передплата Українською | In English

№15, серпень 2011

Іван Гута, котрий «карбував» колгоспні гроші, заснував «Мрію» і знає, як здійснити задуманеІван Гута, котрий «карбував» колгоспні гроші, заснував «Мрію» і знає, як здійснити задумане

Поділитися:

Іван Гута – голова наглядової ради компанії «Мрія Агрохолдинг». На його грудях сяє Золота Зірка Героя України. Земля, сільське господарство стали для нього покликанням або, як сам зауважує, внутрішнім станом, своєрідним діагнозом. Виріс у сільській родині колгоспників. Від батька, мовить, узяв розсудливість, а від матері – енергійність. Закінчив сільськогосподарський вищий навчальний заклад, там знайшов і свою долю – дружину Клавдію Федорівну.
Здавалося, його кар’єра в рідному Гусятинському районі на Тернопіллі складалася добре: то головою сільради обрали, то заступником голови колгоспу призначили, а там і сам очолив колективне господарство. Настали горбачовські переміни. Молодий аграрій повірив у них. Узявся за впровадження сімейних підрядів, більше того, навіть «випустив» колгоспні гроші – ввів внутрішньогосподарський розрахунок. У тодішньому райкомі партії чи то не на жарт перелякалися, чи то не хотіли, щоб справді повіяв вітер змін. Іван Гута змушений був залишити посаду голови колгоспу й опинився серед безробітних. На щастя, не на тривалий час. Знаючи його працьовитість, активність, тодішній начальник пересувної механізованої колони Степан Турецький (нині голова Гусятинської райдержадміністрації) запропонував йому посаду свого заступника. Поринув із головою у нові обов’язки, та все ж земля не давала йому спокою…

Ризики, голландський досвід і картопляне королівство

Підприємницький хист, господарська кмітливість Івана Гути сповна розкрилися лише після проголошення незалежності України. 1992 року Гусятинська райрада виділила йому для обробітку сільгоспугідь 50 гектарів. З техніки у власності був хіба трактор та ще деякі механізми. Господарство назвав «Мрія». Бо й справді, чимало мрій хотілося здійснити. На перших порах вважав, що за краще на цій площі зорганізувати щось на кшталт малого колгоспу. Тому вирощував понад десяток сільськогосподарських культур. Брав кредити, ризикував майном усієї родини. Та якось доля влаштувала йому зустріч із голландським землеробом. Дослухався Іван Миколайович до доброї ради іноземця й обрав для себе картоплярство як спеціалізацію. Спочатку вирощував бульби голландських сортів, отримував високі врожаї. Згодом на полях у Васильківцях (рідному селі І. Гути) узялися садити й картоплю вітчизняної селекції. Навіть сорт «Мрія» з’явився – вивели разом з Інститутом картоплярства. Івана Миколайовича тоді журналісти охрестили картопляним королем. І справді, ця рослина стала для нього королівською – в тому сенсі, що дала йому можливість успішно господарювати, купувати сучасну сільськогосподарську техніку, виплачувати вчасно заробітну платню працівникам. Нинішньої весни збільшили в кілька разів площу під вирощування картоплі, а це понад 4820 гектарів. Завжди хотілося власними силами й сировину переробляти. Нарешті вдалося придбати у своєму районі в Самолусках крохмальний завод. Уже загорілися збудувати тут таке нове підприємство.

Зрештою, побачите на землях «Мрії» не лише картоплю, а й сад, улітку виблискує на сонці червоне сяйво полуниць, пахнуть півонії... Щоправда, Іван Гута називає це не бізнесом, а лише захопленням. Головна ж увага – зерновим, бобовим, ріпаку, кукурудзі. Адже колишнє фермерське господарство з 50 гектарами тепер трансформувалося в низку компаній, які обробляють 240 тисяч гектарів землі на Тернопіллі, Буковині, в Івано-Франківській, Львівській та Хмельницькій областях. Понад 130 тисяч пайовиків довірили «Мрії» власні земельні наділи. В цьому агрохолдингу працює майже п’ять тисяч осіб.

У «Мрії» зуміли домогтися надвисокої продуктивності праці. «Ми знайшли правильні технології, сучасну сільськогосподарську техніку. Один комбайнер у нас збирає врожай на площі в тисячу гектарів, а тракторист самостійно обробляє три тисячі гектарів землі. В Європі, для порівняння, суперпродуктивністю називають працю п’ятьох механізаторів на площі тисяча гектарів», – зазначає Іван Миколайович. Коли добре працюють, то, зрозуміло, отримують і добру зарплатню. В агрохолдингу це вже стало нормою.

Нарощують в агрохолдингу обсяги продукції, а ще будують. Зокрема, насіннєві заводи, елеватори. Скажімо, в селі Деренівка Теребовлянського району зводять найбільше в області зерноочисне та зернозберігаюче підприємство, яке зможе приймати 104 тисячі тонни збіжжя.

Викупили шість цукроварень на Тернопільщині. 35 тисяч гектарів відвели цього року під посіви цукрових буряків.

Нині агрохолдинг Івана Гути спільно з іноземними фахівцями розробляє план упровадження проекту з розвитку тваринництва. Ідеться як про відбудову, так і про будівництво ферм із «нуля», встановлення сучасного обладнання та нарощення поголів’я. З роками у названих областях вирощуватимуть майже 50 тисяч голів ВРХ.

Васильківці, що Силіконова долина

Чимало є й соціальних проектів. Допомогти людям – наш обов’язок – таке життєве кредо Івана Гути. В багатьох селах доклали зусиль до будівництва церков, залучають чималі кошти на зведення та ремонт медичних закладів, дитячих садків, шкіл, доріг. У рідних Васильківцях Гусятинського району Іван Миколайович розмістив один з офісів компанії, який з роками має стати потужним центром високих технологій та інновацій. Така собі Силіконова долина. Тож, готуючи генплан села, бачить його цілковито відмінним від теперішнього. Це має бути новий населений пункт, із сучасними дитсадком, басейном, магазинами, іншою інфраструктурою. На місці старих хат виростуть нові. Мають власну спеціалізовану будівельну організацію. Уже споруджують соціальні будинки, інакше кажучи – житло з усіма побутовими умовами для своїх фахівців. Щороку мають намір будувати двадцять таких хат, до того ж у різних селах, де орендують землю.

І сімнадцятеро «агрошколярів»

Великого значення нині надають і підготовці кваліфікованих кадрів. Тож розширюють освітні програми, залучають аграрні ВНЗ України до співпраці. Розпочали втілювати в життя проект «Крок до мрії», умова для його учасників єдина: прагнення працювати в сільському господарстві – і в полі, і в офісі. Тут стверджують, що «передивилися» весь ринок сільськогосподарських фахівців і побачили «жорстку нестачу» агрономів, технологів, інженерів. Тож зародився задум створити власну агрошколу, де коштом фірми навчати сучасних технологій і стандартів випускників вищих навчальних закладів та молодих спеціалістів, які вже 2–3 роки попрацювали в аграрному секторі.

Добір до агрошколи здійснили у три етапи. Протягом двох тижнів проект анонсували в українських ВНЗ та на інтернет-сайтах із працевлаштування. Охочих виявилося 150 хлопців і дівчат, але до «півфіналу» обрали з них лише шістдесят. Нещодавно в Тернополі вони стали учасниками тестування. Для них підготували 60 тестів на вивірення знань з агрономії. Цікаво, що ще обов’язковими були й 10 тестів із логіки. Анастасія Сичова, менеджер із добору молодих фахівців агрохолдингу, підбиваючи підсумки такого іспиту, зазначила: «Рівень усіх конкурсантів був вищий за середній, найбільше набрали 52 бали з 60 можливих, найнижчий показник – 22». Відтак на тих, хто показав найкращі знання, чекала ще співбесіда. Сімнадцятеро найуспішніших з Одещини, Львівщини, Київщини, Прикарпаття, Рівненщини та Житомирщини і стали першими слухачами агрошколи.

Протягом півроку в агрошколі вивчатимуть фізіологію сільськогосподарських культур, насінництво, гербологію, фітопатологію, землеробство, технології вирощування зернових і технічних культур, бобових, ріпаку, сільськогосподарські машини та чимало іншого. Слухачів ознайомлюватимуть із новинками агротехніки з Німеччини, Нідерландів, Чехії, США, Польщі та Франції, залучатимуть до практичних завдань на полях «Мрії». Навчання складатиметься з 12 модулів. Після вивчення відповідного курсу «агрошколярам» доведеться складати або іспит, або проходити тестування. Безперечно, буде й випускний екзамен і захист дипломної роботи. Крім основної програми, матимуть додаткові тренінги з фінансової справи, бюджетування та планування, курси з англійської чи німецької мови, комп’ютерних технологій.

Навчання в агрошколі розпочалося 4 липня. Слухачів «Мрія» забезпечила житлом, харчуванням, стипендією. До речі, грошова винагорода за здобуття знань для випускників вишів становитиме 1000 гривень, а для спеціалістів із досвідом роботи – 3000 гривень. Та, мабуть, найголовніше те, що, склавши успішно іспит і захистивши дипломну роботу, кожен із «учнів» аграрної школи матиме можливість працевлаштуватися в агрохолдингу.

Іван Гута – поборник найновішого чи то в господарці, чи то в соціалці. В нього чимало мрій. Безперечно, він зуміє їх здійснити, адже втілив у реальність усі попередні задуми.

Фото автора.

Автор: Микола ШОТ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата