№13, липень 2012
Міжнародний фестиваль сучасної скульптури Kyiv Sculpture Project. Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка.
Червень-липень 2012 р.
Другий місяць поспіль ботсад на Печерську нагадує невідому планету. Земляни-кияни (та гості столиці) блукають між ірреальними об’єктами, споглядають об’єми та форми.
Особливістю скульптурної події є локація просто неба. Злиття вибриків мистецької фантазії з невимовною красою міських пагорбів, купання ідей в океані хмаринок дивним чином розширяють межі події.
Досвід облаштування фестивально-скульптурного парку для України новий. Та, як свідчить життя, Київ миттю підхоплює будь-яке оригінальне починання, а згодом народжує на власному ґрунті щось надзвичайно цікаве. До слова, недарма партнером фестивалю є Yorkshire Sculpture Park. Цей найвеличніший у Європі скульптурний парк дбає про спадковість гарної справи на українських теренах.
Наприкінці фестивалю 15 учасників, що прибули з шести країн, розділять між собою грошові винагороди. Але жодна премія не зрівняється за силою віддачі із захопленням глядачів.
Полікольорове павутиння з металевих прутиків («Структура світла» українки Ганни Надули) насичує відчуттям щастя. Каміла Шейнох із Польщі імпровізує на тему непорушних стереотипів, як-от флагшток: п’ятиметровий патик для прапору має деформовану верхівку, що, ймовірно, уособлює толерантність, компромісність як альтернативу залізобетонному конформізму («Флагшток»). Нашого співвітчизника Олексія Сая не полишає в спокої тема офісного планктону («Покинута стоянка корпоративних кочівників»): потрощені вігвами символізують тимчасовість спільноти людей, що мандрують робочими місцями заради кращої долі. Тема перекотиполя продовжується в роботі «Великі сфери» британки Рейчел Картер, котра під враженням тривалих спостережень за рослинами створила невагомі на вигляд лозяно-металеві кулі. 700-кілограмова черепична мушля перегукується з дахами будинків, що навіть далеко з-за саду компонуються з експонатом у єдиний сюжет (Жанна Кадирова, Україна. «Мушля»). Несподівано для всіх ґудзик-велетень вживається в роль іграшки вуаєриста: його дірочки стають віконцями, крізь які, вдаючи гнома, можна роздивлятися, приміром, Києво-Печерську лавру (група GREVIS, Ізраїль–Україна. «Ґудзик»).
Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА
Архів журналу Віче
№5 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Прем’єр Вірменії пояснив, чому не поїхав на "інавгурацію" Путіна
Латвія передала Україні обладнання для забезпечення ЗСУ зв'язком
МЗС України оголосило про невизнання президентства Путіна і закликало світ зробити те саме
В Угорщині заявили, що не "відправлять на смерть" українських чоловіків-біженців
Дві країни Заходу погодились профінансувати виробництво зброї в Україні – міністр
Голова МЗС Польщі: Хочемо якнайкращих відносин із США, хто б не був президентом
Чехія та Естонія підтвердили, що не прийдуть на інавгураційний фарс Путіна
Британія призначить спецпредставника для нарощування виробництва зброї – голова МЗС
Британська зброя для ударів по Росії, Італія передасть ППО Україні, тиск на Гаагу: новини дня
Лондон дозволив ЗСУ бити британською зброєю по цілях в РФ – Reuters