Сільська бібліотека: останні барикади?

Мiзернi кошти, що їх спрямовують на проекти розвитку бiблiотек в Україні, вiдсутнiсть науково-дослiдних установ у галузi бібліотечної справи, пенсiйний вiк більшостi директорів не лише сільських, а й провiдних бібліотек. А також несистемне оновлення фондів, слабка матеріально-технічна база, скорочення мережі бібліотечних закладів, особливо в сільській місцевості. Такий стан i перспективи розвитку бiблiотечної справи в Українi.

Село загалом і сільські бібліотеки зокрема – одна з найболючіших проблем суспільства та влади. «Культура – це найчутливіший сегмент суспільного буття, й тому криза найбільше вдарила саме по складових культурного сегмента, насамперед по сільських бібліотеках», – сказав Голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Володимир Яворівський під час чергових слухань. Він також звернув увагу присутніх на те, що бібліотеки на селі нині змушені долати низку економічних і соціальних проблем, починаючи з відсутності опалення й закінчуючи відсутністю кадрів. Єдиною для них можливістю вижити в цих умовах народний депутат вважає їхню комп’ютеризацію.

– Комп’ютеризувавши мережу сільських бібліотек, Україна дістане шанс здійснити прорив бодай в одному сегменті соціального буття, – підкреслив голова комітету.

Такої думки й заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко. Він сказав, що здійснити комп’ютеризацію бібліотечної мережі цілком можливо, але тільки спільними зусиллями держави, органів місцевого самоврядування та бізнес-структур. М. Томенко зазначив, що роль бібліотек на селі важко переоцінити. На сьогодні вони залишилися єдиним безкоштовним, а отже, максимально доступним для широких верств населення (зокрема, й соціально незахищених) інформаційним і культурним центром сучасного села. І злочином було б втратити цю мережу, на базі якої можна проводити багато корисних заходів: семінари, тренінги чи, наприклад, перепідготовку місцевих кадрів. І такі приклади є.

Досвідом в організації нових бібліотечних послуг поділилися член наглядової ради проекту розвитку бібліотек, директор державного агентства «Інформаційні системи культури» Арманд Магоне (Латвія) та менеджер проекту «Бібліотеки за інновації» Кестутіс Юскевічус (Литва). Вони розповіли, що, попри світову кризу, в їхніх країнах кількість сільських бібліотек не скоротилась, а, навпаки, зросла. Це сталося завдяки саме комп’ютеризації. У Прибалтиці бібліотеки перетворилися на центри життя громади, де знайшлися цікаві заняття для людей будь-якого віку й смаку: від графічного дизайну й живопису до хатха-йоги та навіть уроків іноземної мови від її носіїв, приміром, з Америки чи Франції. Відвідувачі бібліотеки можуть також поспілкуватися через скайп. Для багатьох із них це єдина можливість безкоштовно мати інформацію чи побачення наживо.

У Латвії та Литві багато уваги приділяють людям пенсійного віку: в бібліотеках вони навчаються сучасних технологій та здобувають навички користування Інтернетом. Саме тут виставляють вироби декоративно-прикладного мистецтва, картини місцевих художників – професіоналів і аматорів. А молоді скап-конференції та семінари дають можливість спілкуватися зі студентами інших країн.

Інноваційні технології перетворюють бібліотеки на справжні інформаційні центри, які згуртовують навколо себе прихильників літератури чи художників і навіть завзятих мисливців та рибалок.

Усе це є в наших сусідів. Але в жодній країні соціально-культурна інфраструктура села не може бути прибутковою, її необхідно дотувати з держбюджету. Решта (те, що заробила бібліотека, що їй подарували, чим допомогли) – лише додаток. Тому суть пропозицій, висловлених директорами сільських і районних бібліотек із усієї України, – планомірне гарантоване бюджетне фінансування на державному рівні хоча б на основі мінімальних нормативів на утримання бібліотек, їхнє комплектування, матеріально-технічне забезпечення, підвищення зарплати бібліотекарів.

Кардинальний крок уперед сільська бібліотека зробить лише тоді, коли держава розпочне відродження українського села, адже воно є базисом, а бібліотека – надбудовою. За словами учасників слухань, важливими чинниками, без яких життя сільської бібліотеки неможливе, є порозуміння, союз і співпраця бібліотек, влади та громади.

Є кілька шляхів створення позитивного іміджу та привернення уваги до бібліотек з боку місцевої влади. Показовим є досвід Донецької області. Тут уже вдесяте відбувся обласний зліт сільських бібліотек. Під час цього заходу вони опиняються в центрі уваги місцевої влади. Тому щороку обирають для проведення зльоту новий район. Торік, наприклад, завдяки такому підходу відремонтовано три сільські бібліотеки. А один голова сільради придбав з такої нагоди комп’ютер (на жаль, поки що єдиний у всій мережі сільських бібліотек), а депутат облради подарував ксерокс.

Звісно, підтримка бібліотек не може бути разовою. І, як то кажуть, під лежачий камінь вода не тече. Наприклад, Аполлонівська сільська бібліотека Харківської області завдяки місцевій громаді зберегла себе й навіть переїхала з аварійного в окреме капітально відремонтоване приміщення. Це одна з небагатьох сільських бібліотек, що має книгосховище, читальний зал, абонемент і чудову дитячу кімнату казок. Цікавий досвід полягає і в тому, що знову ж таки за рішенням жителів села бібліотеці надано в оренду земельну ділянку, кошти від оренди якої йдуть на розвиток бібліотеки. За три роки вона залучила 4350 гривень позабюджетних коштів. Це дало змогу поповнити книжковий фонд новою художньою та довідковою літературою. Рік у рік збільшується фонд і періодичних видань. У бібліотеці діють клуб шанувальників книги та дитячий клуб краєзнавчої тематики.

Під час слухань наголошувалося на потребі збереження централізованої бібліотечної системи (ЦБС), яка об’єднує бібліотеки за адміністративно-територіальним принципом у єдине структурно цілісне утворення для ефективного використання бібліотечних ресурсів району або міста. Водночас зазначалося, що у зв’язку з оптимізацією бібліотечної системи в деяких областях розпочався процес децентралізації. І тому раніше підпорядковані районним ЦБС сільські бібліотеки можуть припинити свою діяльність.

Ішлося й про те, що кількість користувачів сільських бібліотек, незважаючи на значні темпи скорочення цих закладів, зменшилася тільки на 2–3 відсотки. Це свідчить про необхідність збереження бібліотек, які здебільшого залишаються єдиними культурно-інформаційними закладами на селі.

Наприкінці слухань учасники не раз підкреслювали, що під час реалізації державної політики в бібліотечній сфері необхідно виконати низку пріоритетних стратегічних завдань, зокрема: забезпечити стабільність джерел фінансування, удосконалити механізми управління бібліотеками, зберегти централізовану бібліотечну систему, модернізувати матеріально-технічну базу. Інакше бібліотеки як складові культурного, інформаційного, освітнього простору можуть зникнути.　

Фото автора.

Автор: Сергій ДУБРОВІН