№23, грудень 2011

Честь. Милосердя.Честь. Милосердя.

Це – гасло Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. У лаконічній триєдності слів – глибинний зміст насиченої історії одного з найстаріших навчальних закладів України. Спираючись на славні традиції університету, його викладачі за всіх часів із честю виховували студентів заради служіння священній справі милосердя. 2011 рік для університету щед­рий на ювілеї. Перелік круглих дат не вкладається в одне речення. НМУ відзначає своє 170-річчя. 130-річчя від дня народження академіка Олександра Богомольця, ім'я якого носить. 200-річчя Володимира Караваєва, першого декана медичного факультету Університету Святого Володимира. 130-річчя Студентського наукового товариства імені Олександра Киселя.
120-річчя від дня народження знаменитого випускника
Михайла Булгакова.
Високопрофесійний науково-педагогічний колектив найпрестижнішого медичного навчального закладу країни очолює академік НАМН України, віце-президент НАМН України, член-кореспондент НАПН України, професор Віталій Федорович МОСКАЛЕНКО.

– Вельмишановний Віталію Федоровичу, хочемо разом із Вами зазирнути у рік 2003, коли ви стали на чолі Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Чи всі завдання, які ставили на початку шляху, здійснено? Що для розбудови вузу виявилося найлегшим, а що – найскладнішим? Чим пишаєтеся?

— Так, восени 2003 року я був вперше за часи діяльності навчального закладу обраний конференцією представників трудового колективу на посаду ректора, і, скажу щиро, інколи траплялися дні та вечори, коли раптом виникала думка: «Навіщо взяв на себе такий серйозний тягар?» Нині, як і тоді, усвідомлюю, що керувати провідним медичним вишем держави – велика відповідальність. Колеги з інших вищих навчальних закладів прискіпливо стежать за рухом нашого університету в галузі медичної політики, освіти, підготовки професійних кадрів. Адже наш університет сприймають як барометр та орієнтир. Занурившись у копітку роботу, відчув, як багато ще потрібно зробити. Можу сказати, що майже всі завдання із запланованих мною було виконано. Вперше в історії закладу відбулося затвердження його символіки: герба, гімну і прапору. 2004 року в університеті започаткували англомовне викладання, й торік відбувся перший випуск англомовних студентів. Чи можна говорити про розвиток університету без наявності належної матеріально-технічної бази? Звісно, ні. У квітні 2006 року відбулося урочисте закладення капсули з посланням до майбутніх викладачів і студентів університету, яка стала символом початку будівництва сучасного навчально-лабораторного комплексу з бібліотекою.

– Цього року Національний медичний університет імені
О. О. Богомольця відзначає відразу кілька ювілеїв. І передусім – своє 170-річчя...

– Останніми роками університет здолав чимало вершин і здобув важливі перемоги (зокрема золоті медалі на різних міжнародних освітніх виставках – понад десяток). Розповім лише про деякі. 2005 року заклад став співзасновником Східноєвропейської мережі університетів, до якої увійшли 35 вищих навчальних закладів із
7 країн. Високий рівень розвитку університету як потужного навчального й наукового центру засвідчив такий факт. Утримуючи передові позиції в країні за основними показниками навчально-методичної, науково-дослідницької, лікувально-діагностичної міжнародної діяльності, духовного і соціального розвитку університет має найвищий рейтинг в галузі та входить до п’ятірки найбільш визнаних вищих навчальних закладів держави. 2008 рік ознаменувався проривом у міжнародній сфері: в Оксфордському університеті (Велика Британія) та Каролінському інституті (Швеція) започатковано цикл читання лекцій провідними професорами університету за кордоном. 2010 року вперше кількість студентів, що навчаються у нас, перевищила 10 тисяч. Того ж року було відкрито аудиторію імені професора
В. Ф. Войно-Ясенецького (Святителя Луки). На авторитетному міжнародному конкурсі, що відбувався в Росії, її визнали найкращою сучасною студентською аудиторією на теренах СНД.

Окрім того, університет в усі часи славився своїми вихованцями. З-поміж його знаменитих випускників – письменник Михайло Булгаков, нобелівський лауреат, відомий кардіолог Євген Чазов. Не всі знають, що район столиці Караваєві дачі названо на честь Володимира Караваєва – першого декана університету, котрий 150 років тому вперше зробив операцію з видалення щитовидної залози без наркозу.

Іще одна дивовижна особистість — професор, видатний хірург і водночас православний священик Валентин Войно-Ясенецький. Його арештовували 96 разів. Десятки років він провів на засланні. Під час Великої Вітчизняної був головним лікарем усіх евакошпиталів Красноярська, робив унікальні операції пораненим. А за свою наукову роботу «Нариси гнійної хірургії», що стала настільною книгою для військово-польових хірургів на всіх фронтах, отримав Сталінську премію. Був архієпископом Кримським та Сімферопольським. Наприкінці ХХ століття його було канонізовано Українською православною церквою як Святителя Луку.

А яких перспективних студентів ми залишаємо на кафедрах після закінчення вузу! Вони знають по декілька іноземних мов, мають по
20–25 наукових робіт. Коли був у їхньому віці, поїздка за кордон вважалася великою подією. Наразі їм надано можливість стажуватися в різних державах світу. Цього року ми залишили на кафедрах 37 випускників.

– Завдяки впровадженню нових технологій, залученню прогресивної техніки медицина йде вперед. Зрозуміло, що провідному медичному університету країни не обійтися без технічного переоснащення...

