За сучасними стандартами тут лікують і тіло, і душу

Військово-медичний клінічний центр Південного регіону, який очолює заслужений лікар України полковник медичної служби Володимир Майданюк, є сучасним лікувальним закладом Збройних Сил. Тут служать і працюють 220 лікарів, 336 медичних сестер.
У центрі застосовують унікальні методи лікування: ендоскопічну та судинну хірургію, ендопротезування суглобів, лазеротерапію сітківки ока, магнітотерапію, лікування пухлин усіх локацій тощо. Проводять також комп’ютерну томографію, ультразвукові, рентгенологічні, імунологічні та лабораторні дослідження, надають усі види стоматологічної допомоги. Прагнучи до європейських стандартів, центр пройшов акредитацію Міністерства охорони здоров’я України і має сертифікат вищої категорії.

Пирогов, Філатов і не тільки

Мало хто з одеситів знає, що ВМКЦ Південного регіону, розташований на вулиці Пироговській, 2, – один із найстаріших госпіталів України. Вперше про нього згадується в рапорті Сенату новоросійського губернатора генерал-лейтенанта Миколи Бердяєва від 18 квітня 1797 року. Саме тоді тут був побудований військовий лазарет, який згодом завдяки праці й таланту медиків став великим лікувальним центром.

Співробітники цього медичного закладу надавали допомогу хворим і пораненим під час Кримської та громадянської воєн, а в роки Другої світової пройшли нелегкий бойовий шлях разом із радянськими військами, повертаючи до військових лав солдатів на Південному, Воронезькому і 1-му Українському фронтах. Тут працювали такі наукові світила, як Пирогов, Боткін, Павлов, Філатов…

У квітні 1994-го окружний військовий госпіталь реформували у 411-й військовий госпіталь ОдВО. 2000 року наказом Міністерства охорони здоров’я 411-му Центральному військовому госпіталю Південного ОК було надано статус «клінічного». А вже 1 серпня 2007 року на підставі директиви МО України госпіталь став Військово-медичним клінічним центром Південного регіону України.

Їхнє гасло – бути найкращими!

Усіх, кому довелося побувати у Військово-медичному клінічному центрі, завжди вражають надзвичайна тиша, бездоганна впорядкованість території, чистота повітря, аромат квітів.

– Переосмисливши деякі ортодоксальні погляди на проблему медичного забезпечення, ми правильно визначили головні напрями вдосконалення системи надання медичної допомоги військовослужбовцям та ветеранам, — розповідає начальник Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, заслужений лікар України полковник медичної служби Володимир Майданюк.

Серед пріоритетів військових медиків – створення сучасної високоефективної, економічно доцільної системи медичного забезпечення, яка цілковито відповідала б завданням, що стоять перед медичним закладом. Багато що вдалося втілити в життя завдяки далекоглядності керівників департаменту охорони здоров’я. Зокрема, з 1996 року в госпіталі запровадили надання платних медичних послуг спеціального й амбулаторного характеру мешканцям Півдня України.

– Ці послуги надаються на договірній основі державним та приватним підприємствам, з-поміж яких Одеський морський торговий порт, Припортовий завод та окремі громадяни, – продовжує Володимир Павлович. – Це дає можливість заробити кошти на придбання сучасної апаратури та впровадження унікальних методик лікування, завжди мати ліки для пільгової категорії пацієнтів і, врешті-решт, утримувати приміщення медичного закладу в належному стані.

Цікавлюся в начальника центру динамікою захворювань та станом здоров’я військовослужбовців.

– У період з 2007 по 2011 рік у ВМКЦ Південного регіону пройшли військово-лікарську експертизу майже 15 тисяч осіб, – зауважує Володимир Майданюк.

Стосовно особливостей вад здоров’я, то це переважно вікова патологія. Ті, хто прослужив 20–25 років, звільняються, як правило, за станом здоров’я через хвороби системи кровообігу, кістково-м’язової системи, органів травлення. Військовослужбовців строкової служби звільняють здебільшого через розлади психіки та виразкову хворобу шлунка.

Діагностують та оперують, як боги

Рівень будь-якого медичного закладу істотно залежить від розвитку в ньому діагностики. Клінічна лабораторія, експрес-діагностика, біохімічна, імунна лабораторії, – це аж ніяк не повний перелік складових клініки лабораторної діагностики, яку очолює підполковник медичної служби Тетяна Бут.

– Хворі тут не лежать, але майже кожен пацієнт у нас обстежується, – констатує Тетяна Миколаївна.

Лабораторне відділення клінічного центру щорічно робить близько мільйона аналізів, що у два-три рази більше, ніж у решти лікувальних закладів Одеси. А на озброєнні лікарів-лаборантів понад 450 методів клініко-лабораторних досліджень, які мають високу діагностичну цінність.

На початку 2000-х років саме тут розробили новий метод діагностування СНІДу, завдяки якому витрати на дослідження цієї жахливої хвороби зменшилися майже в 10 разів. І це не перше й не останнє досягнення клініки лабораторної діагностики.

За рік у ВМКЦ Південного регіону стаціонарно лікують майже 19 тисяч хворих, роблять понад 10 тисяч операцій, близько половини з них – підвищеної складності. Тому найбільше в госпіталі пишаються військовими хірургами.

Головний хірург Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, заслужений лікар України, хірург вищої кваліфікації полковник медичної служби Михайло Каштальян — людина небагатослівна, та й поспілкуватися з ним можна лише в перервах між операціями.

– Намагаємося робити свою справу якісно та кваліфіковано. Ось почитайте листи-подяки від хворих, а ще навідайтеся до клініки офтальмології, – пропонує він мені.

У листі на ім’я Голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяни Бахтеєвої мешканець Одеси Віктор Лящук розповідає, як військові хірурги допомогли його дружині, вдало прооперувавши її.

«Поки ми чергували біля дружини, я на власні очі бачив, як цілодобово працюють професіонали команди Каштальяна, – пише він. – Боротьба за життя людини – відчайдушна. Я був свідком, як один із лікарів за власні гроші купував кров і плазму для операції хлопчику-сироті. Разом із Каштальяном та іншими хірургами вони 8 годин простояли за операційним столом, рятуючи хворого, якого відмовились оперувати в Миколаєві...».

Учасник бойових дій в Афганістані старший прапорщик Олександр Погожин у листі на ім’я начальника центру дякує керівництву ВМКЦ Південного регіону за турботу, за якісне оперування та лікування пахової грижі. Особливі слова вдячності – начальнику відділу абдомінальної хірургії полковнику медичної служби Олександру Колотвіну.

Тим часом маю змогу завітати до клініки офтальмології.

– Шість років тому ми придбали апарат для лазерної хірургії. І сьогодні можемо робити важкі операції на кришталику ока, дотримуючись світових стандартів, – із гордістю розповідає начальник клініки, заслужений лікар України полковник медичної служби Олександр Целомудрий.

Це забезпечує військовим офтальмологам конкурентоспроможність та уможливлює виконання таких само операцій, як, наприклад, в одеському Інституті очних хвороб імені Філатова. І це тоді, коли вартість таких послуг тут у кілька разів нижча. Чимало хто з медперсоналу клініки, наприклад, офтальмолог-хірург вищої категорії Ірина Качурова та лазерний хірург Юлія Уманська, стажувався у виконанні операцій на сучасній апаратурі в Москві та Санкт-Петербурзі.

Розповідати про надбання та досягнення одеських військових медиків можна ще довго. Але з усього хочеться виокремити одне: сучасним лікувальним центром цей заклад став завдяки насамперед професійності та вірності клятві Гіппократа його персоналу. І дуже хочеться сподіватися, що прийдешні покоління військових медиків продовжуватимуть добрі традиції попередників та примножуватимуть їхні досягнення.　

Фото автора.

Автор: Євген ТИЩУК