передплата Українською | In English

№3, лютий 2012

Рідний дім гривні

Поділитися:

Увести в обіг гривню було заплановано на перше півріччя 1992 року – через кілька місяців після прийняття Постанови Президії Верховної Ради України «Про національну валюту в Україні». Виготовлення грошових знаків замовили закордонним фірмам і майже водночас заходилися створювати власне виробництво – Банкнотно-монетний двір.
Нині це – рідний дім гривні.
Справжнім скарбом нинішньої України можна назвати й створений Національним банком України комплекс підприємств із виготовлення грошових знаків. Кожна з його складових – Фабрика банкнотного паперу, Банкнотна фабрика та Монетний двір – матимуть 2012-го чи то ювілей, чи то якусь віху-ознаку.

20 років минає, відколи заснували виробництво банкнотного паперу. 15 – відколи здали в експлуатацію у Малині на Житомирщині Фабрику банкнотного паперу, і 15 – відколи виготовили першу партію банкнотного паперу для гривні. Усталений технологічний процес, в якому бавовняне волокно перетворюється на банкнотний папір, доповнено цілою низкою заходів, пов’язаних із виготовленням спеціальних елементів захисту – водяних знаків, уведення спеціальних волокон, стрічок тощо (загалом можна застосовувати до дванадцяти видів захисту). Знов-таки спеціальні матеріали й хімікати забезпечують високий рівень механічної міцності паперу, його технологічність і довговічність.

Ключове значення у технічному переозброєнні протягом 2009–2010 років мало обладнання з формування двошарового паперового полотна, що значно підвищило рівень захисту та забезпечило якісне введення широких захисних стрічок із різноманітними оптичними ефектами на збільшеній у півтора разу швидкості папероробної машини. Інновації тривають, зокрема завершується впровадження технології виготовлення паперової основи для банкнот з поліпшеною стійкістю до зношення та забруднення і навіть з антибактеріальними властивостями.

Нині фабрика здатна виготовляти на рік понад 3 000 тонн високозахищеного паперу трьох десятків найменувань. Найпопулярніші з них: банкнотний для всіх номіналів національної валюти, папір для паспортів, чеків, лікарняних листків, акцизних марок і всього спектра бланків цінних паперів.

Наш банкнотний папір успішно конкурує на світовому ринку. Торік малинські майстри виготовили більш як 300 тонн захищеного паперу на замовлення французької компанії. Український високозахищений папір також поставлявся для потреб Індії, Азербайджану, Молдови.

Друга ланка виробництва паперових грошей – Банкнотна фабрика, яка стала до ладу 1994 року. Дизайнери створюють графічні елементи захисту за допомогою цифрового програмного забезпечення. Вони містять різноманітні розетки, стрічки, сітки (зокрема антисканерні), мікротексти, приховані зображення, наскрізні елементи. Все це стає нездоланними перешкодами для фальшивомонетників.

Нещодавно на Банкнотній фабриці освоєно новітню установку цифрового лазерного гравіювання на металі. У результаті вдесятеро скорочено тривалість технологічного процесу виготовлення друкарських форм для інтагліо (рельєфного друку). Якщо за старою технологією це робили 30 днів, то за новітньою – усього за три. А якість роботи високоточного лазера не викликає жодних зауважень. Використання ж орловського офсетного друку при виготовленні гривні – своєрідна візитівка не тільки підприємства, а й усієї держави. Адже Україна входить до четвірки країн світу, які застосовують орловський офсетний друк на банкнотах. Він дає змогу створити зображення з різким переходом одного кольору в інший без розривів, накладання або зміщення ліній малюнка. Такими унікальними технологіями послуговуються також Японія, Китай і Росія.

У друкарському цеху працюють чотири лінії, укомплектовані машинами серії «Супер» (Super): «Супер Сімултан» (Super Simultan) – «Супер Орлов Інтаґліо» (Super Orlof Intaglio) – «Супер Нумерота» (Super Numerota). За робочу зміну через одну таку машину проходить 45 тисяч аркушів, а вся фабрика може видавати до двох мільярдів банкнот на рік. І на кожній із них фахівець розрізнить щонайменше три різні види друку, а спеціальні машини ще виявлять і невидимі для людського ока елементи зображення, зроблені особливими фарбами за власними рецептурами Банкнотно-монетного двору. Зокрема люмінесцентні, металізовані, магнітні тощо, що проявляються лише під дією ультрафіолетових чи інфрачервоних променів або в електромагнітному полі. Все це елементи захисту, кількість яких неможливо полічити на окремо взятій банкноті.

Але самі банкноти обов’язково потрібно і порахувати, і пронумерувати. Це неодмінна вимога до грошових знаків. Підрахунок й остаточний контроль якості виконують у цеху оброблення продукції. Тут теж нещодавно здійснено технічне й технологічне оновлення, кожна банкнота проходить ретельний комп’ютерний контроль за десятками параметрів. Якість роботи новітньої системи контролю просто вражає: на сьогодні не зафіксовано жодного випадку потрапляння неякісної банкноти в обіг.

Монети – це реальна можливість утілення в зображеннях символів державності, демонстрація світові високих технологічних можливостей. Власну виробничу базу з карбування розмінних, обігових, пам’ятних і ювілейних монет, нагородної продукції Україна отримала в квітні 1998 року, коли було введено в дію вітчизняний Монетний двір. Відтоді виготовлено понад 10 мільйонів пам’ятних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів.

Монета, передусім пам’ятна, – своєрідний витвір мистецтва, виплеканий відомими в країні художниками та скульпторами. Серед них – Роман Чайковський, Володимир Дем’яненко, Володимир Атаманчук, Микола Кочубей, брати Олександр і Сергій Харуки та інші. На шляху до споживача монета проходить довгий технологічний шлях. Отримавши художній ескіз, скульптор у відділі розроблення дизайну виготовляє гіпсову модель, в інструментальному цеху спеціальний редукційний верстат переносить точну копію зображення на металеву заготовку, гравери доводять її до потрібної кондиції для виготовлення карбувального штемпеля. І лише ніжним жіночим рукам довірено відполірувати робочий інструмент до дзеркального блиску, що дає змогу карбувати монети найвищої якості «пруф» (це коли художнє зображення на монеті має матову поверхню, а поле – дзеркальну).

До речі, пам’ятні монети в Україні карбують за допомогою сильного пресового натискання, а не удару, як на більшості монетних виробництв світу. Це поліпшує якість пластичної деформації металу монети – золота, срібла, нейзильберу чи мідно-нікелевого сплаву. Пам’ятні монети оздоблюють голографічними зображеннями, дорогоцінним і напівдорогоцінним камінням, нанесенням локального золотого покриття, спеціальних фарб на елементи дизайну – технологічні інновації не мають меж.

2010 року було завершено технічне переоснащення цеху карбування розмінних та обігових монет. Він здатний продукувати до 700 монет за хвилину. Важлива складова – автоматизований комплекс пакування та зберігання монет, який дає змогу ретельно контролювати весь технологічний процес. А йдеться про півтора мільярда штук монет на рік.

Іще один підрозділ Монетного двору – цех виготовлення орденів і медалей. З 2008 року лише Банкнотно-монетний двір виготовляє всі державні нагороди. Та й значки народних депутатів роблять саме тут. Наприкінці 2010 року було закуплено комплекс необхідного обладнання і в стислі строки впроваджено у виробництво технологію художнього лиття. Ливарне виробництво значно гнучкіше й економніше за штампувальне, коли до 40% дорогоцінного металу йде у відходи. Та найсучасніше обладнання не замінить ручної праці під час покриття нагород гарячими й холодними емалями, оздоблення дорогоцінним камінням чи збирання готових виробів з окремих деталей. Високопрофесійні майстри вкладають у це свою душу й хист.

Як кожне сучасне підприємство, що прагне бути конкурентоспроможним, Банкнотно-монетний двір Національного банку України націлений на опанування новітніх технологій, технічне оновлення. Як розповів генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ Олександр КІРЕЄВ, нині на часі оновлення устаткування та програмного забезпечення Банкнотної фабрики, що працює вже майже 18 років. Встановлено обладнання для нанесення на банкноти новітнього захисного елемента за технологією «Spark».
До речі, його вже можна було побачити на пробній партії 50-гривневих купюр, спеціально надрукованих до 20-ї річниці НБУ.

Розпочинаючи третє десятиліття своєї діяльності, Національний банк України планує поступово налагодити на Монетному дворі власне виробництво срібних заготовок для карбування пам’ятних і ювілейних монет, відмовившись від закордонних закупівель.
А це також дасть змогу розширити можливості виготовлення так званих інвестиційних монет, збільшити їх наклад до 100 тисяч
екземплярів і вийти з ними на зовнішні ринки. Додамо, що, на відміну від пам’ятних, інвестиційні монети не мають колекційної цінності і їхня вартість залежить від ціни дорогоцінного металу. Серед привабливих перспективних напрямів також виготовлення інвестиційних зливків із дорогоцінних металів, які також, поза сумнівом, зацікавлять вітчизняних та зарубіжних споживачів.

Автор: Юрій МАТВІЙЧУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

США запевнили Україну в санкціях проти компаній, які прокладатимуть Nord Stream 2 Сьогодні, 14 грудня

Київ очікує кроків Варшави щодо українських місць пам’яті в Польщі Сьогодні, 14 грудня

Комітет Палати представників затвердив статті звинувачення у справі імпічменту Трампа Вчора, 13 грудня

"Нафтогаз" планує у 2020 роцi cтворити бiржу для торгiвлi газом Вчора, 13 грудня

Швейцарія продовжила на рік замороження активів Януковича Вчора, 13 грудня

Влада планує змінити порядок надання монетизованих пільг на комуналку Вчора, 13 грудня

Нафтогаз та Газпром ведуть перемовини у Відні — ЗМІ Вчора, 13 грудня

Україна і Молдова підписали меморандум щодо постачання газу Вчора, 13 грудня

Німецький міністр звинуватив Путіна в спробі виправдати вбивство в Берліні Вчора, 13 грудня

Реструктуризація "зеленого" тарифу: Мiнекоенерго не пiдтримує запропонований нардепами сценарiй Вчора, 13 грудня