№17, вересень 2011

Дружківка: влада і бізнес –   партнерство, яке вигідне всімДружківка: влада і бізнес – партнерство, яке вигідне всім

Дружківка є унікальною багато в чому. Це місто, що цілковито відповідає своїй назві, і проблеми тут за доброю традицією зазвичай розв’язують спільно. Свого часу влада й бізнес простягнули одне одному руки, об'єднавши зусилля в справі благоустрою міста. Сьогодні розмова з міським головою Валерієм ГНАТЕНКОМ.

– Валерію Сергійовичу, не є таємницею, що влада в Дружківці активно залучає в місто додаткові кошти. Ведеться пошук потенційних інвесторів, не втрачається можливість брати участь у конкурсах міні-проектів, які проводить Донецька облдержадміністрація, налагоджено плідне співробітництво з місцевим великим, середнім і малим бізнесом. Поділіться досвідом: як ви прийшли до усвідомлення необхідності пошуку додаткових джерел фінансування?

– Сьогодні бюджет Дружківки становить 120 мільйонів гривень. Вважаю, що цих коштів не досить для повноцінного розвитку інфраструктури міста, реалізації соціальних, освітніх та інших важливих проектів. Минулий рік у Донецькій області було оголошено роком інновацій. Але, на мій погляд, не всі міста регіону можуть заявити про обрання цього напряму розвитку, і Дружківка – не виняток. Я вкотре у цьому переконався під час торішньої робочої поїздки до Польщі в рамках програми обміну досвідом. Одразу скажу: такі контакти дуже важливі, бо дають можливість зануритися в інше середовище, по-новому подивитися на розв’язання гострих проблем, чогось навчитися.

Так, в одному невеликому польському містечку з українською делегацією поділилися досвідом одержання грантів, які надають різні фонди Євросоюзу — у них це звичайне явище. Поляки зазначили: практика така успішна, що вони навіть не встигають освоювати всі отримані кошти. Ми теж вирішили наслідувати їхній приклад. Тому 2011-й оголосили в Дружківці роком інновацій і залучення інвестицій. Ми рекомендували всім школам, дитячим садкам, комунальним підприємствам створити по 2–3 проекти.

– Виходить, для дружківського дитячого садка створити інвестиційний проект не є проблемою?

– Нічого надскладного в цьому немає. Ми доступно пояснили всім, як це правильно зробити. До того ж потрібну інформацію можна знайти в Інтернеті, на сайтах різних фондів. У підсумку місто запропонувало 92 проекти. Навіч прогрес: практично всі школи, дитячі садки, лікувальні заклади, комунальні підприємства, громадські організації і навіть деякі політичні партії не залишилися осторонь від цього процесу. Орієнтовна сума, яку ми сподіваємося залучити, становить 70 мільйонів гривень.

На 1 липня вже виграно 10 міні-проектів у рамках конкурсу, оголошеного Донецькою обласною радою. Один із головних напрямів – дитячі садки. Нічого особливого: встановлення пластикових вікон, придбання інвентарю, іграшок, облаштування дитячих майданчиків. Окрім того, буде збудовано спортивний майданчик біля Дружківського житлово-комунального коледжу (раніше цей навчальний заклад не мав свого майданчика). Також побудуємо два міні-футбольні майданчики зі штучним покриттям поряд із загальноосвітньою школою № 12 і гімназією «Інтелект».

– Кого вважаєте потенційними інвесторами?

– Насамперед покладаємо надії на різні фонди України, Росії, США, Німеччини, Італії, які готові до регіонального партнерства. Вже є перші результати: одна з дружківських бібліотек, вигравши американський грант, одержала 15 комп'ютерів. Вони вже підключені до Інтернету, працює зона Wi-Fi. Плануємо додатково надати з міського бюджету кошти на придбання меблів, щоб створити користувачам комфортні умови для занять. Хочу висловити подяку Донецькій обласній раді й Донецькій обласній державній адміністрації за те, що в рамках реалізації програми з підготовки міста до Євро-2012 виділили Дружківці кошти для встановлення європаркану на вулиці Московській. У найближчому майбутньому сподіваємося одержати другий транш і продовжити роботи.

Дружківка розраховує і на залучення інвестицій у рамках діяльності України за Кіотською угодою. Зокрема, ми розробили проект у сфері енергозбереження, його орієнтовна вартість 25 мільйонів гривень. Він передбачає зовнішнє утеплення стін, заміну вікон (на пластикові), вхідних дверей та покрівель у лікарнях і дитячих садках.

– Валерію Сергійовичу, нам стало відомо, що Дружківська міська рада готується до одержання сертифіката ISO. Що це вам дасть?

– Справді, ми завершуємо таку роботу й нинішнього року одержимо сертифікат. Це відкриває додаткові можливості для поглиблення співробітництва із закордонними фондами та залучення грантів. У такий спосіб запозичуємо досвід європейських держав.

– Перед промисловими підприємствами міста також стоїть завдання шукати інвесторів?

— Промисловці самостійніші – їх не треба примушувати залучати інвестиції. Їм це необхідно як повітря, адже розуміють, що без залучення додаткових коштів не зможуть відновлювати основні фонди, модернізувати виробництво й залишатися конкурентоспроможними на ринку. Приміром, у місті відновив роботу порцеляновий завод. Підприємству, яке ще недавно простоювало, вдалося залучити 100 мільйонів гривень. Тепер там налагоджують нову лінію з виробництва порцеляни для ресторанної галузі. Завод поступово нарощує обсяги. Як відомо, у Дружківці видобувають білу глину. Отже, сировинна база в нас добра, підприємство готове обслуговувати не тільки внутрішній ринок, а й закордонних замовників.

Гарні перспективи відкриваються й перед ВАТ «Грета» (завод, що виробляє газові плити і супутню продукцію). У першій половині поточного року він був завантажений на 110 відсотків. Безперечно, комерційному успіхові сприяє те, що практично всю інфраструктуру підприємства модернізовано, встановлено італійські лінії з емалювання, нові конвеєри й преси. Не таємниця, що відомі італійські фірми пропонують нашим виробникам виходити на європейський ринок під їхніми логотипами. До речі, завдяки стабільній роботі промисловості у першому кварталі міський бюджет було перевиконано на 105 відсотків.

– Як великий бізнес бере участь у житті міста?

– У Дружківці з 1998 року діє міська рада директорів промислових підприємств, яку очолює президент ВАТ «Грета» Віктор Анненков. Ця структура регулярно надає місцевій владі організаційно-фінансову підтримку у вирішенні питань благоустрою міста. Але головна мета цього об'єднання – не лише укладення соціального контракту, а й постійний обмін досвідом між підприємствами, спільне розв’язання проблем, що постають у процесі організації виробництва. Нині в місті склалася майже замкнена система, за якої багато замовлень виконуються безпосередньо міськими підприємствами-суміжниками. Тобто, якщо в одного підприємства виникла потреба в якійсь продукції або послузі, ми насамперед віднаходимо можливість виконання цього замовлення силами місцевих підприємств.

Керівники підприємств інших міст часто дивуються, як нам удалося зберегти в місті таку структуру, що певною мірою нагадує радянську, але вдосконалену відповідно до вимог часу. Відповідь проста: відкритість у взаємодії між підприємствами й патріотизм їхніх директорів відіграють головну роль у реалізації програм, спрямованих на розвиток дружківської промисловості.

А про співробітництво місцевої влади з малим і середнім бізнесом вам докладніше розповість голова Дружківської міської організації роботодавців-підприємців Володимир ТАРАСЕВИЧ:

– Історія співробітництва Дружківської міської ради з малим і середнім бізнесом бере свій початок у 2006 році, – почав розповідь Володимир Леонідович. – Тоді була створена міська організація роботодавців-підприємців, яку я сьогодні очолюю. Створення її мало на меті сприяння міській раді у розв’язанні соціальних проблем і питань благоустрою міста. Підприємці, які працюють у Дружківці й одержують прибуток, розуміють, що їхній святий обов'язок зробити для міста щось корисне. І нині ми маємо чим пишатися. Проспект Космонавтів та інші центральні вулиці облагороджені й освітлені коштом підприємств малого й середнього бізнесу. Збільшується наша частка в поповненні дохідної частини міського бюджету; як і рада директорів промислових підприємств, ми укладаємо соцконтракт. Поточний рік не став винятком. Ми надаватимемо міській владі допомогу в організації заходів, присвячених 230-річчю Дружківки. Триває благоустрій алеї Космонавтів: старі плити й асфальтове покриття замінюють сучасною тротуарною плиткою. Сприяємо й проведенню конкурсу «Міс Дружківка»: надаємо фінансову підтримку. Також плануємо брати участь у реставрації Свято-Миколаївського храму й завершенні будівництва храму Дмитрія Донського.

– Із боку підприємців це співробітництво є добровільним?

– Примітно, що всі підприємці, які входять до складу нашої організації, не лише добровільно перераховують пожертвування на благоустрій міста, а й пропонують ціль використання цих коштів. Примусу з боку міської влади або керівництва організації немає. Особливо хотілося б відзначити наших активістів – Сергія Гуляєва (ХК «Гардис»), Віктора Гайдука (ТОВ «Редакция газеты «Дружковка на ладонях плюс»), а також подякувати всім підприємцям, які роблять свій внесок у благоустрій міста.

– Як узгоджується діяльність вашої організації з новим законодавством, спрямованим на боротьбу з корупцією?

– Вона в жодному разі не суперечить законові, адже добродійність ніхто не відміняв. Так само як і поняття соціальної відповідальності бізнесу перед міською громадою.

– Місцева влада, зі свого боку, підтримує підприємців?

– На максимальне сприяння підприємцям спрямовано роботу дозвільного центру, що діє за принципом «єдиного вікна». Його створення значно спростило процедуру видачі будь-яких документів дозвільного характеру. Влада йшла нам на поступки в період економічної кризи, вживши низку антикризових заходів. На сьогодні нерозв'язних питань немає – якщо вони не суперечать чинному законодавству. Влада і бізнес взаємодіють відкрито, і наше співробітництво обов'язково має позитивний результат.

Досвід Дружківки корисний тим, що вкотре доводить просту істину: від конструктивної взаємодії влади й бізнесу на будь-якому рівні виграють і влада, і бізнес, і прості громадяни, на підвищення рівня життя яких і спрямовані спільні зусилля цих двох гілок.  

Підготувала Олена ЛАЗАРЄВА.

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата