передплата Українською | In English

№15, серпень 2006

Київщина вже крокує до реформиКиївщина вже крокує до реформи

Поділитися:

Ще донедавна Київської обласної ради серед регіональних самоврядних громад України наче не існувало. На перший погляд, декому з читачів це може видатися дивним. Річ у тім, що регіональні ЗМІ зазвичай повідомляли про сесії та прийняті рішення, однак загальноукраїнські, особливо центральні, видання роботу депутатського корпусу столичної області не висвітлювали, а отже, на теренах держави про Київщину практично нічого не знали. Чому?
Можливо, її керівники були не зацікавлені у популяризації роботи своєї ради, яка, бувало (коли посади голови ради й облдержадміністрації обіймала одна особа), працювала мало не у втаємничених умовах? А можливо, вона не приймала оригінальних, цікавих і сміливих рішень?
Очевидно, і те й друге. Та вже перші сесії Київської обласної ради нинішнього, п'ятого, скликання одразу заявили про себе своєю сміливістю і навіть амбіційністю. Про ці та інші не менш цікаві аспекти роботи депутатського корпусу Київщини розмова нашого кореспондента з головою обласної ради Володимиром МАЙБОЖЕНКОМ.

– Передусім хочу наголосити, що від попереднього скликання нинішня рада відрізняється не лише кількісним, а й насамперед якісним складом. Адже вибори відбулися на партійній основі. А це означає, що відповідальність за стан соціально-економічного розвитку області, його поліпшення, повинні узяти на себе ті політичні сили, яким довірили жителі Київщини. Ми повною мірою усвідомлюємо свою відповідальність і зробимо все для того, щоб виправдати високу довіру виборців.
Тому прагнемо, щоб про перші кроки й позиції нашої принципово нової ради більше знали не лише в області, а й в Україні. Знали, що вона не пасинок облдержадміністрації, а приймає серйозні й зважені рішення, піклується про поліпшення життя мешканців області.

– Цікаво, представники яких політичних сил увійшли до складу нинішньої облради?
– Із 120 депутатських мандатів Блок Юлії Тимошенко отримав 66 місць, «Наша Україна» – 16, СПУ – 14, Партія регіонів – 11, Народний блок Литвина – 7, Український народний блок Костенка та Плюща – 6.
Раніше в Київській облраді за кількості 70 депутатських місць було 8 комісій і, мабуть, тому вона не відзначалася якимись оригінальними чи сміливими рішеннями. Нині у раді 19 постійних комісій. До їх складу ми залучили депутатів із більшості, створеної фракціями БЮТ, НСНУ, СПУ, і меншості. Робота комісії істотно позначилася на активності ради, її рішеннях.

– У вас тепер три заступники, один з яких – перший, чи не є це порушенням чинного законодавства? А ще при раді створено виконавчий комітет, чого також ніколи не було. Чим спричинені ці рішення ради?
– Так ми робимо відповідно до потреб конституційної реформи, якою передбачено передання функцій виконавчої влади від держадміністрацій виконкомам місцевих рад. А це й передбачає створення виконкомів, зокрема й при обласній раді.
Протест прокуратури області про законність призначення трьох заступників голови відхилено на другій сесії облради. Ми вважаємо, що вчинили законно, оскільки дотримуємося положень Європейської Хартії про місцеве самоврядування, яку ратифіковано Україною 11 вересня 1997 року і яка набула чинності з 1 січня 1998 року. Три заступники голови на 19 постійних комісій сьогодні є оптимальним варіантом.
На другій сесії ми затвердили новий регламент, положення про президію та постійні комісії ради.
Зауважу, організаційний етап ми пройшли досить успішно. До осені плануємо підготувати стратегічний план соціально-економічного розвитку області на рік і п'ятиріччя, так, як це свого часу було зроблено у Київраді.

– Чи не призведуть такі рішення сесії, прагнення окремих депутатів підвищити роль ради, перерозподілити обов'язки між представницькою і виконавчою гілками влади до руйнації всієї чинної нині управлінської вертикалі в області?
– На мою думку, для таких побоювань немає підстав. Навпаки, ця управлінська вертикаль тільки зміцніє, працюватиме набагато ефективніше. В новутворених управліннях з питань бюджету та фінансів, соціально-економічного розвитку та соціально-гуманітарної політики, в інших працюватимуть фахівці, які прийматимуть професійні, виважені рішення.
Ми плануємо з часом створити робочу групу із депутатів Київських міської та обласної рад, щоб виробити принципову політику, стратегію і тактичні кроки щодо вирішення земельних питань. Звичайно, ми не заціквалені у розростанні Києва за рахунок земель області. Тому що воно може доходити до невизначених кордонів. І якби у світі дотримувалися такої логіки, то, приміром, Париж міг би стати всією Францією.
Далі. Продаючи землю на аукціонах, обласний бюджет отримує лише одноразове поповнення. Ми вважаємо, що набагато ефективнішими капіталовкладеннями в землю є залучення інвестицій, оскільки це дасть можливість отримувати регулярні надходження. Обласна рада виступає за те, щоб усі земельні процеси були достатньо прозорі, демократичні й легітимні. Їх неодмінно мають розглядати місцеві ради, громада області також повинна брати участь в обговоренні та прийнятті рішень.
Депутати облради мали досить серйозні запитання до колишнього голови облдержадміністрації Євгена Жовтяка; було створено комісію, однак вона не одержала вичерпних відповідей на всі запитання. І ми прийняли рішення продовжити роботу комісії. Останню крапку поставимо, коли їй нададуть усі документи та відповіді.
Ми очікуємо, що найближчим часом земля на території всієї області, а не лише в районах, прилеглих до столиці, може значно подорожчати. Тому земельне питання буде одним із пріоритетних в роботі облради.

– Виступаючи на сторінках газет, по радіо, телебаченню, ви тим самим надаєте великого значення інформуванню про роботу ради. А яке ваше ставлення до засобів масової інформації?
– Роль засобів масової інформації у діяльності обласної ради важко переоцінти. Ми працюємо відкрито. То й інформація в ЗМІ про таку роботу має бути постійною й об'єктивною. Саме тому вже на першій сесії ми розглядали питання інформаційного простору Київщини. Наголошувалося, що органам місцевого самоврядування фактично перекрито доступ до мас-медіа. Досить часто виступи окремих керівників нагадують самопіари. Це жодним чином не сприяє усебічному інформуванню населення. Кошти, які надавали для цього з обласного бюджету, використовувалися неефективно. Припинилося фінансування комунального підприємства «Київ-медіа».
Тому депутати зійшлися на тому, що час уже в області мати і власне комунальне телебачення. Ми створили постійно діючу групу з депутатів та журналістів, яка ще ретельніше вивчить ситуацію, що склалася в медіа-просторі області, і внесе пропозиції з її поліпшення.

– А як ви, Володимире Володимировичу, розцінюєте це інтерв'ю журналу «Віче»?
– Останнім часом «Віче» стає дедалі цікавішим і популярнішим. Гадаю, парламентський журнал має більше розповідати про досвід роботи рад і стати настільним виданням для депутатів усіх рівнів – від народних депутатів України до обласних, міських, районних, сільських і селищних рад, бути їхньою трибуною і школою самоврядування передусім.
Інтерв'ю на сторінках «Віча» велика честь для мене.


Яків ГАЛЬЧЕНКО,
кореспондент газети Верховної Ради
«Голос України» спеціально для «Віча».

PS. Коли матеріал готувався до друку, редакцію повідомили, що між обласною радою та облдержадміністрацією укладено угоду про співпрацю у вирішенні всього комплексу питань соціально-економічного розвитку області на 2006 –2011 роки. Відтепер обидві регіональні гілки влади налаштовані працювати як єдина об'єднана спільною метою команда. Хай їм щастить.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Україна та Естонія домовились про технічне та фінансове співробітництво Сьогодні, 27 листопада

Мінцифри: Україна піднялася в рейтингу індексу електронної участі ООН Сьогодні, 27 листопада

В Європі вперше судитимуть дипломата з Ірану за тероризм Сьогодні, 27 листопада

Заступник Шевченка став членом наглядової ради Нацдепозитарію Вчора, 26 листопада

Профспілка "Антонова" має намір судитися через створення наглядової ради Вчора, 26 листопада

США відтермінували блокування TikTok Вчора, 26 листопада

Громадська рада Нацкомісії з тарифів хоче, аби "Нафтогаз" продавав газ на біржі  25 листопада

У Криклія заперечили інформацію про можливе звільнення: "Міністр працює" 25 листопада

Криклій може втратити крісло міністра інфраструктури – джерело 25 листопада

Новини 24 листопада: ФОПам роздадуть по 8 тисяч, українцям анулюють борги, на новорічні свята хочуть локдаун 25 листопада