№13, липень 2006

МАГАТЕ: за рік до «золотого» віку

29 липня 2006 року Міжнародне агентство з атомної енергії – МАГАТЕ відзначає 49 років свого існування. Останні важливі позиції МАГАТЕ – ставлення до ядерної програми Тегерана та звіт про наслідки Чорнобильської катастрофи. З моменту піку протистояння МАГАТЕ та США ці дві теми – чи не найвизначальніші в оцінці організації з боку громадськості й фахівців світу. І, безперечно, України. Чого вартий лише звіт МАГАТЕ стосовно Чорнобиля. Мабуть, довго «думали», щоб він був такий (як тут культурніше сказати?)... несподіваний.

Статут МАГАТЕ ухвалено 26 жовтня 1956 року в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. А почало діяти агентство у Відні з 29 липня 1957 року. Воно має два основні завдання: контроль за мирним використанням атомної енергії та забезпечення того, щоб допомогу організації не було використано у військових цілях.
Система безпеки МАГАТЕ ґрунтується на суворому контролі за використанням ядерних матеріалів.
Організація щорічно представляє доповідь про свою діяльність Генеральній Асамблеї ООН і, за потреби, – Раді Безпеки ООН.
Збирає інформацію про кожний аспект ядерних технологій і поширює її за допомогою своєї Міжнародної ядерної інформаційної системи з Відня. Разом із ЮНЕСКО керує Міжнародним центром теоретичної фізики в Трієсті (Італія) та має три лабораторії для вивчення можливого практичного застосування принципів ядерної фізики. Співпрацює з ВООЗ з проблем використання радіації в медицині та біології.
В МАГАТЕ – 137 держав-членів. Керівні органи: Генеральна конференція усіх країн-членів, яку скликають щороку. Рада керуючих складається з 35 осіб, що керують практичною діяльністю агентства. Секретаріат очолюваний генеральним директором, здійснює поточну роботу.
Штаб-квартира МАГАТЕ розташована у Відні. Агентство має регіональні відділення в Канаді, Швейцарії, Америці та Японії, а також лабораторії в Австрії і Монако та дослідницький центр в Італії.
З 1981-го по 1997 рік генеральним директором МАГАТЕ був шведський дипломат Ханс Блікс. Потім його очолив єгипетський дипломат Мохаммед аль-Барадеї.
Бюджет організації – близько 250 мільйонів доларів. Наповнюється здебільшого за рахунок внесків держав-членів. У секретаріаті агентства працюють 2, 5 тисячі осіб. Із 5 спецдепартаментів МАГАТЕ 4 (департаменти ядерної енергії, ядерної безпеки, ядерних наук і використань, технічного співробітництва) пов'язані з поширенням атомних технологій.
Україна є членом МАГАТЕ й бере активну участь у його роботі. Агентство фінансує 8 її національних проектів. Три з них реалізують підрозділи Мінекобезпеки. Держава бере участь у майже 20 регіональних проектах МАГАТЕ.
Нерозповсюдження й обриси конфлікту зі США

За Договором про нерозповсюдження ядерної зброї на МАГАТЕ покладено перевірку виконання зобов'язань його учасниками. Контрольні функції агентства, так звані гарантії МАГАТЕ, мають на меті не допустити в країнах, які не володіють ядерною зброєю, перепрофілювання атомної енергії з мирного використання на створення ядерної зброї. Отож учасники договору, що не володіють ядерною зброєю, зобов'язалися укласти з агентством угоди. Вони передбачають контроль з боку МАГАТЕ всієї їхньої мирної ядерної діяльності.

Є думка (її висловлює насамперед американське керівництво), що МАГАТЕ у зв'язку з розширенням географії досліджень у галузі створення ядерної зброї варто було б виявляти більшу активність під час інспектувань і розслідувань імовірних порушень договору про нерозповсюдження. Мовляв, організаційна структура агентства не зазнала потрібних змін для того, щоб відповідати новим вимогам часу. Тож, виступаючи 11 лютого 2004 року в Національному університеті оборони, президент США Джордж Буш заявив: «Жодна держава, стосовно якої здійснюється розслідування з приводу порушень у сфері нерозповсюдження ядерної зброї, не повинна бути представлена в Раді керуючих МАГАТЕ або в новому спеціальному комітеті. Крім того, вже наявне представництво будь-якої держави в Раді керуючих має бути припинено, якщо стосовно цієї держави починається розслідування. Від дотримання цього простого принципу залежить принциповість та успіх місії МАГАТЕ. Тим, хто активно порушує правила, не слід доручати контроль за їх дотриманням».

Спостерігачі вважають, що тут американський президент мав на увазі скандальну справу керівника проекту створення пакистанської ядерної бомби Абдул Кадир Хана. Після чого з'явилися вимоги провести розслідування МАГАТЕ стосовно Пакистану – держави, представленої в Раді керуючих організації.

Обрання аль-Барадеї керівником МАГАТЕ називають суто політичною справою. Тодішня адміністрація Білла Клінтона лише за кілька місяців до цього відсторонила його співвітчизника єгиптянина Бутроса Бутроса Галі з посади Генсека ООН. І як компенсацію Єгипет отримав інше престижне місце.

Пізніше, у 2005 році, США категорично виступили проти переобрання аль-Барадеї ще на один термін, посилаючись на так зване Женевське правило. Це домовленість 14 найбільших країн-донорів про те, що одна особа не може очолювати міжнародні організації більш як два терміни поспіль. Для інформації: США формують 1/4 бюджету МАГАТЕ.

Сам аль-Барадеї мав підтримку більшості членів Ради керуючих МАГАТЕ. До того ж його попередник Ханс Блікс очолював агентство упродовж чотирьох термінів (тобто 16 років). Аль-Барадеї непогано себе зарекомендував: під його керівництвом організація не викликала підозр у корупції або інших порушеннях. За 7 років роботи він не зіпсував відносин із жодною країною-членом. Окрім США.

Однак 9 червня 2005 року Держдепартамент США оголосив, що все-таки голосуватиме за обрання аль-Барадеї. Очевидно, припускають аналітики, США не змогли отримати на свою підтримку необхідну кількість голосів країн – членів Ради керуючих МАГАТЕ. І аль-Барадеї виявився єдиним кандидатом, висунутим у встановлений регламентом термін.


Іранське питання

Якщо пригадувати всю історію питання, не вистачить сторінок цього номера журналу. Тому згадаємо деякі події, пов'язані з оцінкою МАГАТЕ та світом ядерної програми Ірану. Вони відбувалися недавно.

З 12 по 14 червня 2006 року у Відні тривала сесія Ради керуючих МАГАТЕ. На ній порушувалася й тема іранської ядерної програми. За кілька днів до початку сесії серед представників 35 країн–членів Ради керуючих розповсюдили спеціальну доповідь генерального директора щодо виконання угоди про гарантії з Іраном. У документі, як стало відомо ЗМІ, підтверджувався факт, що Тегеран розпочав роботи із збагачення урану на каскаді зі 164 центрифуг. Щоправда, відзначалося, що всі роботи із збагачення урану здійснюються під частковим контролем агентства.

За деякими відомостями, серед членів Ради керуючих циркулювали два документи: один – від імені США, другий – від ЄС. В обох був заклик до МАГАТЕ зажадати від Тегерана розпочати переговори за пропозицією «шістки». Адже Верховний комісар Євросоюзу з питань зовнішньої політики і безпеки Хав'єр Солана 6 червня цього року, перебуваючи з візитом у Тегерані, передав іранській стороні пропозиції «шістки» щодо розв'язання іранської ядерної проблеми.

За п'ять днів до цього у Відні зустрілися міністри закордонних справ Росії, США, Китаю, Великої Британії, Німеччини та Франції. Було схвалено пакет пропозицій, розрахованих на згоду Ірану зупинити роботи зі збагачення урану. Як заявив за підсумками зустрічі глава російського МЗС Сергій Лавров, пропозиції охоплюють три сфери: ядерну програму Ірану, економічне й торговельне співробітництво з Тегераном та гарантії безпеки.

Була й офіційна реакція Тегерана. Спочатку представник МЗС Хамід Реза Асефі повідомив журналістів, що деякі пункти в пакеті пропозицій «шістки» для його країни неприйнятні. «Ірану варто вивчити отримані пропозиції. Ми вважаємо, що деякі пункти в пакеті пропозицій для нас прийнятні. Але водночас у ньому є деякі двозначності й пункти, які, на нашу думку, там узагалі не повинні бути», – заявив іранський дипломат.

З приводу плану «шістки» висловився й президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад: «У принципі цей пакет пропозицій можна назвати кроком уперед. Я доручив своїм колегам уважно вивчити його. Настане час, і ми дамо відповідь на ці пропозиції, керуючись інтересами Ісламської Республіки Іран». За його словами, Іран не прагне створити ядерну зброю й воліє вести діалог, а не нагнітати напруженість. Іранський лідер наголосив, що у відносинах між державами неприпустимі однобічний підхід, тиск і приниження: «Вважаю, слово «санкції» має бути вилучено з політичного лексикону. На жаль, атмосфера залякування, що склалася в багатьох регіонах світу, позбавляє деякі країни шансу на розвиток, економічне зростання й модернізацію свого потенціалу».


Чорнобильській звіт, який приголомшив світ

5 вересня минулого року МАГАТЕ опублікувало прес-реліз під заголовком «Чорнобиль: справжній масштаб аварії». У документі стверджувалося, що «від радіаційного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що сталася майже 20 років тому, в кінцевому підсумку можуть загинути до 4 тисяч осіб. Такого висновку дійшла міжнародна група вчених, до складу котрої входять понад 100 осіб». Ця заява МАГАТЕ викликала неабиякий протест незалежних експертів і екологічних організацій. На їхню думку, в згаданому прес-релізі було занадто применшено справжні масштаби катастрофи.

Тож з'явилася альтернативна доповідь, відома як TORCH. Її підготували за ініціативою депутата Європарламенту від Партії зелених Німеччини Ребекки Хармс незалежний консультант з питань радіації в зовнішньому середовищі доктор Ієн Фейрлі та доктор філософії Девід Самнер.

Що вона засвідчила? Експерти прогнозують близько 30 – 60 тисяч надлишкових випадків смертей від раку. Що у 7 – 15 разів більше, ніж за оцінкою МАГАТЕ та ВООЗ. Прогнози надлишкової захворюваності на рак щитовидної залози – в діапазоні 18 – 66 тисяч випадків. Незалежні експерти зазначили, що через 20 років після аварії починають з'являтися інші види раку. З тривалими й без зовнішнього прояву періодами.

Не відкидаючи факту, що Білорусь, Україна та Росія внаслідок катастрофи були дуже забруднені, вчені стверджували: більш як половина чорнобильських радіоактивних опадів осіли за межами цих трьох країн, забруднивши близько 40 відсотків поверхні Європи. Кількість радіоактивного цезію-137, викинута з Чорнобильської АЕС, приблизно на третину більша, ніж за офіційними оцінками. Майже 2/3 колективної дози чорнобильської радіації отримало населення за межами Білорусі, України та Росії. Особливо в Західній Європі.

Відсутність аналізу наслідків Чорнобиля для інших країн, на думку експертів, – недогляд не наукових колективів, а директивних органів МАГАТЕ та ВООЗ. Щоб виправити цей недолік, вони рекомендували ВООЗ (незалежно від МАГАТЕ) доручити підготувати доповідь з вивчення чорнобильських радіоактивних опадів, колективних доз і наслідків для решти світу.

На жаль, зазначають фахівці, на цей момент реакція ООН чи його агентств – МАГАТЕ й ВООЗ на альтернативну доповідь TORCH (а також на пропозиції її авторів) невідома. Відшукати опубліковані висловлювання з цього приводу представників цих поважних організацій не вдається. В інформаційному відділі Представництва ООН в Україні припустили: поки що їх немає взагалі. А на нещодавніх заходах, присвячених 20-й річниці Чорнобильської катастрофи, керівники ООН і підпорядкованих структур у звітах здебільшого говорили про наслідки аварії для України, Білорусі та Росії, як найбільше постраждалих територій.

Депутат Європарламенту, величезний симпатик України Ребекка Хармс піддала критиці й назвала помилковими та неточними наукові дані щодо наслідків Чорнобильської катастрофи, наведені в звіті МАГАТЕ та ВООЗ: «Автори звіту, презентованого нещодавно у Відні, просто сфальсифікували дані стосовно Чорнобиля. Вони чомусь не взяли до уваги дослідження, проведені фахівцями Міжнародного Чорнобильського фонду, науковцями з країн колишнього СРСР. Передовсім українських фахівців. У звіті МАГАТЕ та ВООЗ стверджується: внаслідок Чорнобильської катастрофи загинули 4 тисячі осіб. У мене був шок! Адже незалежні експерти вказують на 9 тисяч осіб, чия смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою та її наслідками. Враховуючи масштаби катастрофи, площу забруднених територій, кількість населення на цих площах, обидві цифри є заниженими. Я в цьому переконана».

Тож Ребекка Хармс зробила висновок: «МАГАТЕ воліє закрити Чорнобильську тему, щоб зменшити фінансування Чорнобильських програм, котрі діють в Україні. Чиновники ВООЗ також зітхнуть полегшено, якщо переконають світ, що найбільша в історії людства техногенна катастрофа сталася 20 років тому й про неї можна забути. Не можна! Я про це постійно нагадую в доповідях і виступах на засіданнях Європарламенту. Зазначу, що чимало науковців, які співпрацювали з МАГАТЕ, пізніше вибачилися перед громадськістю й зізналися, що були неправі, оскільки користувалися невірними цифрами...».

Автор: Сергій ДОЙКО

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня