журналістів, на доступності інформації. Для цього сесійну залу міської ради на час єврочемпіонату переобладнали під міжнародний медіацентр. Саме тут, у серці міста, у старовинній ратуші, працювало 706 журналістів із 10 країн світу. Вони залюбки походжали коридорами міської ради й асоціювали це з відкритістю та доступністю місцевої влади для львів’ян. Панувала атмосфера привітності й дружелюбності. Міжнародних журналістів обслуговували 100 волонтерів, які знали іноземні мови й допомагали в пошуках необхідних цифр і фактів для різних коментарів. Журналістам запропонували різні екскурсії містом, відвідини популярних розваг, видовищ, концертів просто неба, пам’яток архітектури, інтерактивних кав’ярень, участь у забавах.

Ось що писали зарубіжні журналісти про Львів під час проведення Євро—2012.

«Львів – це середньоєвропейська скриня скарбів Ренесансу й модернізму з бруківкою, кавовим ароматом і церковними дзвонами, це спляча красуня Сходу, яка нарешті прокидається від сну».

«Незвичайне і дуже гарне поєднання футбольних уболівальників та місцевих мешканців. Таке не часто зустрічаєш на подібних великих подіях. Старші пани на лавочках грають у шахи, на Ринку співає духова капела, неподалік виступає танцювальна дівоча група. 200 метрів звідти весільна пара виходить з Домініканського собору і прокладає собі шлях серед фанів», – зазначило німецьке видання «Morgenweb.de».

Хорватська газета «Glas Slavonija» написала:

«Фани шоковані мільйонним містом. Культурна столиця України справді має що запропонувати: крім смачної і корисної кухні, – чудове пиво, яке стало для вболівальників справжнім відкриттям».

Голландська газета «TELEGRAF» назвала Львів «ідеальним містом для фанів та для життя».

«Тепер туристи можуть сповна насолодитися Львовом: чудовий центр міста, сприятлива атмосфера, багата історична і культурна спадщина. Фани справді насолоджуються містом», – йдеться в публікації.

Журналіст зазначає, що мешканці Львова, особливо молоді, роблять усе, щоб позитивно репрезентувати місто: «Повсюди люди у вишиванках, на кожному куті – жива музика, багато туристичних магазинчиків і навіть – пивний велосипед», – написало видання.

Промоція Львова як туристично привабливого центру з допомогою міжнародного журналістського корпусу львівській мерії вдалася. І не тільки для «акул пера». Новий аеропорт, який не поступається кращим європейським аналогам, прийняв 600 авіарейсів із закордонними гостями.

Позитивне враження на фанів справили безліч кав’ярень, ресторанів, розмаїтих фаст-фудів, пабів, відкритих літніх майданчиків. І ціни в закладах харчування були доступні для європейців. А стосовно готелів у Львові, то з ними трапилося те, що можна було передбачити. Європейці – люди ощадливі, а галичани, піднявши ціни за проживання в готелях, спіймали облизня. Фани переважно жили в хостелах і гуртожитках. Кількість львівських таксистів під час проведення матчів зросла майже втричі, ціни вони збільшували в 10 разів. А ось громадський транспорт працював «у підвищеній бойовій готовності». На час матчів продумали спеціальну програму руху транспорту, але й вона давала збої. Натовпи фанів збиралися перед початком матчу і після нього. Було чимало нарікань, але іноземці люди незлобливі, тож транспортні незручності компенсувалися пивом і притаманною їм добродушністю.

Львів прийняв футбольні команди Португалії, Німеччини й Данії. Прибуло 400 тисяч уболівальників. На вулицях міста панувала особлива атмосфера привітності. Працювало 940 волонтерів зі знанням іноземних мов. Уболівальники почувалися у Львові комфортно й весело. На площі Ринок пророкував рахунки матчів дресирований півень Чорнокур львів’янки Ольги Наливайко.

Окрім футболу, фани мали що подивитися – палітра розваг і видовищ була неперевершена: слухали рок, фольк, джаз, вуличних музикантів, споглядали рицарські турніри, парад ретроавтомобілів, каталися на екскурсійному трамвайчику, на пивному велосипеді, в каретах, дивилися театр пантоміми, аплодували танцюристам тощо. Фестиваль пива, Свято Івана Купала, День батяра – це вже окремі розважально-видовищні програми, які щороку відбуваються в місті й збирають чимало туристів.

Як зауважив «голос країни» Павло Табаков, «ця атмосфера здатна затьмарити недоремонтовані дороги та інші інфраструктурні недоліки». Варто додати, що саме дух футбольного форуму, мабуть, може дещо пом’якшити риторику щодо утримання стадіону «Арена-Львів», а також відбудови території перед величною пам’яткою архітектури — Львівським театром опери і балету, що слугувала фан-зоною в центрі міста.

Приємно вразили іноземці, які охоче намагались опанувати українську. Вони навчилися при зустрічі по-українськи вітатись і дякувати, а в пивбарах і кав’ярнях бажали «смачного», скандували й намагалися співати українською. Дехто мав розмовники – німецько-українські, англо-українські. Вони відкрили для себе Україну й приїдуть сюди ще не раз.

Євро-2012 об’єднав нас від заходу до сходу, бо всі українські фани стали синьо-жовтими – від розмальованих облич до трусів і футболок.

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року відкрив багато можливостей для нас, громадян України: гідно себе оцінити, позбутися комплексу меншовартості, повірити в себе.

Автор: Лариса МАРЧУК