У полоні вічно голодного чудовиська

На вернісажі творів Євгена Волобуєва «Усе життя – живопис» у Національному художньому музеї України зібралося багато прихильників творчості легендарного живописця.

2012-го майстрові виповнилося б 100 років. Експоновані роботи потрапили до виставкової зали з колекції НХМУ та з майстерні художника. Теплі й зворушливі образи на картинах перегукувалися з настроєм предметів, що оточували митця за життя: філіжанок, рушників, глечиків, берестяних аркушів… Відвідувачі також побачили маловідомі малюнки, начерки майбутніх творів, які прочинили сторонньому оку дверцята творчої лабораторії Євгена Всеволодовича.

Дочка художника Наталя представила на відкритті експозиції свіжовидану книжку «… Реализм – это такое сильное, живучее, огромное, вечно голодное чудовище…». До неї ввійшли спогади, роздуми художника, документи, ескізи, що були знайдені в майстерні вже після смерті Євгена Волобуєва.

Свого часу художник із сумом констатував:
«У мені від народження було закладено програму на живопис, а засоби для її виконання були дуже обмежені. Такі, як енергія, практичний здоровий розум… Мені довелося все життя заощаджувати сили, відмовляючись від усього на світі в ім’я реалізації програми. У результаті я зробив дуже мало, а втратив, мабуть, дуже багато. Але інакше я не міг, і якби почав жити спочатку, все було б так само».

Автор: Ніла ІВАНЕНКО