Український слід на теренах світової науки

У багатьох винаходах, що вплинули на розвиток цивілізації, найцінніших надбаннях світової науки є «український слід», тобто інтелектуальний внесок учених, народжених українською землею. Черговим свідченням цього стала презентація третього тому книжкової серії «Хай не гасне світ науки», яка відбулася в Національній парламентській бібліотеці України. 

Задум створити це фундаментальне видання з'явився в доктора фізичних наук провідного наукового співробітника Інституту фізики НАН України Василя Шендеровського ще тоді, коли він разом із відомою журналісткою Еммою Бабчук започаткував науково-пізнавальну програму «Нехай не гасне світ науки», що звучала в ефірі Першого канала Національної радіокомпанії України на самому початку нового століття. Героями цих хвилюючих пристрасних розповідей були науковці — вихідці з України, яких називали талановитими, видатними, геніальними, проте їм не вистачало ще одного визначення — відомі. Бо, зробивши визначний внесок у світову науку, удостоївшись престижних міжнародних нагород, серед яких навіть є Нобелівські премії, вони залишалися маловідомими, а то й зовсім забутими на батьківській землі.  

Василю Шендеровському довелося наполегливо, часто по крихтах, збирати невідомі факти про талановитих співвітчизників, по суті, повертаючи їхні імена із забуття. У трьох томах оприлюднено 150 життєписів видатних українців. Водночас це віхи розвитку науки і техніки. Як не згадати, що Борис Грабовський, практично довівши можливість електронної передачі на відстань рухомого зображення, заклав основу телебачення, що Любомир Романків винайшов чипи, без яких не можна уявити сучасну електротехніку, а Іван Пулюй дав можливість робити діагностику як людського організму, так і різних технічних виробів, першим відкривши Х-промені, хоча їх прийнято називати рентгенівськими...

Примітно, що під час телеінтерв'ю перед початком презентації, відповідаючи  на прохання журналіста виокремити кілька найяскравіших постатей, автор назвав такими всіх 150 його героїв. Усіх їх він вважає світочами науки.

Учасники презентації заслужений журналіст України Емма Бабчук, відомий історик Василь Єременко, головний редактор видавництва «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана кандидат юридичних наук Михайло Заблюк та інші промовці особливо відзначили виховне значення книг В. Шендеровського, поділяючи думку автора, що байдуже ставлення до минулого, відсутність історичної пам'яті — велика проблема нашого суспільства, наша біда, можна сказати, духовна хвороба. Якщо ми не знаємо, хто ми, не вміємо шанувати  видатних людей, то не поважаємо самих себе. І як тоді сподіватися, що нас поважатимуть інші? Тож наклад у 2000 примірників вочевидь недостатній для такої книги, як «Хай не гасне світ науки». До речі, попередні томи вже й перевидані та перекладені англійською мовою, а ось третій В. Шендеровському довелося видавати без спонсорської допомоги. Тим більше заслуговує на вдячність автор, завдяки подвижницькому труду якого український слід у світовій науці став помітнішим і яскравішим.   

Олександр МАЛІЄНКО.