№13, липень 2006

Нами правлять закони, а не якісь конкретні особи?

Цінність Конституції полягає насамперед у тому, що вона встановлює певні параметри нашої поведінки, в яких ми є вільними, оскільки нами правлять закони, а не якісь окремі особи.

16 липня 1990 року Верховна Рада України ухвалила Декларацію про державний суверенітет України

Бути суверенним – це super
Слово «суверенітет» походить від латинського super – над, зверху. Український народ проголосив себе сувереном – зверхником. Це привілей, який радше є обов'язком, якого не уникнути, не перекласти на варяга, від нього не сховатися на хутірцеві. Зверхник не належить собі. Тільки він може сказати: держава – це я. Суверенітет втрачається разом із гідністю.
Прийняття декларації стало першим кроком до відновлення історичної справедливості, відродження української державності, соборності українського народу та його земель. У ній визначено найпринциповіші позиції, які орієнтували народ на створення самостійної правової держави, на розвиток демократії, всебічне забезпечення прав і свобод людини. Спираючись на декларацію, 24 серпня 1991 року було прийнято Акт про проголошення незалежності України.
Декларацією підтверджено самовизначення української нації, народовладдя, принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу й судову, територіальну цілісність України в межах наявних кордонів, гарантії екологічної безпеки та культурного розвитку. Україна урочисто проголосила про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, що не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів. І це потрібно пам'ятати нині, коли ведуться дискусії про рівень співпраці з НАТО.
Як і Конституція Пилипа Орлика та Четвертий Універсал Центральної Ради, декларація стала актом, який засвідчив ступінь політичного розвитку. Однак її особливість у спрямованості в майбутнє. Політико-правові акти, укладені в 1710 і 1918 роках, виявились обірваними шляхами. Декларації могла б судитись інша доля. Однак у преамбулі Конституції її не згадано як одну з основ, хоч у самому акті зазначається: «Декларація є основою для нової Конституції, законів України». Причиною стало речення з прикінцевих положень: «Декларації використовуються для укладання Союзного договору». Кон'юнктурна довага потягла весь акт на дно.
Найгостріша проблема сьогодення – становище української мови – може розв'язуватися на принципах, проголошених ще у 1990 році. П. 2, ч. 8 декларації зазначає: «Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя». За 15 років існування Українська держава не виконала цього завдання. Узаконення панівного становища російської фактично є нехтуванням цінностями, які зумовили утвердження суверенітету. Чи потрібен суверенітет зросійщеній Україні? Чи підтримала б теперішня Верховна Рада це положення декларації?
Декларація стала фундаментом державності. Будуючи Україну, залишаймося на ньому. І все буде super!

Родіон ГРАБОВИЧ.
Ця думка великого французького мислителя-енциклопедиста, письменника, поета й музикознавця Жан-Жака Руссо практично стала провідною на науково-практичному семінарі «Історія конституційного процесу, становлення конституційного права України», що відбувся в Інституті законодавства Верховної Ради з нагоди десятиріччя Основного Закону нашої держави.

Нагадав постулат Руссо і досвід Франції у змінах Конституції саме задля реалізації принципів демократії представник Президента України в Конституційному Суді, колишній перший заступник Голови цієї інституції, доктор юридичних наук, професор Володимир Шаповал. Однак ті зміни, що їх зазнала Конституція України в результаті реформи, такими не є, більше того, вони – передчасні, зазначив він.

Якби зміни до Основного Закону готувалися за участю фахівців, а прийняття документа не було таким заполітизованим, «багатьох екзотичних сюжетів удалося б уникнути». Натомість нині, враховуючи помилки, закладені в законі, приречена жити вся держава – так загалом Володимир Шаповал окреслив сучасний стан конституційного регулювання в Україні, його проблеми та перспективи.

Своє бачення історичних паралелей виклав директор Інституту законодавства Верховної Ради, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко. На його думку, концепція Конституції від листопада 1990 року – це «єдина концепція, яка писалася саме вченими без політичного замовлення. Вона була дуже професійна, бо в її створенні брали участь такі провідні вчені, як покійний нині перший Голова Конституційного Суду України професор Юзьков, нині активно діючі вчені Василенко, Козюбра, Мартиненко, Шаповал, а ми тоді, як молоді представники юридичної служби Апарату Верховної Ради, забезпечували цю діяльність. І шкода, що той проект так і не реалізували. А його проблема полягала в тому, що він був суто науковий. Далі був тривалий і тернистий шлях». А паралелі? Згадав Олександр Любимович і слова Грушевського про політичний нарцисизм, і про міфологізацію Конституції Пилипа Орлика…

Дискусію вчених викликав виступ завідувача кафедри муніципального права Академії муніципального управління, голови Товариства конституційного права, професора Володимира Кампо на тему «Становлення новодемократичного конституціоналізму в Україні: проблеми теорії і практики».

Попри критичні зауваження до змін, що набрали чинності з 1 січня 2006 року, лунали думки про необхідність продовження шляху реформ, особливо стосовно розв'язання проблем розвитку місцевого самоврядування. Цьому присвятив виступ академік Василь Борденюк, керівник Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Про невідворотність конституційного реформування йшлося у виступі головного консультанта Інституту законодавства Верховної Ради, кандидата юридичних наук Ренольда Давидова. Причому зміни відбуватимуться, на думку промовця, не лише з міркувань політичної доцільності, а передусім з юридичних вимог.

«Шануйте Кримінальний кодекс, і все буде гаразд», – навів слова відомого героя і згадав навіть про творчість Володимира Висоцького на тему Кримінального кодексу академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук Володимир Тихий. Його виступ було присвячено проблематиці захисту конституційних норм у Кримінальному кодексі України:

– Здобуток Конституції – це визнання, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю. Це базовий принцип, покладений в основу Кримінального кодексу України, ухвалений на розвиток положень Основного Закону. Кодекс захищає конституційні цінності від злочинних посягань, служить запобіганню злочинам. Тож його норми слід тлумачити й застосовувати, суворо дотримуючись Конституції. У разі невизначеності в питанні про відповідність їй застосованого закону або закону, котрий підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу чи за власною ініціативою зупиняє розгляд справи й звертається із вмотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України. А вже він, керуючись статтею 150 Основного Закону, може порушити перед Конституційним Судом питання про відповідність певного закону Конституції України.

Замість резюме
Що ж, великий мислитель Жан-Жак Руссо тут цілком правий. У цьому на практиці переконують вітчизняні досвідчені вчені й утілюватимуть у майбутньому їхні колеги, котрі підвищували свою кваліфікацію з курсу «Законодавча діяльність» і одержали в Інституті законодавства відповідні сертифікати. Щоб таки справді нами правили закони…

Автор: Галина ГАЛИНА

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня