передплата Українською | In English

№7, квітень 2012

Ірина Мерлені. Тендітна жінка із залізною хваткоюІрина Мерлені. Тендітна жінка із залізною хваткою

Поділитися:

У світі не так багато жінок, котрі поєднують у собі шалену волю до перемоги, сталеві м’язи, жіночу вроду та кмітливість. Серед цих рідкісних пань – олімпійська чемпіонка з вільної боротьби Ірина Мерлені. Ця витончена й симпатична жінка здобула золоту медаль на Олімпіаді в Афінах (2004) та бронзову в Пекіні (2008). А про численні титули й перемоги на світових та європейських чемпіонатах годі й казати.

– Ірино, здобувши в Пекіні бронзову медаль, ви залишили килим, але рік тому тріумфально повернулися у спорт і знову стали переможницею міжнародних турнірів. Як вам удалося так швидко повернути належну фізичну форму, тим паче що менш як рік тому ви народили другу дитину?

Ірина МЕРЛЕНІ народилася 8 лютого 1982 року в Кам’янці-Подільському Хмельницької області. Під впливом брата Олексія Мельника в 15-річному віці почала займатися боротьбою у Хмель­ницькому. Олексій став її першим суперником і особистим тренером. Нині Ірина мешкає і тренується в Києві. До перемоги в Афінах вигравала чемпіонати світу в 2000, 2001, 2003 роках. Срібний призер чемпіонату Європи 2001 року. Дворазова чемпіонка Європи (2004, 2005). Заслужений майстер спорту України з вільної боротьби. Зріст – 150 см, вагова категорія – 48 кг. Після включення жіночої вільної боротьби до олімпійської програми стала першою олімпійською чемпіонкою в цьому виді спорту. Одру­жена. Має двох синів — Артура та Адама. Хобі – гра на фортепіано, східні танці, участь у телевізійних шоу.

– Гадаю, завдяки моїм амбіціям і тому, що я просто не можу без боротьби! Спробувавши себе протягом цього часу в різних шоу, телевізійних проектах, зрозуміла: боротьба – це моє і тільки моє. Я дуже люблю спорт!.. Але нічого цього не було б, якби не люди, які вірили в мене. Я робила операцію на коліні, народжувала дитину, а паралельно мої тренери запрошували мене на збори, переконуючи, що я повинна повернутися. У мене вірила й моя родина. Після народження другого сина Адамчика я набрала зайву вагу, батьки спеціально для мене обладнали в будинку спортзал. Фізично мені було важко, але подумки я бачила себе знову у великому спорті. Мрія здійснилася!

– Кажуть, повернення Мерлені налякало навіть японок?

– Це добре, бо якщо бояться, то поважають! На нещодавніх змаганнях у Красноярську (турнір з вільної боротьби серії Голден Гран-прі «Іван Яригін») мені було непросто. У півфіналі здолала росіянку Стальвіру Оршуш, а у фінальному поєдинку за сорок секунд поклала на лопатки молоду й дуже перспективну японку Юрі Іріе. Я йшла боротися з радістю, з усмішкою, на позитиві, незважаючи на те, що японки завжди були дуже серйозними суперницями.

– Чи не буде в спорті вам трохи нудно без вашої суперниці номер один японки Чихару Ічо, яка вже закінчила спортивну кар’єру?

– Аж ніяк. У вагову категорію до 48 кг перейшла інша японка Хітомі Сакамото, багаторазова чемпіонка світу. Вона – явний лідер майбутніх змагань. До речі, Хітомі є моїм спортивним кумиром. Вона дуже підтримувала мене в олімпійський 2008 рік, бажала перемоги.

– То як боротися з кумиром, яка є ще й доброю колегою?

– Поки що не уявляю. Знаю лише, що боротимуся, як завжди, до останнього. Я мріяла помірятись з нею силами, тому мені буде цікаво. Окрім Хітомі, знайдеться ще багато гідних суперниць. Проте не варто забігати наперед.

– Судячи з вашого рішучого тону, ви націлилися на цьогорічну Олімпіаду в Лондоні?

– Незабаром у Софії відбудеться ліцензійний турнір, де розігруватимуть путівки до Лондона. Я серйозно готуюся. Треба потрапити до фіналу, бо лише перше й друге місця дають ліцензію. Як воно буде, один Бог знає, але я зроблю все можливе – для себе і для країни. Треба використати шанс, який знову мені випав.

– Ірино, з віком перемагати суперників важче чи все-таки досвід допомагає?

