передплата Українською | In English

№19, жовтень 2011

Сила євроінтеграційних устремлінь – у внутрішній єдності й налагодженому діалозіСила євроінтеграційних устремлінь – у внутрішній єдності й налагодженому діалозі

Поділитися:

За своїми соціально-економічними та політичними наслідками два останні десятиріччя виявилися для України доленосними. Однак, утвердившись як незалежна держава, вона все ще має зміцнювати власні геополітичні позиції, підлаштовувати сконструйований державний механізм до усталених принципів ЄС, усуваючи прогалини, що виникли на стартовому етапі трансформаційного процесу. Досвід держав, які здійснювали такі перетворення, засвідчує: реальних успіхів суспільство може досягти лише тоді, коли реформи та їхні результати відповідають інтересам і сподіванням якомога більшої кількості населення й тому не зазнають спротиву соціуму.
Отже, по суті, під час утілення ключової на сьогодні євроінтеграційної стратегії потрібно дійти максимального політичного консенсусу, суспільної згоди й консолідації щодо основних цілей зовнішньополітичного курсу та механізмів його реалізації. Саме такий ідеологічний базис покладено в основу діяльності нового міжфракційного об’єднання Верховної Ради України «Європейський вибір», утвореного для координації дій усіх гілок влади, об’єднань громадськості, парламентів України та Євросоюзу у всебічному послідовному сприянні політичній асоціації та економічній інтеграції нашої країни до ЄС. Про основні функції та завдання цього об’єднання редакція «Віча» попросила розповісти його співголову, народного депутата України,
заступника голови Української частини Комітету з парламентського співробітництва
між Україною та Європейським Союзом Анатолія КІНАХА.

Міжфракційне об’єднання Верховної Ради України «Європейський вибір» створене 15 березня 2011 року для координації дій парламенту та інших гілок влади в питанні прискорення підписання угод про асоціацію, зону вільної торгівлі та лібералізацію візового режиму між Україною та ЄС.

До складу об’єднання входять 27 народних депутатів України – представників різних парламентських фракцій. Співголовами «Європейського вибору» обрано Івана Плюща (депутатська група «Реформи в ім’я майбутнього») та Анатолія Кінаха (фракція Партії регіонів).

– Анатолію Кириловичу, як і коли виникла ідея створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об’єднання «Європейський вибір»?

– Створення в березні 2011 року міжфракційного депутатського об’єднання «Європейський вибір» стало дуже важливим кроком з огляду на необхідність якнайшвидшого завершення переговорів та підписання угод про асоціацію України з ЄС і створення зони вільної торгівлі з країнами організації. Адже на завершальному етапі зближення України з європейською спільнотою, як ніколи, потрібна консолідація всіх політичних сил, об’єднання зусиль законодавчої і виконавчої гілок влади, експертного та бізнесового середовища.

Ініціюючи створення такого об’єднання, я та мій колега Іван Плющ, співголова «Європейського вибору», а також інші народні депутати прагнули об’єднати зусилля парламентаріїв різної політичної належності з тим, щоб сприяти розробленню та внесенню до Верховної Ради законопроектів, спрямованих на адаптацію української правової системи до принципів і норм правових засад ЄС, надавати політичну підтримку їхньому проходженню в парламенті та прийняттю. До складу об’єднання ввійшли представники практично всіх, окрім комуністів, політичних партій та фракцій Верховної Ради.

До речі, у Польщі свого часу також було створено об’єднання, яке дуже тісно співпрацювало з парламентаріями Євросоюзу. Саме згуртування всіх політичних сил і бездоганне виконання Польщею свого «домашнього завдання» забезпечили Варшаві європейське майбутнє.

– Які основні функції цього об’єднання? Над чим працюватимуть у його рамках народні обранці?

– Основними завданнями міжфракційного депутатського об’єднання «Європейський вибір» є сприяння процесу адаптації українського законодавства до вимог правової системи Європейського Союзу, реалізація Національної програми підготовки України до набуття членства в ЄС, яка дасть змогу нашій державі запозичити досвід країн, котрі вже стали членами організації, у питаннях уніфікації соціальних стандартів життя, модернізації економічної, політичної, правової систем згідно з європейськими нормами, сприяння трансферу передових світових технологій виробництва, надання можливості українським громадянам безперешкодно відвідувати європейські держави тощо.

Ми вже маємо певні напрацювання, підготовані спільно з польськими та європейськими експертами. Матеріали містять алгоритм упровадження стандартів європейського життя в Україні та покликані сприяти якнайшвидшому досягненню наших євроінтеграційних прагнень. Ці пропозиції направлено Президенту України Віктору Януковичу з проханням урахувати їх у реальному процесі наближення країни до підписання угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС.

– Як члени Європейського Союзу відреагували на такі ініціативи українських парламентаріїв?

– Мене радує те, що наша держава має дуже багато прихильників у Євросоюзі, які намагаються всіляко сприяти українській євроінтеграції. Парламентська ініціатива була позитивно сприйнята та високо оцінена Головою Європарламенту Єжи Бузеком, який одразу ж після створення «Європейського вибору» надіслав вітальну телеграму на моє ім’я та висловив цілковиту підтримку українським євроінтеграційним прагненням.

Наші зусилля підтримали і європейські депутати, висловивши бажання поглибити міжпарламентську комунікацію з Україною. Зокрема, депутат ЄП від Республіки Польща, наш давній друг Павел Залевський звернувся до європарламентаріїв із пропозицією створити відповідне об’єднання в Європарламенті. Саме так на початку липня 2011 року в ЄП і почала працювати Група депутатів Європейського парламенту на підтримку євроінтеграції України. До її складу ввійшли представники фракцій усіх європейських партій. Координатором групи визначено Павла Залевського.

– Над якими питаннями працюватимуть народні депутати України, котрі входять до складу «Європейського вибору», та члени Європарламенту?

– Сфера нашого взаємного інтересу – адаптація українського законодавства та підвищення рівня життя людей до норм Євросоюзу. Міжпарламентська комунікація України та ЄС ґрунтується на обміні досвідом інтеграційного процесу і сприяє якісній адаптації українського законодавства до вимог ЄС, ефективному проведенню реформ та пошуку балансу національних і європейських інтересів.

У рамках міжпарламентської співпраці України та Європейського Союзу створено спільну експертну групу, яка працює над реалізацією Національної програми підготовки України до набуття членства в ЄС, необхідної для гармонізації української економічної, політичної і правової систем з європейськими нормами.

У рамках такого партнерства ми також маємо намір ініціювати тематичні бізнес-конференції та «круглі столи», щоб думка промислової спільноти й представників бізнесу була вислухана та врахована під час підготовки угоди про зону вільної торгівлі, а громадськість – більшою мірою поінформована про перспективи членства України в ЄС.

Хочу зауважити, що до співпраці з європарламентаріями ми залучатимемо не лише політиків, а й представників громадянського суспільства – об’єднань громадян, бізнесу, експертного середовища. Це необхідно, щоб Євросоюз зрозумів справжні настрої українців, міг «із перших вуст» почути їхню думку про те, якою вони хочуть бачити свою країну.

– 1 липня 2011 року Польща розпочала головувати в Раді Європейського Союзу. На вашу думку, це може прискорити підписання угод про асоціацію й поглиблену, всеохопну зону вільної торгівлі та лібералізацію візового режиму між Україною та ЄС?

– Ми цінуємо зусилля, яких докладає Польща для наближення європейського майбутнього України. Досвід нашого західного сусіда, якому вдалося не просто формалізувати членство в ЄС, а й досягти реального прогресу в економічному розвитку, зростанні ВВП, наближенні соціальних стандартів до європейського рівня, дуже необхідний Україні на шляху незворотної євроінтеграції.

Головування Польщі в Євросоюзі – лише стимул для України прискорити виконання поставленої Президентом Віктором Януковичем мети: до кінця 2011 року підписати з Європою угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Проте своє «домашнє завдання» маємо виконати самі. За нас цього ніхто не зробить.

При цьому зауважу, що вступ до ЄС – це не самоціль. Це можливість досягнути прискореного економічного зростання, підвищення рівня життя людей шляхом модернізації економіки, вдосконалення виробництва, підвищення його конкурентоспроможності, розвитку демократичного громадянського суспільства. 

Розмову вела Юлія ЦИРФА.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад