№19, жовтень 2011

Рух до Європи. Прогрес помітили й нові рубежі обіцяють у грудні

Визнання європейських прагнень країн Ініціативи «Східне партнерство» членами Євросоюзу, а відтак і визначення відповідності нинішніх стандартів суспільного життя та впроваджуваних реформ необхідному для поглиблення співпраці з організацією рівню були провідною темою саміту Ініціативи у Варшаві (29–30 вересня 2011 року). У принципі, саме визначення пріоритетів, закріплених у заключних документах зустрічі, не стало «новим словом» у галузі євроінтеграційних процесів за участі держав пострадянського простору: секторальна інтеграція, поглиблення двосторонньої співпраці в політичній та соціально-економічній сферах, залучення держав–учасниць «СП» до участі у програмах ЄС – ключові засади розбудови та поглиблення кооперації між країнами ЄС і п’ятіркою держав, що колись входили до складу СРСР.

Однак важливіше, мабуть, те, на яких умовах ці держави зміцнюватимуть співпрацю зі Старим Світом. Усе, за словами Голови Ради Євросоюзу Германа Ван Ромпея, залежить від їхньої поваги до демократії, дотримання прав людини та забезпечення верховенства права. «ЄС визнає європейські прагнення та європейський вибір деяких партнерів, – зауважив у виступі Ван Ромпей. – Але дозвольте мені зауважити дещо парадоксальне: ми потребуємо, щоб наші партнери самі допомогли нам. Що рішучішою буде ваша відданість продовженню дієвих реформ і відстоюванню наших спільних цінностей, то більше ви зможете покладатися на Євросоюз».

Під час зустрічі з Президентом України Віктором Януковичем Голова Ради ЄС схвально оцінив євроінтеграційні прагнення України, зокрема повідомивши, що в Євросоюзі чекають на саміт Україна–ЄС, який має відбутися у грудні 2011 року. До цього часу необхідно завершити роботу над двосторонніми документами, щоб вивести відносини України та ЄС на новий рівень і продовжувати реформи.

У свою чергу, Віктор Янукович зазначив, що для нашої держави принципово важливим на сьогодні є відображення в майбутній Угоді про асоціацію перспектив членства України в Євросоюзі. За його словами, українська сторона добре розуміє, що під час ратифікації підписаних із ЄС угод це питання обговорюватиметься парламентами кожної із країн–членів ЄС, а тому наші партнери в Європі, й особливо наші друзі в Польщі, «мають із розумінням ставитися до того прогресу, якого сьогодні досягнув на цьому шляху офіційний Київ.

Обговорюючи питання створення зони вільної торгівлі, Віктор Янукович зауважив, що наразі українські бізнес-кола «свідомо підходять» до цього кроку. І додав, що свою точку зору стосовно створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, безперечно, мають висловити об’єднання товаровиробників України. Адже державі не потрібен «черговий бюрократичний документ»: мають реально створюватися умови для зростання економіки й, на цій основі, – для піднесення добробуту наших громадян.

Останнє стало метою Першого бізнес-форуму «Східного партнерства», проведеного за ініціативою ЄС у польському містечку Сопот 30 вересня. Власне, йдеться про першу в історії «СП» зустріч підприємців і бізнесменів із урядовцями та очільниками Євросоюзу та вироблення спільних підходів до підтримки приватних ініціатив і розвитку підприємництва в ЄС і на Сході за умов кризи. Для України цей форум – «перевірка дією» її готовності до підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, наголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні Генрик Літвін.

Перший бізнес-форум «Східного партнерства» зібрав понад двісті представників бізнес-структур із держав ЄС та країн–учасниць відповідної Ініціативи. «Економічний елемент «Східного партнерства» надзвичайно важливий. Адже головне завдання форуму – налагодити контакти між європейськими та українськими бізнесменами для здійснення спільних проектів і ділових ініціатив. Ми також маємо ухвалити рекомендації та пропозиції європейського бізнесу єврочиновникам для подолання кризових явищ, поліпшення ділового та інвестиційного клімату і в ЄС, і у країнах «Східного партнерства». Не менш важливо й просто поглибити співпрацю між європейськими Заходом і Сходом», – зазначив керівник форуму, один із керівників Польської конфедерації приватних підприємців «Левіатан» Яцек Адамський.

За результатами ж зібрання виявилося, що Україні насамперед потрібно подолати серйозні внутрішні проблеми, аби на рівних співпрацювати з європейськими партнерами: вона має перебудувати систему відносин між владою та приватним бізнесом, по-справжньому боротися з корупцією і позбутися політики преференцій для «свого» бізнесу.

З боку ж України наголошувалося на нагальній потребі «конкретних дій» із метою наповнення Ініціативи «Східного партнерства» практичним змістом, що має ґрунтуватися «на принципах спільної власності та взаємної відповідальності як держав-партнерів, так і країн–членів ЄС». Більше того, «СП» має стати важливим допоміжним інструментом у розвитку відносин держав-партнерів із ЄС та сприянні їхнім євроінтеграційним прагненням. При цьому повинно бути далекосяжним проектом і не створювати жодних обмежень щодо тих держав, які зацікавлені в інтеграції до Євросоюзу й готові брати відповідні зобов’язання.

Однак з огляду на те, що сама Ініціатива розроблена саме як новий механізм співпраці з країнами колишнього соціалістичного табору, що межують із ЄС на Сході, незрозуміло, як Євросоюз, котрий щойно переформатував механізм власної «політики сусідства» (до складу якої входить, до речі, й ініціатива «СП»), може поступитися власним зовнішньополітичним вектором.

Окрім того, під час саміту офіційно та неофіційно звучала тема судового процесу над Юлією Тимошенко. Політики з Польщі, високопосадовці з ЄС не раз зауважували, що розмовляли про це з Віктором Януковичем, який насправді опинився під вогнем критики через судовий розгляд справи екс-прем’єрки. За словами міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, Президенту України дали зрозуміти, що за перебігом процесу над Тимошенко нині стежать в усіх європейських столицях, тому він обов’язково має віднайти спосіб вийти із ситуації, що склалася навколо цього процесу, аби угоду про асоціацію з ЄС таки вдалося укласти.

Український Президент, у свою чергу, наголошував на необхідності еволюції «Східного партнерства» – запровадження принципів диференціації та «більше за більше», що дасть Україні та іншим державам-партнерам, які досягли прогресу у зближенні з ЄС, чіткі політичні сигнали щодо європейської перспективи й стане потужним імпульсом для продовження масштабних внутрішніх реформ. Однак саме «Східне партнерство» ніколи не передбачало просування країн–членів «СП» до Євросоюзу. Його мета – лише співпраця, інтеграція ж – питання двосторонніх самітів. Виходить, нічого не залишається, як чекати грудня. 

Юлія ЦИРФА.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня