передплата Українською | In English

№23, грудень 2011

Науковий ландшафт України на тлі європейського дослідницького простору

Поділитися:

На заключній конференції «Крок до співпраці Україна–ЄС у дослідницькій сфері: досягнення та результати проекту JSO-ERA», що відбулася в Києві, підсумовано трирічну діяльність, спрямовану на розширення наукового співробітництва між нашою країною та Європейським Союзом, інтеграцію українських наукових організацій у європейські дослідницькі мережі.

Своєрідним інструментом, який відчиняє вікно в європейський дослідницький простір, для України стали так звані рамкові програми, фінансовані ЄС. Сьогодні пріоритети вже 7-ї Рамкової програми передовсім пов’язані з науковими дослідженнями та інноваціями, що мають задовольнити запити європейського промислового виробництва, слугувати підвищенню рівня європейської конкурентоспроможності у світовому вимірі, а також покращенню якості життя суспільства.

Українські вчені долучаються до участі в цих програмах, починаючи з 5-ї. А в 7-й їхнє представництво істотно збільшилося завдяки проекту ЄС «Спільний офіс підтримки інтеграції України до європейського дослідницького простору». З допомогою контактних пунктів, мережа яких розгорнута в багатьох регіонах країни, вітчизняних учених і підприємців інформують про можливість участі у проектах Рамкової програми, знаходять їм зарубіжних партнерів, надають методичні та практичні рекомендації. Поки що у програмах такого співробітництва з ЄС Україна має статус третьої (проте не зайвої) країни, тобто звільнена від фінансового внеску. А от наші вчені за виконану роботу отримують винагороду нарівні із західними колегами.

Виступаючи на відкритті конференції, віце-президент Національної академії наук України Антон Наумовець, пояснив велику зацікавленість наших учених і академічних установ у розвитку міжнародної наукової співпраці. Проект ЄС дає змогу українським науковцям проводити фундаментальні дослідження в лабораторіях, оснащених новітнім обладнанням, отримати доступ до необхідних джерел інформації і відповідне фінансування. Отже, створено умови для проведення досліджень на світовому рівні, без чого, власне, наукова робота просто не мала б сенсу.

– Кількість українських заявок і учасників, які отримують можливість фінансування наукових досліджень за рахунок коштів ЄС, зростає щороку, – зазначив у доповіді заступник голови Державного агентства України з питань науки, інформації та інформатизації Валентин Чеботарьов. – Так, остання статистика демонструє, що 714 українських науковців узяли участь у 560 проектних пропозиціях. Після проведеного оцінювання підтримано 103 проекти з внеском ЄС у 11,7 мільйона євро.

Проте, на думку В. Чеботарьова, дев’яте місце України серед учасниць 7-ї Рамкової програми, які не є членами ЄС, аж ніяк не відповідає потенціалу нашої науки. Цю думку поділяє і керівник групи експертів проекту ЄС «Спільний офіс підтримки інтеграції України до європейського дослідницького простору» Олександер Баковскі. Крім того, в одному з інтерв’ю він казав про низьку активність українських підприємств, особливо представників малого та середнього бізнесу, хоча Рамкова програма надає їм право брати участь у всіх проектах. Загалом це свідчить про складну ситуацію, у якій перебуває цей сегмент підприємництва. Утім, варто врахувати, що реалізація проекту розгорнулася в період економічної кризи й результати слід оцінювати з поправкою на цю обставину.

Директор проекту JSO-ERA Нік ван дер Ляйм на прес-конференції під час перерви в роботі форуму до позитивних результатів виконання проекту відніс і той факт, що не тільки українські науковці дізналися більше про європейських колег і їхні дослідження, а й численні західні вчені змогли відкрити для себе науковий ландшафт України. Популяризації української науки серед європейської наукової спільноти сприятиме й нове видання «Науково-технічний потенціал України», презентація якого відбулася на форумі.

…Черговий проект завершено, проте наукове співробітництво триватиме. За словами керівника відділу програм допомоги Представництва ЄС в Україні Хосе Романа Леона Лора, планується з 2013 року перейти від співпраці між окремими ученими та дослідницькими колективами до вищого інституційного рівня – між міністерствами, відомствами, політичними державними структурами. Тож ідеться не про паузу в співробітництві, а про період підготовки до виведення міжнародної наукової кооперації на нову орбіту.

Автор: Олександр МАЛІЄНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Новини 5 грудня: Укрбуд, ціни на бензин та “євробляхи” Сьогодні, 06 грудня

Віцепрезидент ЄБРР розповів про претензії до України через ПриватБанк Вчора, 05 грудня

Прем'єр Болгарії відповів Путіну на звинувачення щодо "Турецького потоку" Вчора, 05 грудня

Кернел придбав завод "Елада" за 21 мільйон доларів Вчора, 05 грудня

"Оцифровка" території України коштуватиме понад 275 мільйона Вчора, 05 грудня

Гонтарева потрапила до топ-16 жінок, які надихають читачів Financial Times Вчора, 05 грудня

Якщо Північний потік-2 добудують, транзиту через Україну не буде — Коболєв Вчора, 05 грудня

Зеленський планує продовжити закон "про особливий статус" після Нормандського саміту Вчора, 05 грудня

У Зеленського готові до зміни Конституції після "Нормандських переговорів" Вчора, 05 грудня

Україна пропонує змінити "представників Донбасу" у складі ТКГ у Мінську Вчора, 05 грудня