Сподіваємося, парламент не байдужий до безпеки на дорогах

З липня 1936 року Рада Народних Комісарів Союзу РСР прийняла постанову про створення в системі НКВС Державної автомобільної інспекції. За 70 років, що минули відтоді, служба ДАІ пройшла нелегкий шлях розвитку й становлення. Вже після розвалу радянської імперії наші вітчизняні реформатори внесли пропозицію вважати початком відліку історії української ДАІ 14 квітня 1997 року. Саме того дня Кабмін прийняв постанову, якою оголошено положення про Державну автомобільну інспекцію МВС України. А вже в липні минулого року указом Президента України цю службу передбачено реформувати. За умов тотальної автомобілізації без чіткої організації дорожнього руху, встановлення жорсткого контролю за поведінкою водіїв і пішоходів з боку відповідної служби нам аж ніяк не обійтися.
Про це розмова нашого кореспондента Віктора ГАЯ з начальником Департаменту ДАІ МВС України генерал-майором міліції Сергієм КОЛОМІЙЦЕМ.

– Сергію Геннадійовичу, що сьогодні діється на автошляхах держави?
– Iнтенсивний розвиток автомобiльного транспорту не лише сприяє задоволенню потреб суспiльства, а й має негативнi наслiдки. Кількісне зростання автомобiльного парку в Україні призводить до посилення iнтенсивностi руху, а недосконалість чинного законодавства в цій сфері сприяє зниженню дисципліни на автошляхах – усе це разом спричинює зростання аварійності.
Після затвердження у 2001 році Верховною Радою змін до Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» в державі внаслідок дорожньо-транспортних пригод щорічно стали гинути в середньому на 2 тисячі осіб більше.
І хоча нинішнього року вдалося знизити аварійність, загальна кількість загиблих і травмованих учасників дорожнього руху залишається значною.
Можу сказати, що дитячі трагедії на автошляхах здебільшого на совісті дорослих – батьків, учителів та й співробітників ДАІ. З юними учасниками руху слід працювати постійно.

– Доводилося чути скарги, що працівників ДАІ на автошляхах дуже мало, законодавство недосконале, тому, мовляв, водії вважають, що їм усе дозволено...
– Одразу зауважу, що це не відповідає дійсності. У жодній державі світу працівники служби, на яку покладено контроль за безпекою дорожнього руху, не стоять на кожному перехресті. Сьогодні наші автоінспектори патрулюють у місцях найбільшої концентрації дорожньо-транспортних пригод, на магістральних трасах, аварійно-небезпечних ділянках автошляхів у великих містах та обласних центрах. Працівники патрульної служби чергують на вулицях районних центрів та інших населених пунктів, а також здійснюють нагляд за дорожнім рухом.
На сьогодні чисельність працівників Державтоінспекції сягає майже 15 тисяч 800 осіб. З них 15 342 – служать у регіональних підрозділах.
Серед основних завдань Державтоінспекції – організація і регулювання дорожнього руху, контроль за технічним станом транспортних засобів, реєстраційно-екзаменаційна діяльність, нагляд за дорожнім рухом, оформлення ДТП, профілактика правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Для підвищення професіоналізму наших співробітників регулярно проводимо атестації. Працюють кваліфікаційні комісії. Призначення на посаду відбувається на конкурсних засадах. Високий професіоналізм, знання нормативно-правових актів, належна фізична та спеціальна підготовка – це основні критерії добору працівників на службу в Державтоінспекції. Маємо й базовий навчальний заклад – Донецький інститут внутрішніх справ. Саме тут готують висококваліфікованих фахівців ДАІ.
Проте безпечні й комфортні умови на вулицях і дорогах держави залежать і від самих учасників руху. Тому не обійтися без організаційних і практичних заходів, що дають змогу забезпечити підвищення правового рівня населення з питань безпеки дорожнього руху, знизити рівень дорожньо-транспортного травматизму. Для цього потрібно щонайперше переглянути законодавчу базу, яка регулює правовідносини у сфері безпеки дорожнього руху, а також запровадити загальнодержавну систему навчання наших співвітчизників Правил дорожнього руху.

– Чи є певні критерії оцінки службової діяльності співробітників ДАІ?
– Основним критерієм оцінки службової діяльності інспекторів є стан аварійності на закріплених за ними територіях, рівень загального громадського порядку та громадська думка про їхню роботу. Наразі ми проводимо комплекс заходів, спрямованих на гармонізацію стосунків працівників ДАІ з учасниками дорожнього руху. З цією метою запроваджено низку новацій. Так, автоінспекторам категорично заборонено безпідставно зупиняти транспортні засоби. Зупинка можлива лише з причини грубих порушень Правил дорожнього руху. До того ж інспектор, який зупинив такого правопорушника, має якнайшвидше скласти адміністративний протокол. А розпочинати його оформлення він повинен одразу після зупинки транспортного засобу. До того ж працівник Державтоінспекції зобов'язаний відрекомендуватися: назвати свої посаду, звання, прізвище та підрозділ, в якому проходить службу. На вимогу водія інспектор має пред'явити своє службове посвідчення.
Зупинка транспортного засобу для перевірки його на предмет викрадення можлива лише за умови, якщо в працівника ДАІ у відомості значиться автомобіль відповідної марки та кольору.
Хочу також відзначити, що контроль за швидкісним режимом відтепер здійснюється лише під час проведення спеціальних рейдів та з відповідного дозволу на це керівництва підрозділу.

– Світова та європейська практика свідчить, що ефективне технічне оснащення працівників дорожньої поліції дає змогу уникнути емоційних контактів зі водіями та пішоходами. Що вже маємо ми в цьому плані?
– Так, це правда. Зроблено перші кроки і в Україні. Це, зокрема, встановлення спеціальних відеокамер спостереження за поведінкою учасників дорожнього руху. Нині декілька таких пристроїв уже встановлено в Києві. Це допомагає не лише контролювати транспортні потоки, а й активізувати пошук викрадених автомобілів, відстежувати місця заторів та своєчасно ліквідовувати причини їх виникнення. Вирішується питання щодо встановлення таких відеокамер на виїздах з великих міст, зокрема Дніпропетровська, Донецька, Одеси, решти обласних центрів.
Спеціальними датчиками облаштовані службові автомобілі співробітників Державтоінспекції Києва, Київської області та спецпідрозділу «Кобра». За їх допомогою відстежуються маршрути пересування автопатрулів. Це значно полегшило процес керування патрульними автомобілями: черговий відстежує його місцеперебування й надсилає на місце ДТП екіпаж, який перебуває найближче до місця автопригоди.
Щодо технічного оснащення вітчизняної Державтоінспекції загалом, то воно ще недостатнє – всього 70 відсотків від потреби.

– Сергію Геннадійовичу, вже проведено реорганізацію Державтоінспекції, змінено структуру, функції, створено Патрульну службу. Які зміни до законодавства має внести Верховна Рада?
– Це стосується назви самої служби ДАІ: ми підготували відповідний законопроект. Загалом передбачаються зміни до десяти законів України.
Чинна система розгляду адміністративних справ за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, на жаль, не забезпечує дотримання принципу невідворотності покарання. Внаслідок перевантаження судів загальної юрисдикції кожен другий порушник Правил дорожнього руху фактично уникає покарання. Згідно зі статистикою, торік до судів із підрозділів ДАІ надійшло понад три мільйони адміністративних справ, проте тільки щодо 65 відсотків із них було ухвалено рішення. Однак їх практична реалізація не перевищувала 36 відсотків.
Також сьогодні практично відсутній механізм реалізації прав і обов'язків органів державної влади щодо затримання, заборони експлуатації транспортних засобів у випадках, передбачених нормативно-правовими актами, та забезпечення усунення правопорушень і виконання накладених стягнень.
Ми переконані, що основною причиною правового нігілізму на автошляхах є незначні суми штрафів. Адже за більшість адміністративних правопорушень нині передбачено покарання в розмірі від 8,5 до 17 гривень. Особливо непокоїть нас те, що відсутні реальні важелі впливу на водіїв, стосовно яких задокументовано факт перебування за кермом у нетверезому стані, або тих, хто не реагує на сигнали регулювальника чи працівника міліції про зупинку, безкарно виїжджає на смугу зустрічного руху, чим наражає на небезпеку і себе, і життя та здоров'я законослухняних учасників дорожнього руху.
Відсутність у посвідченні водія інформації про місце його фактичного проживання та чіткого нормативного врегулювання необхідності посвідчення особи пішохода створює можливості для уникнення ними відповідальності за правопорушення. Тож реально кожен четвертий протокол про порушення Правил дорожнього руху залишається в судах без розгляду. Рішення про позбавлення прав водія за керування автотранспортом у стані сп'яніння судді приймають лише в кожному десятому випадку.
Усе це враховано у відповідному законопроекті, який ми підготували й надали до Верховної Ради України минулого скликання. Проте для розгляду він жодного разу не був внесений до порядку денного. Сподіваємося, що новий парламент не відкладатиме в довгу шухляду цю важливу справу.

– Сподіватимемося на це й ми. А поки що від наших читачів бажаємо українській ДАІ успіхів у наведенні порядку на автошляхах.
– Спасибі на доброму слові!