«Люди! Доки серця стукають, пам’ятайте…»

На варті Вічного вогню – Одеська гімназія № 7

Сьогодні часто можна почути гасла про необхідність військово-патріотичного виховання молоді, особливо школярів. І хоча всі гілки влади, політичні сили та прості громадяни добре це розуміють, ситуація рік у рік не покращується. Як правило, ті, хто за це відповідає, скаржаться на брак коштів. Але, даруйте, чи багато потрібно для того, щоб пам’ятати, знати й бути вдячними тим, хто віддав за нас своє життя та подарував мирне небо?

В Одеському навчально-виховному комплексі «Гімназія
№ 7 – спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови», яку очолює заслужений працівник освіти України, член координаційної ради Національної мережі шкіл майбутнього Світлана МЕЛЬНИК, військово-патріотичне виховання молоді не формалізоване, а органічно вплетене у навчально-виховний процес.

Нинішнього літа в гімназії № 7 відкрили музей Великої Вітчизняної війни «Цих днів не згасне слава». Це закономірний підсумок копіткої роботи у сфері патріотичного виховання молоді. Багаторічну пошукову роботу класних колективів було втілено в проектах «Ветеран живе поруч», «Мій родовід», «Мій прадід – переможець», «73 героїчні дні»…

– Гімназисти не раз ставали переможцями міських та обласних конкурсів: «Зірниця», «Пісня в солдатській шинелі», «Стежка до генерала». За несення почесної вахти в Одесі на посту № 1 караул гімназії не раз отримував звання зразкового і був нагороджений грамотами й дипломами, а також удостоєний честі нести ювілейну почесну вахту в місті-герої Керч як представник Одеси, – розповідає заступник директора гімназії з виховної роботи Марія Долгій.

Слід зазначити, що вже традиційними в навчальному закладі стали лінійки пам’яті біля обеліска Невідомому матросові з покладанням квітів і запалюванням свічок, відвідування катакомб у селі Нерубайське – місця партизанської слави й Меморіалу 411-ї та 412-ї батарей. Своєрідним апофеозом ефективності системи патріотичного виховання в гімназії № 7 стала участь у міжнародному проекті «Союз 2009 і 2010 – спадкоємці Перемоги» у Російській Федерації, звідки гімназисти привезли чимало призів!

Ось і цього разу з нагоди 70-ї річниці героїчної оборони Одеси й завершення почесної вахти пам’яті, яку несли на посту № 1 старшокласники, гімназисти брали участь у церемоніях урочистого покладання квітів до пам’ятника Невідомому матросу та вшанування пам’яті воїнів Великої Вітчизняної війни.

Того дня Алея Слави зустріла гімназистів солонуватим морським бризом та яскравим теплим сонечком, яке своїми променями нібито нагадувало присутнім, що це Вахта скорботи й суму за загиблими героями. Очі хлопчиків і дівчаток були прикуті до почесної варти старшокласників, які на чолі з учнем 10–А класу Левом Кусіком, чітко карбуючи крок, наближалися до поста № 1.

Відчувається, що тиждень проведений у варті, не минув для гімназистів даремно.

– Вони просто на очах подорослішали та посерйознішали, стали дисциплінованішими, у них з’явилася стройова виправка, – розповідає заступник директора гімназії з навчально-виховної роботи Олена Саблукова.

Цікаво, що готуватися до Вахти пам’яті 42 гімназисти розпочали ще під час літніх канікул. Бажаючих, за словами Олени Володимирівни, було більш ніж досить.

Почесна варта наближається до пам’ятника, розгортається в шеренги та завмирає за командою «Струнко!». Урочистий мітинг відкриває начальник управління освіти і науки Одеської міської ради Валерій Шупарський, який нагадує присутнім про важливість патріотичного заходу біля пам’ятника Невідомому матросові, в якому вже чотири десятиліття одеські школярі беруть участь. Він закликає дітей бути гідними пам’яті їхніх прадідів, котрі віддали своє життя за незалежність нашої держави.

Слово надається директору комунального позашкільного навчального закладу «Одеський міський центр військово-патріотичного виховання учнівської молоді. Пост
№ 1» Юрію Михальову, який у короткій промові щиро дякує старшокласникам та керівництву НВК «Гімназія № 7» за сумлінне виконання своїх обов’язків протягом тижня.

– Відчувається, що гімназисти за рівнем своєї підготовки набагато вищі за школярів, – каже Юрій Анатолійович, – це готові захисники Вітчизни.

Згодом директор НВК «Гімназія № 7», заслужений працівник освіти України Світлана Мельник зачитує наказ по навчальному закладу, після чого відбувається нагородження учасників вахти почесними грамотами та фотографіями. Першими отримують відзнаки начальник варти Лев Кусік та його заступники Ян Симоненко й Богдан Клевец. Хлопці вже не вперше беруть участь у таких заходах і вважають їх корисними.

– Ми добре усвідомлюємо, що без минулого немає майбутнього, а тому пишаємося своєю історією, – кажуть мої співрозмовники.

До нашої бесіди долучаються інші діти, розповідають про свої враження від варти, адже протягом тижня вони прибирали територію біля меморіалу, вчилися збирати та розбирати зброю, опановували стройові прийоми та ази військової дисципліни…

Кульмінацією урочистостей стало виконання Реквієму, який щогодини лунає на Алеї Слави біля пам’ятника Невідомому матросові. Після оголошення хвилини мовчання гімназисти схиляють голови та завмирають.

– Люди! Доки серця стукають, пам’ятайте!.. – лунає голос диктора з гучномовця, обличчя гімназистів стають не по-дитячому серйозними, розумієш, як необхідні їм сьогодні ось такі заходи.

Мати старшокласниці Марії Капарчук, Наталія Миколаївна, розповідає, що дуже задоволена тим, що її донька брала участь у Вахті пам’яті. Вона висловлює подяку керівництву гімназії № 7 за те, що не на словах, а на ділі дбають про патріотичне виховання юнаків та дівчат.

– Ви бачили, як горіли очі дітей, коли лунав Реквієм? – запитує мене директор «Одеського міського центру військово-патріотичного виховання учнівської молоді. Пост № 1» Юрій Михальов. – Це потрібно не загиблим, це потрібно живим!

І має рацію. Адже саме з любові до Батьківщини, національної самосвідомості та дбайливого ставлення до своєї історії починається формування свідомого громадянина України, якому вже завтра доведеться взяти на себе відповідальність за майбутню долю країни!　

Фото автора.

Автор: Євген ТИЩУК