– Важче, хоча досвід справді допомагає. На початку спортивного шляху мені було легше перемагати, адже я не була титулованою спортсменкою. Ніхто не знав, чого можна чекати від блондинки з України. А на лідерів завжди налаштовуються по-особливому.

– У чому секрет вашого бойового духу? Що вас надихає? І, відкрийте таємницю, як зберегти жіночність у такому виді спорту, як боротьба?

– Мені дуже допомагають підтримка близьких, моє велике бажання плюс віра тренерів, уболівальників, яких не хочеться підвести. З дитинства серед моїх кумирів були Брюс Лі, Джекі Чан, Мухаммед Алі, Майк Тайсон. Їхнє життя, їхня жага перемог для мене взірцеві. Мене також дуже надихають фільми, які виховують бойовий дух і безстрашність: «Кривавий спорт», «Кікбоксер», «Хоробре серце»... Я виховувалася на цих фільмах. Можливо, також і завдяки їм я знову в спорті. А щодо жіночності, то всі відомі мені спортсменки з вільної боротьби – досить симпатичні дівчата, стежать за модою. У нас навіть на чемпіонатах світу та Європи проводяться конкурси краси. Наприклад, українка Тетяна Комарницька, яка двічі ставала чемпіонкою Європи, одного разу у Франції удостоїлася титулу «Міс світу».

– Знаю, що в дитинстві ви серйозно займалися спортивною гімнастикою. Олімпійських чемпіонок із Росії Олену Ісінбаєву та Світлану Хоркіну через високий зріст вважали неперспективними в цьому виді спорту. Перша пішла в стрибки з жердиною, досягнувши там усіх можливих вершин. Друга вперлася і, підкоривши Олімп, довела всім, що зріст – не перешкода. Може, і ви могли б стати олімпійською чемпіонкою зі спортивної гімнастики?

– Нині складно про це казати. Хто знає, як складалися б у мене стосунки з гімнастикою? Аби досягти найзаповітніших цілей, треба, щоб вид спорту був справді твоїм, саме твоїм.

– Останніми роками ви відчули на собі, що означає бути публічною людиною. Світське життя цікавіше за спортивне?

– Жодна перемога, приміром, у танцювальному шоу, не може зрівнятися з тією, яку здобуваєш на килимі. Ціна в них різна. До того ж я не можу жити без боротьби. А світське життя мені просто подобається.

– Багато спортсменів, завершуючи спортивну кар’єру, йдуть у політику – Тедеєв, Волков, Бубка, Кличко… Ви про це не замислювалися?

– Мені пропонували бути депутатом Хмельницької міськради, Хмельницької облради. Завадила постійна зайнятість. Та й, щиро кажучи, в мене немає мети йти в політику. Не знаю, як ставитимуся до цього завтра, а нині для мене важливішими є виховування дітей та спортивні перемоги!

– До слова, яким бачите майбутнє своїх синів? Чи пов’язане воно з великим спортом?

– Іще рано про це казати. Старшому сину Артурчику п'ять років. За рік-два відправлю його на плавання, за ним піде й Адамчик. Нехай плавають років до дванадцяти. Потім, якщо захочуть зайнятися боротьбою, всіляко їм допомагатиму. А загалом схвалю вибір будь-якого виду спорту, в якому вони захочуть реалізуватися.

– Дякую за розмову. Перемог вам та олімпійського золота!

Розмову вів Євген ТИЩУК.
Фото з домашнього архіву Ірини Мерлені.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Новини 5 грудня: Укрбуд, ціни на бензин та “євробляхи” Сьогодні, 06 грудня

Віцепрезидент ЄБРР розповів про претензії до України через ПриватБанк Вчора, 05 грудня

Прем'єр Болгарії відповів Путіну на звинувачення щодо "Турецького потоку" Вчора, 05 грудня

Кернел придбав завод "Елада" за 21 мільйон доларів Вчора, 05 грудня

"Оцифровка" території України коштуватиме понад 275 мільйона Вчора, 05 грудня

Гонтарева потрапила до топ-16 жінок, які надихають читачів Financial Times Вчора, 05 грудня

Якщо Північний потік-2 добудують, транзиту через Україну не буде — Коболєв Вчора, 05 грудня

Зеленський планує продовжити закон "про особливий статус" після Нормандського саміту Вчора, 05 грудня

У Зеленського готові до зміни Конституції після "Нормандських переговорів" Вчора, 05 грудня

Україна пропонує змінити "представників Донбасу" у складі ТКГ у Мінську Вчора, 05 грудня