Піратські пристрасті: на кону тепер людські життя

– Тепер убивство заручників стане частиною наших правил... Віднині будь-хто, спробувавши визволити полонених із наших рук, збиратиме мертві тіла. Більше не буде випадків, коли заручників урятують, а ми потрапимо до в’язниці, – пролунало в заяві піратів після оголошення вироку двом сомалійським злочинцям, котрих влада США в серпні 2011 року засудила до довічного ув’язнення.

Однак таке форсування антипіратської діяльності спричинене не лише частими нападами «шукачів щастя» на цивільні судна, а швидше зміною їхньої тактики: 22 лютого 2011 року пірати вперше вбили заручників на захопленій ними яхті. Судно належало подружжю з Каліфорнії (США) Скотту і Джин Адамам, компанію яким під час поїздки до берегів Оману склали Філліс Маккей і Боб Ріггл із Сіетла. Через три дні після захоплення яхти всіх заручників було вбито.

22 листопада 2011 року за ініціативою держав, котрі беруть участь в антипіратській кампанії у складі різних інтернаціональних сил безпеки, Рада Безпеки ООН прийняла Резолюцію № 2020 щодо піратства біля берегів Сомалі. Вона передбачає кримінальне переслідування осіб, пов’язаних із актами піратства, та пропонує всім державам внести до їхнього кримінального законодавства відповідні статті. Крім того, РБ закликала країни–члени ООН: створити спеціалізовані судові інстанції для переслідування осіб, підозрюваних у піратстві як на території Сомалі, так і в регіоні загалом; долучитися до активної співпраці щодо обміну інформацією про піратські напади та надання необхідних даних Інтерполу (Міжнародній організації кримінальної поліції) задля створення глобальної бази даних, що стосуються діяльності піратів.

До того ж термін дії мандата першої в історії Євросоюзу військової морської операції для боротьби з піратством біля берегів Сомалі «Atalanta» (започаткованої за результатами засідання Ради міністрів ЄС 10 листопада 2008 року на виконання Резолюції РБ ООН № 1814 від 15 травня 2008 року) продовжено до грудня 2012 року (згідно з рішенням Ради ЄС № 2010/766/CFSP від 7 грудня 2010 року). А на початку 2012 року ЄС може навіть продовжити діяльність місії до 2014 року, бюджет якої 2011 року становив 8,05 млн. євро.

1) запобігання та протидія проявам піратства у водах Червоного моря, Аденської затоки, західної частини Індійського океану, включно з територіальними водами Сейшельських островів, – загалом на території 4 млн. кв. км;

2) захист цивільних суден, які виконують завдання в рамках Світової продовольчої програми ООН, зокрема шляхом присутності на суднах озброєних підрозділів;

3) вживання необхідних заходів, уключаючи застосування сили, для запобігання спробам та втручання у спроби здійснення актів піратства або озброєного пограбування;

4) захист кораблів у межах так званого Міжнародного рекомендованого транзитного коридору для проходу суден;

5) взаємодія з країнами, структурами та організаціями, що представлені в регіоні для боротьби з піратством.

Найактивнішу участь у місії беруть Іспанія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди й Бельгія, а також країни, котрі не є членами ЄС: Норвегія, Хорватія, Україна та Чорногорія.

Офіцер Військово-морських сил Збройних Сил України розпочав виконання службових обов’язків у складі штабу операції «Atalanta» (м. Нортвуд, Велика Британія) ще в листопаді 2010 року. Восени 2012-го українські військові планують розширити участь нашої держави в цій операції, направивши до складу багатонаціональних сил літак Ан-26. Розглядається можливість залучення в перспективі персоналу та засобів ЗСУ до чергування у складі бойових тактичних груп ЄС, зокрема країн Вишеградської четвірки (Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина).

У західній частині Індійського океану (що є найнебезпечнішою з точки зору піратської діяльності) боротьба з піратами нині ведеться також у рамках операції НАТО «Ocean Shield» та завдяки діяльності змішаної оперативної групи 151 (CTF-151, до складу якої входять судна Австралії, Франції, Німеччини, Італії, Пакистану, Канади, Данії, Туреччини, США, Великої Британії, Республіки Корея, Нідерландів, Сінгапуру та ін.).

У ході цієї операції (дію котрої також продовжено до кінця 2012 року), крім боротьби з піратством як першочергового завдання, командування НАТО намагається допомогти країнам регіону застосовувати власні механізми протидії морській злочинності. На сьогодні в районі Африканського Рогу задіяно дві групи швидкого реагування – SNMG1 та SNMG2 (англ. Standing NATO Maritime Group, тобто Постійна військово-морська група НАТО), до складу яких входять підрозділи ВМС Канади, Данії, Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Іспанії, США, Великої Британії, Греції, Італії та Туреччини.

Окрім того, патрулювання нестабільних морських коридорів здійснюють спецпідрозділи Росії, Китаю, Республіки Корея, Індії, Ірану, Японії, Малайзії, Саудівської Аравії та Ємену. Найнебезпечнішими у світі маршрутами вважаються: басейн Індійського океану, де зафіксовано 95% усіх нападів на судна (зокрема, в Аденській затоці); Гвінейська затока; узбережжя Нігерії, Бангладеш та Індонезії; Малаккська протока; басейн Червоного моря; узбережжя Атлантичного океану в районі Перу, Венесуели, Гаїті та Бразилії.

Тож, дякувати долі, вперше за останні три роки в піратському полоні немає жодного громадянина України. 3 листопада 2011-го з рук піратів визволено захоплене 1 січня в Аденській затоці судно «MV Blida», з-поміж 27 членів екіпажу якого 6 українців.

– Це непересічна подія. Те, що в піратському полоні немає жодного українця, ми можемо констатувати вперше за три роки, – зазначив прес-секретар МЗС України Олександр Дікусаров. За його словами, в період з 2008 року захоплено та здійснено напади на 40 суден, на борту яких перебували 187 українських громадян.

Автор: Юлія ЦИРФА