Куди летять «повітряні змії»?

Молодь потребує захисту від спокуси хакерів

Використання новітніх інформаційних технологій створює можливості доступу до різноманітних баз даних, установлення телекомунікаційного зв’язку незалежно від годин доби і державних кордонів. Одночасно з перевагами комп’ютеризації постає ціла низка проблем, розв’язання яких ще й досі поза межами українських законів.

Особливістю комп’ютерної сфери є те, що безпомилкових програм у ній не буває. Якщо в іншій галузі будь-який проект можна виконати з великим запасом надійності, то в інформаційних технологіях і програмах така надійність дуже умовна, а в багатьох випадках майже недосяжна. Це, у свою чергу, призвело до появи нового виду правопорушень – комп’ютерної злочинності. Йдеться про феномен, породжений можливостями майже безкарного вчинення протиправних дій у сфері, наглухо закритій для необізнаних людей.

Сам термін «комп’ютерна злочинність» з’явився в зарубіжній пресі ще півсотні років тому, коли виявили перші порушення з використанням електронно-обчислювальних машин (ЕОМ). Сьогодні це явище посилюється не тільки в локальному (національному), а й навіть у планетарному масштабі. На думку вітчизняних кримінологів, ЕОМ – багатообіцяльне знаряддя для вчинених антизаконних дій насамперед у банківській сфері. Економічні збитки від таких злочинів уже зрівнялися з перевагами, отриманими від утілення досягнень ЕОМ у життя. А соціальні й моральні втрати взагалі не піддаються оцінці.

Прикрі факти промовляють самі за себе. Наприклад, у такій інформаційно розвиненій країні, як США, щорічні матеріальні збитки від комп’ютерної злочинності вже давно перевищують десятки мільярдів(!) доларів. Звісно, в Україні цифри набагато менші. Але в нас цей вид злочинності має досить високу латентність: правоохоронцям відомо лише 10–15 відсотків схожих випадків, оскільки потерпілі неохоче надають інформацію (це може зашкодити їхній репутації або спричинити повторні злочини).

Зрозуміло, що загроза інформаційному ресурсу держави – загроза національній безпеці. На жаль, законодавчі норми й положення в цій сфері ще й досі чітко не визначені. Причина загальновідома: розвиток науково-технічного прогресу створює благодатне підґрунтя для крадіжки грошей з електронних систем взаєморозрахунків, несанкціонованого використання ЕОМ (для отримання власності або послуг), пошкодження або знищення комп’ютерних мереж і програм, проникнення до чужих баз даних, незаконного копіювання чи фальсифікації даних, шантажу, інформблокади, шпіонажу тощо.

Один із найпоширеніших комп’ютерних злочинів – так званий повітряний змій. Для цього потрібно лише відкрити у двох банках по невеличкому рахунку. Далі гроші переводяться із одного банку до другого і навпаки (з сумами, що поступово збільшуються). Хитрість полягає ось у чому: ще перед тим, як банкіри з`ясують, що перерахунки не забезпечені необхідною сумою, до них надходить повідомлення про перекази (до того ж сума першого переказу менша за наступну). Цей цикл повторюється багато разів. «Повітряний змій» піднімається вище й вище, доки на рахунку не з’явиться досить пристойна сума: фактично вона постійно «перескакує» з одного рахунка на інший, штучно збільшуючи свої віртуальні розміри. Потім гроші швидко знімають, а власник рахунка відразу зникає.

На практиці до такої гри залучають велику кількість банків. Тоді сума накопичується швидше і кількість доручень про переказ не досягає підозрілої частоти. Можна уявити такого собі комп’ютерного шпигуна, який залучається до банківської мережі, проводить розвідку, генерує всілякі запити, фіксує й аналізує отримані відповіді. Поставити перепону такому хакеру практично неможливо.

Боротися з цими злочинами покликані фахівці СБУ, МВС і Державної служби України з питань технічного захисту інформації. Свої дії вони завершують на стадії встановлення кримінальної відповідальності за конкретне порушення. Проте цього замало. На рівні держави необхідно, по-перше, якомога тісніше співпрацювати з міжнародними структурами й правоохоронцями інших країн. По-друге, не можна забувати про правове виховання молодого покоління, яке тільки починає опановувати комп’ютерні ази. Інакше наша молодь поповнюватиме лави хакерів та електронних піратів, які запускають віруси (наприклад, «троянського коня»), щоб перевести на свій рахунок певну суму з різних фінансових операцій.

Автор: Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