– У нас є все для того, щоб студенти опанували професію лікаря та провізора. Безперечно, в деяких аспектах ми поступаємося європейським вузам, але є і те, чому вони можуть позаздрити. Приміром, маємо власну стоматологічну клініку на триста крісел, яка оснащена обладнанням останнього покоління, найсучаснішими лабораторіями та діагностичною апаратурою. До нас прагнуть потрапити на навчання з-за кордону саме тому, що ми – на передовому рубежі стоматологічних технологій, тому, що кожний студент має можливість вчитися на робочому місці під керівництвом класних спеціалістів. Є в клініці суперсучасні фантомні класи для навчання. Щодня там отримують медичну допомогу близько півтори тисячі пацієнтів.

– Університетська наука – ще один вельми важливий чинник руху закладу вперед. Як оцінюєте динаміку розвитку наукового сектору у виші за роки Вашого керівництва?

– Протягом цього часу у складі університету з’явилися нові потужні наукові підрозділи: Інститут проблем патології (торік тут опубліковано 108 статей, отримано 29 патентів); Інститут імунології та алергології, що переміг у проведеному конкурсі на фінансування новітніх технологій; Інститут гігієни та екології, де підготовлено 439 гігієнічних нормативів та регламентів їх безпечного використання. Торік виконано наукових досліджень на загальну суму близько 6,4 мільйона гривень.

Кількість студентів, які здійснюють наукову роботу, збільшилася майже в чотири рази. Багато з них є членами Студентського наукового товариства імені
О. Киселя, найстарішого студентського наукового об’єднання Києва, що цього року відзначатиме 130-річний ювілей. Щорічно студенти університету публікують близько тисячі наукових робіт.

За ці роки надзвичайно зросла кількість та якість наукових конференцій і з’їздів різного рівня. Нинішнього року – традиційно на Всесвітній день здоров’я – відбулася чергова Міжнародна конференція за участі керівництва Регіонального бюро ВООЗ та представників із понад 20 країн світу.

Університетом укладено понад 40 угод із міжнародними організаціями й закладами. За час свого існування університет підготував понад 85 тисяч лікарів та провізорів, в тому числі за роки незалежності України більш ніж четверту їх частину. Серед наших випускників понад 3 тисячі фахівців з числа іноземних громадян, які представляють
67 країн світу. В стінах нашого закладу сформувалися та плідно працюють видатні наукові школи, знані не тільки у нашій державі, а й у Європі та світі. Активно співпрацюємо з
ВООЗ та ЄРБ ВООЗ.

Університет є учасником 27 освітніх та 49 наукових міжнародних проектів. Це – єдиний медичний навчальний заклад країни, який став партнером у програмі Європейського Союзу Erasmus Mundus, що забезпечує мобільність студентів і викладачів. Ті, хто досконало знають іноземну мову, мають можливість навчатися й стажуватися за кордоном. Наші студенти і магістри здобувають знання у провідних вишах Європи: Каролінському інституті в Швеції (там, де присуджують Нобелівські премії у галузі фізіології та медицини), Університеті Гумбольдта в Німеччині, Університеті Аристотеля у Греції тощо. НМУ приєднався до асоціації підписантів Великої хартії провідних університетів світу (Magna Charta), Італія, м. Болонья.

Крім того, можна позаздрити нинішнім студентам, які мають широкі можливості для ознайомлення з роботою провідних наукових закладів столиці України, найновішими напрямами пошуків відомих учених. Важко переоцінити значення внеску навчально-науково-виробничих об'єднань, які працюють на базах НДІ урології, нейрохірургії, радіаційної медицини. Цей напрям роботи розвиватиметься і в майбутньому, адже для наших студентів відкриті двері понад 25 науково-дослідних інститутів Національної академії наук та Національної академії медичних наук України.

– Очолюваний Вами навчальний заклад відомий своєю потужною та розгалуженою клінічною базою, що, певне, також є базою науково-практичною. Чим вона особлива?

– Клінічні кафедри університету розташовані на 139 базах (8,1 тисячі ліжок), де щорічно лікують близько 250 тисяч хворих, приймають понад 12 тисяч пологів та проводять до
70 тисяч операцій.

Можу запевнити, що сьогодні клінічні кафедри мають потрібне устаткування. Коштом університету придбано дороге обладнання для лікувально-діагностичного та навчального процесів. Сподіваюся, фінансове становище університету буде потужним і стабільним. Це дасть можливість і надалі поліпшувати його модернізацію та технічне переоснащення.

— Що, на Вашу думку, мають робити педагоги, аби випускники виходили у велике життя, озброєні ідеалами добра та співчуття?

– Якщо в людини немає співчуття та милосердя, як вона надаватиме допомогу? Ми обов’язково анкетуємо наших студентів, аби зрозуміти, що спонукало їх обрати медицину як справу життя.

Виховній складовій у навчальному процесі приділяється велика увага. Зокрема, студентському самоврядуванню, духовності та різнобічному творчому розвитку майбутніх фахівців. З 2008 року укладаються та успішно реалізуються угоди про співпрацю між студентським парламентом і адміністрацією університету. Прочитано цикл лекцій представниками духовенства.

Ствoрено умoви для самoрoзвитку молодої людини. У нас діють 23 колективи художньої самодіяльності
(у тому числі – п'ять народних).

Навчитися чуйності можна, долучившись до діяльності факультетських «груп милосердя» (волонтерів), до яких входять студенти та лікарі-інтерни, що надають постійну допомогу хворим на онкологічні захворювання, ВІЛ/СНІД, особам з обмеженими фізичними можливостями, ветеранам, малозабезпеченим, дітям, позбавленим батьківського піклування.

– Щиро дякую за інтерв’ю.

Розмову вела Ніла ІВАНЕНКО.

Фото Ольги ПРОКОПЧУК
та з архіву університету.
www.nmu.edu.ua

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня