передплата Українською | In English

№17, вересень 2011

Творчість скульптора Беленя – це пласти масштабного мисленняТворчість скульптора Беленя – це пласти масштабного мислення

Поділитися:

З Михайлом Беленем ми познайомилися 2002 року в майстерні на Хрещатику у славнозвісного українського художника, професора Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, лауреата Шевченківської премії Феодосія Гуменюка. Зустріч була невипадковою. Професор Феодосій писав мій портрет до знаменитої серії: «Портрети видатних діячів української історії, науки й культури ХХ століття».

У цьому ж арсеналі проекту був і Михайло, який завершував роботу над портретами. Значно пізніше я бачив портрети банкіра Вадима Гетьмана, скульптора Валентина Борисенка – народного художника України, Шевченківського лауреата, колишнього ректора академії, у якій свого часу навчався і його учень Михайло Белень.

Упродовж двох днів ми з Миколою Олексійовичем відвідали кілька майстерень київських елітних художників. Надто припала до душі зворушлива віртуозна робота Михайлового однокурсника, нині академіка Національної академії мистецтв України, професора Михайла Гуйди – портрет співачки Софії Ротару.

Мене завжди тягнуло до майстерень художників. Тривалий час я товаришував із Данилом Нарбутом – сином Георгія Нарбута, який був одним із засновників художньої академії в Києві (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Ціле сузір’я видатних художників дала Черкаська земля. З багатьма митцями підтримую тісні зв’язки. Скульптора Анатолія Фуженка немає серед нас, він уже не радує новими творами. Це його могутній Тарас Шевченко крокує Москвою, вириваючись із гранітної скелі. Ця визначна робота виконана теж випускником української академії мистецтв. Сьогодні поруч із майстернею А. Фуженка чимало відомих скульпторів працюють і відроджують історію й мистецтво України.

Запам’яталися відвідини майстерні чудового скульптора Миколи Білика – щирого друга і колеги Михайла, який теж працював над портретами згаданої серії. Не переповідатиму всього про Беленя – колоритного, харизматичного карпатського бойка, фанатичного скульптора, художника, педагога, культуролога. Під час зустрічей з паном Михайлом він дедалі більше справляв враження стовідсоткового західника, неординарного, витриманого, спокійного, високоосвіченого інтелігента-митця.

За віком ми ровесники. Я, «почесний бойко», зростав у Сіверському краї, Михайло – в горах Карпат, земля у нас одна. Наших дідів і прадідів колонізували різні імперії, але в поглядах і діяннях відчутна незначна різниця.

 

 

Мала баба три сини,

Три сини, три сини,

Та всі були русини.

Гей… Співаймо і цю пісню сьогодні.

 

 

Як на мене, Михайло Олексійович є чудовим знавцем історії світової культури, образотворчого мистецтва, але найбільше він переймається і закоханий у тисячолітні перебіги епох слов’янства. Мені хочеться щиро сказати про Беленя як про закарпатця-українця. Широта його знань і мистецьких здобутків нікого не залишить байдужим до історії українського народу. Творчість скульптора – це пласти масштабного мислення особистості в мистецтві. Сучасника, якому на просторах слов’янства духовно все стало виявлено, розкуто, велично, багатогранно, мудро й філософічно…

Михайло Белень – це своєрідний цемент, який пов’язує історію й сучасність у мистецтві, або неначе оте «золоте яйце», що об’єднує й скріплює докупи різні духовні надбання України. Він мешкає біля величного замку «Невицький», чи «Невістський», де молодих дівчат і наречених ховали від татар та загарбників. За легендами, під час закладення мурів замків для скріплення каміння у розчин домішували яйця, які возили з тутешніх місцин… Стоять ті замки століттями і тисячоліттями…

Удома подружжя Магдалини й Михайла Беленів має родинний замок. Такого зібрання старожитностей, вишуканих раритетних предметів побуту та творчих здобутків художників ви ніде не знайдете і не побачите.

Хотілося б, щоб швидше відкрив двері давно запроектований унікальний музей карпатської старовини.

Родинний тандем Беленів має багато високохудожніх, неповторних і оригінальних творів мистецтва (у різних жанрах).

Це та карпатська домівка, де щоденно на світ Божий «золоті яйця» з’являються. Я – мистецтвознавець, й одразу душею та серцем відчуваю високу майстерність художників. Світ не буває меншовартісним чи дріб’язковим – це в наших душах і серцях іноді коїться щось непередбачуване або величне і непроминальне…

У книжці «Смерековий хрест» Михайло Белень пише:

 

 

О рідна мово, мила мово!

Душа моя – мов красне слово.

Є рідна в серці глибина,

Й найглибша тайна не без дна.

 

 

Упродовж багатьох років я об’їздив усі континенти світу, де проживають українські громадяни. Розкривав очі невігласам, політичним зомбі, що то є Україна, її пісня, її народ. Бував у багатьох музеях і майстернях різних за духом і світоглядом художників. І в тих майстернях бачив Тараса. У творчій робітні Михайла Беленя, зокрема й у подарованих мені «Табелях-календарях», присвячених генію українського народу Тарасу Шевченку, наш батько і пророк по-особливому сучасний, європейський і нескорений.

Цей рік, 2011-й, для «маестро мистецтва», як його називає академік НАН України Микола Мушинка, – ювілейний. Приємно нагадати, що з 2008 року пан Михайло створив пам’ятники Степану Клочураку – Президенту Гуцульської республіки (1919, селище Ясіня на Рахівщині), академіку європейської славістичної науки Юрію Гуці-Венеліну (м. Свалява), поету-просвітителю Олександру Духновичу (м. Тячів), працівникам прокуратури у Закарпатській області. Меморіальні дошки – священикам-просвітникам Іоанну Дулішковичу, Еміліяну Мустияновичу, історіографу, поету й педагогу Петру Лінтуру, поету, історику Федору Потушняку, священику, історику та поету Дезидерію Злоцькому, композитору Ференцу Лісту. Фігуральні композиції присвячені великому Тарасові Шевченку. Портрети всесвітньо відомого художника Міхая Мункачі, листоноші Федора Фекети, будителя Олександра Духновича, геніального поета Данте, Карпатської Мадонни, Оранти-Богоматері України тощо. Хочу зазначити, що серед видатних діячів культури України Михайла знають як гідного й шанованого митця, тож на його 60-річчя першими відгукнулися і привітали ми – лауреати Шевченківської премії: «Шановний пане, друже Михайле. Від щирих сердець і неспокійних творчих душ прийміть наші палкі віншування з ювілеєм шостого десятка життя на Землі. Бажаємо творчого кам’яного широкого шляху, який не заросте у віках, бажаємо світлих мистецьких задумів, як схід сонця. Бажаємо здійснення художніх проектів, як після ночі завжди приходить день. Кіш товаришів: Нечепа Василь, Марчук Іван, Гуменюк Феодосій, Недяк Володимир. 20.05.2011. м. Київ».

До речі, хочу наголосити, що в нас із Михайлом є низка культурно-мистецьких проектів для міста Чернігова. Проекти дуже важливі для історії сьогодення. Це пам’ятники і меморіальні дошки. Бо давнє місто Чернігів чекає на Софію Русову – видатну просвітительку й педагога, на відомого хормейстера Леоніда Пашина з бойовими побратимами – музикантами, які повернулися з війни і працювали викладачами в Чернігівському музичному училищі.

Це могутній острів творчих особистостей у мистецтві України, який росте й збільшується за своїми духовно-мистецькими напрямами. Я тішуся з того, що знаю митця, який без перебільшення є орієнтиром людяності й простоти. Він напевно знає, як потрібно жити на неосяжній ниві мистецтва, котрій присвятив понад 40 років.

Хочу сказати також про щирість і щедрість душі скульптора. Для дендропарку в «Козацькому центрі» міста Носівки на Чернігівщині та шкільного ботанічного саду Носівської ЗОСШ № 3 Михайло Белень привіз із карпатського краю саджанці японських сакур, самшиту та інших дерев. Власноруч ці дерева посадив і сталося диво – в Носівці зацвіли сакури. Глибоким корінням зміцнює нашу землю художник. Де міцне коріння, там і дерево міцне – непереможне.

Автор: Василь НЕЧЕПА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Молдова розглядає імпорт російського газу через Україну Сьогодні, 11 грудня

Підсумки «нормандської зустрічі»: чи зробив Зеленський гірше, ніж Порошенко Сьогодні, 11 грудня

Новини 10 грудня: транзит з РФ, ціни на газ, Фірташ Сьогодні, 11 грудня

Імпічмент Трампа: у США представили проект обвинувачення за двома статтями Вчора, 10 грудня

Уряд Фінляндії очолила наймолодша у світі прем’єрка Вчора, 10 грудня

Анатолій Лопата: Трагедія в одеському коледжі викрила слабкі місця української влади Вчора, 10 грудня

В оборонний бюджет США заклали санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку" Вчора, 10 грудня

В оборонний бюджет США заклали санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку" Вчора, 10 грудня

Нафтогаз: Україна та РФ не домовилися про нові газові контракти Вчора, 10 грудня

Голова МЗС Польщі: ЄС продовжить санкції проти РФ Вчора, 10 грудня