передплата Українською | In English

№5, березень 2012

Перехід до нової моделі кримінального процесу набагато складніший, ніж, приміром, зміна правостороннього автомобільного руху на лівосторонній Перехід до нової моделі кримінального процесу набагато складніший, ніж, приміром, зміна правостороннього автомобільного руху на лівосторонній

Поділитися:

Усунути всі дискусійні моменти й на фініші отримати документ, «яким можна буде пишатися», – таке амбітне завдання поставив перед собою Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, на розгляді в якому перебуває проект нового Кримінально-процесуального кодексу. Готуючи законодавчий акт до другого читання, комітет провів засідання робочої групи з доопрацювання КПК, а також зустріч із делегацією експертів Ради Європи. Окрім того, на ініційованих комітетом слуханнях відомі вчені, представники судової та правоохоронної систем, адвокатури й міжнародних організацій ґрунтовно проаналізували всі новели документа та висловили низку важливих рекомендацій. Утім, чи візьмуть їх до уваги в кодексі, врешті вирішить сесійна зала.

Відкриваючи слухання, Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор ШВЕЦЬ підкреслив, що новий Кримінально-процесуальний кодекс недаремно називають «малою Конституцією», адже цей документ регулює питання обмеження державою найважливіших прав людини – на свободу та особисту недоторканність.

Віктор Швець наголосив, що найдискусійнішими є новели президентського проекту КПК щодо статусу Верховного Суду; повноважень прокурора й змісту його конституційних функцій; процедури початку досудового розслідування; суду присяжних тощо. Наприклад, відповідно до ст. 22 чинного КПК слідчий зобов'язаний усебічно, повно й об'єктивно дослідити всі обставини справи, тоді як у новому проекті він повинен шукати виключно докази вини.

– Ми повинні доопрацювати проект у такий спосіб, щоб після його прийняття суб'єкти права законодавчої ініціативи не мали підстав вносити подання до Конституційного Суду про невідповідність тих чи інших положень кодексу Основному Закону, – сказав Віктор Швець.

За його словами, до другого читання проекту кодексу народні депутати подали близько 3 тисяч поправок, які можна умовно поділити на три групи. До першої групи належать поправки, врахування яких повертає нас до чинної моделі кримінального процесу. До другої – ті, що мають на меті створити в Україні західну модель кримінального переслідування.

– Ці пропозиції також можуть бути слушними, адже на Заході прокурор спрямовує розслідування та ухвалює найважливіші процесуальні рішення, а детективи працюють над розкриттям злочинів. Нам слід подумати, як саме виписати повноваження слідчого, аби він не перетворився на помічника прокурора «з термінових доручень», оскільки за невиконання вказівок слідчому загрожує кримінальна відповідальність, – пояснив Віктор Швець. Поправки третьої групи, за його словами, спрямовані на вдосконалення проекту «з урахуванням реальної ситуації в Україні».

Віктор Швець зазначив, що багато пропозицій народних депутатів стосувалися зміни назви кодексу, бо «кримінальний» може трактуватися як «злочинний». Щоб отримати роз'яснення з цього питання, комітет офіційно звернувся до Національної академії наук України. На думку вченої ради Інституту української мови НАН України, в назві «Кримінально-процесуальний кодекс» бракує вказівки на покарання, а тому доречнішою є назва «Карно-процесуальний кодекс України».

Також Голова комітету звернув увагу на те, чи достатньо буде шести місяців для набрання чинності новим КПК, як це передбачено Перехідними положеннями, аби працівники системи кримінальної юстиції (а це більш як 500 тисяч осіб) «не тільки прочитали його текст, а й зрозуміли, про що там ідеться».

На думку Віктора Швеця, хоч який досконалий Кримінально-процесуальний кодекс, зрештою, ухвалить Верховна Рада, та якщо в Україні не буде справедливого правосуддя, Кодекс не виконає своєї функції.

Член-кореспондент Національної академії правових наук, доктор юридичних наук, суддя Конституційного Суду у відставці Микола КОЗЮБРА зазначив, що в проекті кодексу є чимало напрацювань, які заслуговують на підтримку. Водночас потрібно зробити все можливе, щоб покращити цілу низку положень законодавчого акта. Зокрема, йдеться про те, що в проекті містяться сумнівні, з точки зору відповідності Конституції, норми, надмірно перебільшена роль прокуратури, «фактично знівельовано задекларовану самостійність слідчого, є суперечності у визначеному принципі змагальності, відверто спотворена сама ідея суду присяжних», – наголосив Микола Козюбра.

Академік Національної академії правових наук, доктор юридичних наук, суддя Конституційного Суду у відставці Михайло КОСТИЦЬКИЙ зауважив, що проект КПК представляє молода генерація людей, котрі «не нюхали пороху в прокуратурі, суді чи правоохоронних органах», а отже, не мають так званої професійної деформації від тривалої роботи в цих системах.

– Бажання синтезувати й використати в Україні американський і європейський досвід заслуговує найвищої похвали, водночас це не означає, що вони, як і будь-які автори, не убезпечені від помилок, а тому потрібно зробити все можливе для покращення документа, – наголосив Михайло Костицький. На його думку, Кримінально-процесуальний кодекс насамперед має слугувати забезпеченню громадянам доступу до правосуддя, можливості захистити себе.

Член-кореспондент Національної академії правових наук, доктор юридичних наук, перший заступник голови Комітету з питань правової політики Сергій ГУСАРОВ вважає, що ініційований Президентом України проект КПК є революційним: «Це черговий крок у запровадженні якісно нової системи правових засобів захисту людини, суспільства й держави від кримінальних правопорушень. Кодекс істотно вдосконалює процедури кримінального судочинства та закріплює в них неупереджений і швидкий розгляд кримінальних справ». Говорячи про передбачене скасування стадії додаткового розслідування та скорочення термінів кримінального провадження, він зазначив, що ці новели потребують від працівників правоохоронних органів підвищення власної кваліфікації, адже вони не зможуть усунути можливі помилки в тій чи іншій справі під час додаткового розслідування, оскільки цей етап скасовується.

– Щоб покращити якість роботи слідчого, необхідно забезпечити правоохоронців сучасною спецтехнікою, підвищити рівень їхньої професійної підготовки, негайно збільшити фінансування. Якщо цього не зробити, то, знаючи реальний стан грошового забезпечення й наявну плинність кадрів, а також зважаючи на нові можливості сторони захисту, прогнозований відсоток виправдувальних вироків буде значно вищий, ніж передбачені експертами 20–25 відсотків від загальної кількості вироків, – наголосив Сергій Гусаров.

Доктор юридичних наук, заслужений юрист України Олександр МИХАЙЛЕНКО вважає, що відмова від стадії порушення кримінальної справи не відповідає традиції, історії, теорії та практиці регулювання розслідування злочинів. Він підкреслив, що деякі норми проекту кодексу потребують уточнення. Зокрема, це стосується статті 242, яка не припускає проведення експертизи для з'ясування питань права. На думку Олександра Михайленка, окремі випадки розслідувань обставин порушення правил дорожнього руху, техніки безпеки, можуть потребувати залучення спеціалістів, що є цілком нормальною практикою.

Автор: Олексій СИЩУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Новини 5 грудня: Укрбуд, ціни на бензин та “євробляхи” Сьогодні, 06 грудня

Віцепрезидент ЄБРР розповів про претензії до України через ПриватБанк Вчора, 05 грудня

Прем'єр Болгарії відповів Путіну на звинувачення щодо "Турецького потоку" Вчора, 05 грудня

Кернел придбав завод "Елада" за 21 мільйон доларів Вчора, 05 грудня

"Оцифровка" території України коштуватиме понад 275 мільйона Вчора, 05 грудня

Гонтарева потрапила до топ-16 жінок, які надихають читачів Financial Times Вчора, 05 грудня

Якщо Північний потік-2 добудують, транзиту через Україну не буде — Коболєв Вчора, 05 грудня

Зеленський планує продовжити закон "про особливий статус" після Нормандського саміту Вчора, 05 грудня

У Зеленського готові до зміни Конституції після "Нормандських переговорів" Вчора, 05 грудня

Україна пропонує змінити "представників Донбасу" у складі ТКГ у Мінську Вчора, 05 грудня