передплата Українською | In English

№11, червень 2012

Леонід КРАВЧУК: «Конституція не повинна бути ейфорійною»Леонід КРАВЧУК: «Конституція не повинна бути ейфорійною»

Поділитися:

28 червня Конституції України виповниться шістнадцять років. А ось чи «доживе» до свого вісімнадцятиліття? Очевидно, новому скликанню парламенту випаде вдосконалювати Основний Закон.
У цьому переконаний керівник науково-експертної групи з утворення Конституційної Асамблеї, Президент України (1991–1994 рр. ) Леонід КРАВЧУК.

Інстинкт самозбереження

– Леоніде Макаровичу, чому ви вважаєте, що нашу Конституцію знову потрібно змінювати?

– Для будь-якої нації завжди була проблема – організувати життя так, щоб воно відповідало певним правилам. Як відомо, в живій природі все робиться на інстинкті. Наприклад, бджоли так чітко організовують своє життя, що люди іноді їм дивуються. Здається, ще Маркс писав: найгірший інженер відрізняється від найкращої бджоли тим, що свої проекти він спочатку будує в голові. Отже, щоб побудувати своє життя, потрібен план дій, який відповідатиме корінним інтересам нації і народу. Необхідно знайти своє місце в глобалізованому світі, щоб нас поважали, щоб не намагалися ставити на коліна. Я ставлю собі запитання: чи відповідає наша Конституція такому плану? Ні. Її норми не виписано так, щоб задовольнити стратегічні інтереси суспільства. Її було зроблено… під ситуацію.

Зверніть увагу на парламентські рішення про конституційні зміни: їх вносили на зорі незалежності, була навіть і така пропозиція – ухвалити Декларацію й оголосити її Конституцією. На щастя, нас тоді зупинив здоровий глузд. Після того ми вносили зміни до Конституції УРСР. Це було нагромадження ситуативних цілей, а не стратегічних завдань. Затим узялися за написання нового Основного Закону.

– Чому ж його так довго писали?

— Верховна Рада була не політично структурованим органом, а конгломератом інтересів різних сил та різних історичних мотивів. Конституцію-96 написали під певний час, в якому постаттю номер один вважався Президент.

– Отже, Конституцію пишуть під потреби певного часу?

– Ми писали. Але так не повинно бути. Я вже казав, що вона має відповідати корінним і стратегічним інтересам нації та народу з урахуванням і сучасного, і минулого, і майбутнього. Конституцію не варто будувати лише на поточному часі. Бо тоді вона не зможе віддзеркалювати наші традиції, історичну пам`ять, особливості Сходу й Заходу країни. Ось і виходить, що ми живемо в умовах відсутності моделі стратегічного бачення України. Моделі реальної, а не такої, яку ми просто хочемо. Якщо ми прагнемо бачити нашу державу, скажімо, такою, як Франція, чи такою, як Швейцарія, то це безглуздя. У них свої традиції, можливості, історія… З огляду на це я і запропонував внести зміни до Основного Закону за допомогою Конституційної Асамблеї.

– Для чого нам ця Асамблея? Невже без неї не можна обійтися?

– Ми побачили, що сама Верховна Рада України внести конституційні зміни не зможе.

– Як це не зможе? Там – 450 депутатів, десятки докторів і кандидатів наук…

– А ви погляньте на нашу 20-річну історію.

– Уже поглянув: за 20 років ми вже вп’яте звертаємося до проблем Основного Закону. Отримали у спадок радянську Конституцію, внесли до неї зміни. Потім ухвалили Конституційний договір, Конституцію-1996, Конституцію 2004 року. І, врешті, Конституційний Суд «повернув» нам Конституцію-1996. Але претензій до неї не поменшало.

– Отож-бо. В цьому процесі завжди були проблеми. Вони поставали через амбіції, політичні розбіжності й цілі з боку кожної парламентської сили. Тому я й запропонував звернутися до незаангажованих експертів – учених, соціологів, політологів.

– Тобто ви вирішили перейти від політики до науки?

– Насамперед треба перейти до людей, які: а) знають конституційний процес і можуть його написати в ідеалі, б) розуміють, що Конституція не повинна бути ейфорійною. Тут не має бути політики. Ні БЮТ, ні Партія регіонів, ні інші сили не матимуть жодного верховенства.

 

Пробивна сила

– Який механізм внесення змін до Конституції?

– Конституційна Асамблея готує проект зі змінами до нової Конституції і передає його на розгляд Президентові, а він – до парламенту. Народні депутати можуть із нами погодитись, а можуть і не погодитись. Це їхнє право. Хочу наголосити: нам даремно дорікають, що нібито ми беремо на себе повноваження законодавчого органу. Я ще з самого початку казав: Конституційна Асамблея лише розроблятиме проект зі змінами до Конституції, а не змінюватиме саму Конституцію.

– Ці зміни розглядатимуть уже після парламентських виборів-2012?

– Безумовно.

– Але ж ваші ідеї новообрані депутати можуть узагалі відкинути?

– Можуть. Я цього не заперечую. Але! Якби я в 1991 році керувався саме таким підходом, то не підписував би угоди в Біловезькій пущі. Я тоді міг би сказати: мовляв, наше суспільство до цього не готове.

– Чи можете ви сьогодні сказати, що суспільство вже готове до нових конституційних змін?

– Запропоновані зміни ще потрібно донести до суспільства. Щоб потім не було розмов: мовляв, Конституційна Асамблея працювала «під когось». У будь-якій державі людину цікавить правовий і соціальний захист. Кожне суспільство складається з трьох частин: багаті, заможні і бідні. Якщо Податковий кодекс і Конституція це враховують, то всі живуть у злагоді. А без відчуття справедливості будь-які рішення влади бойкотуватимуть. Наведу приклад з історії Франції: після свого приходу до влади Шарль де Голль написав нову Конституцію. І через 15 років його держава стала однією з успішних у Європі.

– Проте в нас цей процес відбувається за допомогою Асамблеї…

– Так. Ми намагаємося переконати правову еліту, суспільство через «круглі столи» і дискусійні майданчики. Але пробивною силою для конституційних змін буде Президент.

– Український Шарль де Голль?

– Я не хочу так порівнювати. Президент може стати тим, хто розпочав новий етап, побудований на корінних національних інтересах.

– Кажуть, що нинішня Конституція хороша, але її не виконують.

– Відверто кажучи, за останні 20 років Конституції мало хто дотримується. Що це означає? Може, її тому й не виконують, що вона недосконала. Візьмімо хоча б проблеми власності чи місцевого самоврядування. Ці питання потрібно виписати так, щоб людина була захищена з боку держави. Чому, скажімо, до нас не їдуть інвестори? Нещодавно ми проводили в Лондоні бізнес-тиждень «Україна –Британія». Нас прийняли на «ура». Туди прийшли 18 представників бізнесу, загальний капітал яких сягає майже 40 мільярдів доларів. Вони скаржилися на те, що в нашій країні бізнес не захищений. До речі, особисто до мене й сьогодні звертається чимало іноземців. Проблема одна й та сама: що робити? Гроші вклав, а їх розікрали… До чого я веду? Поки не вирішено питання власності, інвестори завжди ризикуватимуть. Така ж проблема і в простих людей: вклали гроші в банк, а він «згорів». Що далі?

– З огляду на це, мабуть, варто було б внести до Конституції розділ про відповідальність посадових осіб за недотримання Основного Закону.

– Не знаю, чи буде такий розділ. Але ми про це вже давно говоримо. Зверніть увагу на таку річ: у Конституції написано, що кожний депутат голосує особисто. А якщо ні? Можна було б внести таке уточнення: в разі порушення цієї умови за певних обставин його позбавляють мандата. Якщо норма є, її потрібно виконувати.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

У Польщі уточнили кількість загиблих в аварії автобуса українців Сьогодні, 06 березня

Марченко про співпрацю з МВФ: Ми не розглядаємо варіантів, коли цього не буде Сьогодні, 06 березня

Вітренко: Вугілля з держшахт на "Центренерго" буде поставлятись за прямими договорами Вчора, 05 березня

Прем'єр вважає прийнятним держборг у 90 мільярдів доларів Вчора, 05 березня

Кулеба анонсував відкриття нових посольств і консульств України Вчора, 05 березня

Зеленський підписав закон про електронні трудові книжки Вчора, 05 березня

Прем'єр про ріст цін на паливо на АЗС: Шукаємо причини 04 березня

Рада ЄС офіційно продовжила санкції проти оточення Януковича 04 березня

Зеленський підписав закон про відновлення конкурсного відбору на держслужбу 04 березня

Україна чекає на офіційне вибачення прем’єра Словаччини через жарт про Закарпаття 03 березня